Країни з високим рівнем економічної злочинності

Країна	2011(%)	2013(%)
Південа Африка	60	69
Україна	36	63
Росія	37	60
Австралія	47	57
Папуа-Нова Гвінея	47	57
Франція	46	55
Кенія	66	52

Таблиця 2.2

Країни з низьким рівнем економічної злочинності

Країна	2011(%)	2013(%)
Малайзія	44	34
Італія	17	23
Турція	20	21
Перу	35	20
Японія	5	15

Порівнюючи 2011 та 2013 роки, спостерігається тенденція до зростання економічної злочинності. Все це пов`язане із підвищенням рівнем корупційної практики у країнах і неперервним розвитком тіньової економіки.

Можна сказати, що економічна злочинність не має меж тим самим набуває глобального характеру. Вона впливає на організації у всьому світі. Жодна галузь економіки чи організація вже не може відчувати себе повністю захищеною від небажаних наслідків цієї діяльності.

Сфера податкової злочинності — важливе джерело виникнення «брудних» грошей . Бо саме тут напрацьовано багато способів і методів одержання злочинних грошей (система подвійної бухгалтерії, навмисні помилки в бухгалтерському обліку, численні способи заниження прибутку, маніпуляції з активами і пасивами, угоди без оформлення рахунків).

Проблема ухилення від сплати податків і пов'язана з нею проблема

«відмивання» грошей являється актуальною у всіх країнах. Так, питома вага неоподаткованого доходу в загальній масі національного доходу становить: в Австралії —10%, у Франції — 10%, у Німеччині — 13%, у Греції — 50%, в Індії — 20%, в Італії — 25%, у Японії —5%, у США — 15% [17].

Як було вище зазначено, одним із джерел появи «брудних грошей» вважають корупцію та надання хабарів. Корупція, а саме нездатність подолати цю проблему завжди стоїть на заваді багатьох країн, створюючи економічну нестабільність та клімат, в якому зневажаються закони та правопорядок.

Існує методика підрахунку рівня корупції. Для цього часто застосовують індекс сприйняття корупції – СРІ, розрахунком якого займається Міжнародна організація Transparency International .

Найнижчий рівень корупції на 1 січня 2013 р. зафіксований у Данії — 91 балів із 100 ( 100 балів — відсутність корупції), Новій Зеландії – 91 балів та Фінляндії – 89 балів . Найбільш корумпованою державою було визнано Афганістан, Північну Корею та Сомалі – по 8 балів.

Україна за цим індексом має 25 балів і знаходиться на 144 місці разом з такими країнами як Камерун, Центральноафриканська Республіка, Іран та Нігерія. Загальний рейтинг був складений за 175 країнами [18].

Майже всі гроші, які незаконно вивозяться із країни носять корумпований характер. Отже, вище зазначена цифра 589,955 млрд. доларів – це грубо кажучи хабарі. В свою чергу хабарі, як правило, не підлягають оподаткуванню, а тому після його отримання стають «брудними» грошима, і якщо це великі суми, то вони мають бути негайно «відмиті».

Для того, щоб перевести великі суми нелегальних грошей, треба мати масштабну тіньову фінансову систему, ключовими елементами якої є засекреченість, юрисдикція, замасковані корпорації, анонімні довірчі рахунки, фальшиві благодійні фонди, а встановлення невідповідних цін на товари, численні схеми «відмивання» грошей є частиною цієї системи [19].

Хоча на сьогодні спостерігаються значні економічні успіхи багатьох країн світу, проте проблема зростання тінізації економіки залишається дуже актуальною як для розвинених економік, так і для тих, що розвиваються.

Організація економічного співробітництва і розвитку (Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD)) встановила щорічне зростання рівня тінізації в середньому на 6,2 %, а загальне економічне зростання – на 3,5 % [20] .

У світовій економічній практиці прийнято вважати, що масштаби тіньової економіки у рамках 5-10% ВВП не мають істотного впливу на соціально-економічні процеси у суспільстві та не викликають суттєвих порушень в економіці і вважаються припустимими. Інша картина при розмірах тіньового сектору в 30-50% ВВП . У цьому випадку настає критичне значення, перевищення якого свідчить про функціонування у країні системи тіньових економічних відносин.

Країни з найбільшим і найменшим рівнем тінізації економіки зазначені в табл.2.3. [21,22,23].

Таблиця 2.3