3.2.Міжнародне співробітництво в боротьбі з відмиванням «брудних грошей»

Враховуючи аналіз масштабів відмивання «брудних грошей» у світі та в Україні можна стверджувати, що на сучасному етапі саме одним із пріоритетних завдань економічної політики є побудова ефективної системи протидії «відмиванню» грошей.

«Відмивання» незаконно отриманих доходів завжди відбувається не в країні, де знаходиться їх джерело походження, а закордоном. Саме цей факт зумовлює розвиток міжнародного співробітництва у боротьбі з «відмиванням» грошей, що базується на таких принципах:

1) прийняття відповідних міжнародних і національних нормативно-правових актів;

2) укладання угод про правову допомогу у боротьбі з «відмиванням» грошей;

3) розробка міжнародних програм протидії "відмиванню" грошей;

4) прийняття відповідних документів міжнародними економічними, фінансовими, політичними і правоохоронними організаціями, економічними союзами;

5) створення спеціальних міжнародних і національних правових і силових структур;

6) впровадження певних правил з обміну іноземної валюти;

7) посилений нагляд за офшорними секторами економіки;

Інформаційні та організаційні методи боротьби з «відмиванням» грошей повинні включати в себе організацію ефективного фінансового контролю за процесом легалізації кримінальних доходів за допомогою різних фінансових інститутів, створення спеціальних міжнародних та національних правових і силових структур або так званих «фінансових розвідок», що займаються збиранням та перевіркою інформації про сумнівні операції в банківській сфері та на фінансовому ринку.

Наприклад, в США такими структурами є Міністерство фінансів, митні органи та ФБР, у Великій Британії – Бюро з валютних досліджень, у Швейцарії – Спецгрупа федеральної поліції, у Франції – Спеціальне відомство у підпорядкуванні митниці. Але це все законодавчі аспекти. Найважливішим у діяльності кожної держави і світової спільноти є формування конкретних економічних та фінансових методів протидії відмиванню «брудних» грошей, що включаються до методичного підходу.

Організація Об'єднаних Націй вперше звернули увагу на необхідність вживання заходів проти поширення «відмивання» незаконно отриманих грошей. Це засвідчує прийняті ще у кінці XX століття Конвенції.

Але ООН – це більш загальна організація. Тому у 1989 році країнами «Великої Сімки» було прийнято рішення про створення першої міжнародної організації для боротьби з «відмиванням» грошей – Financial Action Task Force on Money Laundering (FATF)

На сьогодні FATF – досить потужна організація, яка являється світовим координатором по боротьбі з «відмиванням» грошей і включає 36 країн.

Основні задачі Комісії наступні:

1. Контроль за виконанням 40 рекомендацій та 9 спеціальних рекомендацій FATF (кожного року проходить самоаналіз, а також аналіз з боку іншої країни-учасниці FATF).

2. Розгляд тенденцій у сфері «відмивання» грошей і прийняття контрзаходів.

3. Розповсюдження ідеї боротьби з «відмиванням» нелегальних доходів по всьому світу.

Крім ООН, FAFT та їх дочірніх організацій, у боротьбі з міжнародною організованою злочинністю і «відмиванням» грошей активну участь беруть спеціальні служби як Міжнародна організація карної поліції (Інтерпол), а також Всесвітня митна організацію. Також до них відносяться:

1. FOPAC (Підрозділ Генерального Секретаріату Інтерполу) .

2. FINCEN (Відділ з боротьби з фінансовими злочинами Міністерства фінансів США, 1990) – вивчає , аналізує і поширює інформацію про фінансові злочини, особливо щодо «відмивання» грошей, отриманих від продажу наркотиків.

3. CICP (Центр з боротьби з міжнародною злочинністю) – підрозділ ООН, заснований в 1997 році; відповідальний за боротьбу з економічною злочинністю і запобігання їй, а також за реформу кримінального права.

4. ODCCP ( Офіс з контролю над наркотиками і запобігання злочинам) .

5. CJIN (Інформаційна мережа з питань злочинності і законності, яка забезпечує важливу базу даних з посиланнями на адреси сайтів Інтернету, пов'язаних з кримінальним законодавством).

6. IMoLIN (Міжнародна інформаційна мережа з боротьби з «відмиванням» грошей, 1996 рік) [25].

На шлях боротьби з «відмиванням» незаконно отриманих грошей Україна стала, приєднавшись до Віденської та Страсбурзької конвенцій, директив ЄС про «Запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів» та Базельських принципів щодо діяльності банків. Проте із-за браку досвіду у вказаній діяльності державних органів влади і правоохоронних інститутів, через недостатнє теоретичне й економіко-правове дослідження боротьби з легалізацією незаконно отриманих доходів поки що не видно бажаних результатів [32].