- •Курсова робота
- •Розділ 1. Теоретичні засади боротьби з відмиванням “брудних грошей”
- •1.1.Сутність процесів відмивання “брудних грошей”
- •1.2.Способи організації та стадії процесу відмивання “брудних грошей”
- •Депозиті [9]
- •1.3. Нормативно-правове забезпечення протидії відмивання “брудних грошей”
- •Розділ 2. Аналіз масштабів відмивання “брудних грошей” у світі
- •2.1.Показники оцінки масштабів відмивання “брудних грошей” у світі
- •(Млрд.Дол. Сша) [14]
- •Країни з високим рівнем економічної злочинності
- •Країни з низьким рівнем економічної злочинності
- •Рівень тінізації економік країн світу, 2013 рік (% від ввп)
- •2.2. Масштаби масштабів відмивання “брудних грошей” в Україні
- •2.3. Проблеми поширення відмивання “брудних грошей” та вплив цього процесу на економіку країни
- •Розділ 3. Основні методи та шляхи міжнародної протидії відмиванню “брудних грошей”
- •3.1.Способи розпізнання операцій пов`язаних з процесом відмивання “брудних грошей”
- •3.2.Міжнародне співробітництво в боротьбі з відмиванням «брудних грошей»
- •Висновки
- •Список використаних джерел
Країни з високим рівнем економічної злочинності
Країна |
2011(%) |
2013(%) |
Південа Африка |
60 |
69 |
Україна |
36 |
63 |
Росія |
37 |
60 |
Австралія |
47 |
57 |
Папуа-Нова Гвінея |
47 |
57 |
Франція |
46 |
55 |
Кенія |
66 |
52 |
Таблиця 2.2
Країни з низьким рівнем економічної злочинності
Країна |
2011(%) |
2013(%) |
Малайзія |
44 |
34 |
Італія |
17 |
23 |
Турція |
20 |
21 |
Перу |
35 |
20 |
Японія |
5 |
15 |
Порівнюючи 2011 та 2013 роки, спостерігається тенденція до зростання економічної злочинності. Все це пов`язане із підвищенням рівнем корупційної практики у країнах і неперервним розвитком тіньової економіки.
Можна сказати, що економічна злочинність не має меж тим самим набуває глобального характеру. Вона впливає на організації у всьому світі. Жодна галузь економіки чи організація вже не може відчувати себе повністю захищеною від небажаних наслідків цієї діяльності.
Сфера податкової злочинності — важливе джерело виникнення «брудних» грошей . Бо саме тут напрацьовано багато способів і методів одержання злочинних грошей (система подвійної бухгалтерії, навмисні помилки в бухгалтерському обліку, численні способи заниження прибутку, маніпуляції з активами і пасивами, угоди без оформлення рахунків).
Проблема ухилення від сплати податків і пов'язана з нею проблема
«відмивання» грошей являється актуальною у всіх країнах. Так, питома вага неоподаткованого доходу в загальній масі національного доходу становить: в Австралії —10%, у Франції — 10%, у Німеччині — 13%, у Греції — 50%, в Індії — 20%, в Італії — 25%, у Японії —5%, у США — 15% [17].
Як було вище зазначено, одним із джерел появи «брудних грошей» вважають корупцію та надання хабарів. Корупція, а саме нездатність подолати цю проблему завжди стоїть на заваді багатьох країн, створюючи економічну нестабільність та клімат, в якому зневажаються закони та правопорядок.
Існує методика підрахунку рівня корупції. Для цього часто застосовують індекс сприйняття корупції – СРІ, розрахунком якого займається Міжнародна організація Transparency International .
Найнижчий рівень корупції на 1 січня 2013 р. зафіксований у Данії — 91 балів із 100 ( 100 балів — відсутність корупції), Новій Зеландії – 91 балів та Фінляндії – 89 балів . Найбільш корумпованою державою було визнано Афганістан, Північну Корею та Сомалі – по 8 балів.
Україна за цим індексом має 25 балів і знаходиться на 144 місці разом з такими країнами як Камерун, Центральноафриканська Республіка, Іран та Нігерія. Загальний рейтинг був складений за 175 країнами [18].
Майже всі гроші, які незаконно вивозяться із країни носять корумпований характер. Отже, вище зазначена цифра 589,955 млрд. доларів – це грубо кажучи хабарі. В свою чергу хабарі, як правило, не підлягають оподаткуванню, а тому після його отримання стають «брудними» грошима, і якщо це великі суми, то вони мають бути негайно «відмиті».
Для того, щоб перевести великі суми нелегальних грошей, треба мати масштабну тіньову фінансову систему, ключовими елементами якої є засекреченість, юрисдикція, замасковані корпорації, анонімні довірчі рахунки, фальшиві благодійні фонди, а встановлення невідповідних цін на товари, численні схеми «відмивання» грошей є частиною цієї системи [19].
Хоча на сьогодні спостерігаються значні економічні успіхи багатьох країн світу, проте проблема зростання тінізації економіки залишається дуже актуальною як для розвинених економік, так і для тих, що розвиваються.
Організація економічного співробітництва і розвитку (Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD)) встановила щорічне зростання рівня тінізації в середньому на 6,2 %, а загальне економічне зростання – на 3,5 % [20] .
У світовій економічній практиці прийнято вважати, що масштаби тіньової економіки у рамках 5-10% ВВП не мають істотного впливу на соціально-економічні процеси у суспільстві та не викликають суттєвих порушень в економіці і вважаються припустимими. Інша картина при розмірах тіньового сектору в 30-50% ВВП . У цьому випадку настає критичне значення, перевищення якого свідчить про функціонування у країні системи тіньових економічних відносин.
Країни з найбільшим і найменшим рівнем тінізації економіки зазначені в табл.2.3. [21,22,23].
Таблиця 2.3