1.2.Способи організації та стадії процесу відмивання “брудних грошей”

Процедура «відмивання» грошей має дуже важливе значення для учасників злочинів. Сам же процес «відмивання» складається з багатьох стадій і кожна з них має свої особливості і відмінні риси.

Найбільш розповсюджена модель процесу «відмивання» грошей представлена міжнародною організацією FATF (Financial Action Task Force). Згідно з даною моделлю процес легалізації можна розділити на три етапи (стадії): розміщення, розшарування (маскування) та інтеграція. Загальний механізм «відмивання» зображено на рис.1.1.

Рис. 1.1 – Загальний механізм «відмивання» грошей [9]

Розміщення (placement) — перший етап «відмивання» грошей в процесі якого здійснюється фізичне розміщення наявних коштів у традиційних кредитно-фінансових установах (банки, кредитні спілки, пенсійні фонди, валютні біржі), через установи нефінансового сектору (бари, ресторани, готелі, антикварні та ювелірні магазини), а також в установах, пов'язаних з індустрією розваг, автомобільним бізнесом і роздрібною торгівлею.

Тобто,у процесі розміщення, нелегальні доходи перетворюються на ліквідні активи, які можуть приймати форму валюти, цінних паперів або нерухомості, а також фізично переміщуються від їх джерел походження (часто за межі країни).

Основні способи, які використовують при розміщенні «брудних» коштів у фінансові системи, включають:

1) маніпуляція з цінами (штучне завищення торгової виручки при реалізації товарів);

2) встановлення контролю злочинними організаціями над фінансовими установами або над діяльністю їх персоналу(підкуп або погрози);

3) смерфінг – подрібнення вкладів (структурування операцій з готівкою без перевищення встановленого законом ліміту з метою уникнення реєстрації державними органами таких операцій);

4) використання благодійних організацій (злочинні кошти маскуються під благодійні внески).

Етап розміщення – слабка ланка в процесі відмивання коштів, бо отримані гроші найлегше виявити саме на цьому етапі.

Другий етап. Розшарування або маскування (layering) — відрив незаконних доходів від їх джерел, використовуючи фінансові операції, спрямовані на маскування цих доходів. Тобто, здійснюється трансформація злочинно набутих доходів в різні активи та подальше їх розміщення з метою маскування реальних джерел походження капіталів. Якщо розміщення грошей відбулося непомітно, то викрити дії з «відмивання» коштів вже практично неможливо.

Цей етап включає операції: переказ готівки та переведення її в інші фінансові інструменти, поштові перекази, інвестиції в нерухомість, електронні платежі, та легальний бізнес, а типовим інструментом, який використовують при розшаруванні, є «фірми-одноденки». Також для проведення даних операцій використовуються підставні особи, які приховують джерела та власників незаконно отриманих доходів.

Інтеграція — третій етап процесу легалізації, який спрямований на надання законності злочинно набутим прибуткам. На цьому етапі гроші отримують легальне джерело походження та інвестуються в економіку.

Основні методи інтеграції «брудних» грошей :

1) купівля нерухомості (використовуються підставні фірми, що перепродають нерухомість, в яку були інвестовані незаконно отримані кошти,а отриманий дохід від продажу вважається законним);

2) внесення готівки на рахунок щоб надати грошам вигляду доходів від продажу;

3) декларування грошей під видом виграшу в казино чи в лотерею;

4) отримання кредиту під заставу незаконно-набутого майна та розміщення доходів в легальній банківській системі [9].

Для того, щоб краще зрозуміти сутність процедури відмивання «брудних» грошей розглянемо декілька прикладів таких операцій, які використовуються у реальному житті.

Перший приклад, зображений на рис.1.2, пов`язаний із спекулятивними операціями у сфері цінних паперів.

Уявімо, що посередник (підставна або підконтрольна особа) дешево скуповує цінні папери (1), а потім перепродає їх за більш високу ціну особі, яка розплачується «брудними» грошима (2). Як результат доход від перепродажу набуває легальної форми.

Рис.1.2 – Механізм «відмивання» грошей за допомогою спекулятивних операції у сфері цінних паперів [9]

Дану схему можна виявити за допомогою зіставлення ціни акції з номінальною або ринковою вартістю. Найбільш імовірно виявити таку схему за допомогою податкової інспекції та державних органів, що регулюють

ринки цінних паперів та професійних учасників фондового ринку (безпосередньо в ході дослідження фінансових операцій).

Наступний приклад, зображений на рис.1.3., показує як можна «відмивати» гроші за допомогою кредитування під заставу «брудних» коштів, розміщених на депозиті.

При цьому, особа розміщує «брудні» кошти на депозитному рахунку в банку (1), далі отримує кредит, забезпеченням якого є кошти на депозиті (2).

Рис.1.3 – Механізм «відмивання» грошей за допомогою кредитування під заставу «брудних» коштів, розміщених на