Ushkac_Mehanika
.pdfЗадачі для самостійної роботи |
171 |
|
|
турі341 К, якщотискйогонасиченихпарівпритемпературі313 Кдорівнює133 ммрт. ст. Масаодногомоляречовини46 10–3 кг/моль. Відповідь дати в мм рт. ст.
90.Зміна ентропії при плавленні 1 моля льоду складає 25 Дж/К. На скільки зменшиться температура плавлення льоду при збільшенні зовнішньоготискуна1 МПа? Густинальодуіводивідповідно0,9 та1 г/см3.
91.Яку масу рідини з молярною масою 46 10–3 кг/моль при температурі 323 К випарили, якщо зміна ентропії становила 2,86 Дж/К. Відомо, що тиск насиченої пари рідини при температурі 313 К дорівнює 133 мм рт. ст., а при температурі 341 К – 509 мм рт. ст.
92.При якій температурі випарили 1 г рідини з молярною масою 23 10–3 кг/моль, якщо зміна ентропії становила 5,72 Дж/К. Відомо, що притемпературі40 °Стискнасиченоїпари133 ммрт. ст., апритемпературі 68 °С – 509 мм рт. ст.
93.Використовуючипершийзаконтермодинаміки, знайдітьпитому теплоту випарування води. Відомо, що тиск насиченої пари при 200 °С складає 15,3 атм. Густина води 103 кг/м3. Вважаючи, що зміна внутріш- ньоїенергіїсилвзаємодіїпривипаровуваннівідповідаєрівняннюВан-дер-
2– V1)/(V1V2), де a = 5,56 10–5 Н м4/кмоль2.
94.Відоміентропіяодиницімасидеякоїречовинивгазоподібному(Sг), рідкому (Sр) та твердому (Sтв) станах і температури плавлення Тпл, сублімації (Тс) та випаровування (Твип). Знайти скриті теплоти qпл, qc, qвип відповіднихфазовихпереходів.
95.Питомі об'єми газової та рідкої фаз речовини при тиску p дорів-
нюютьVг іVр відповідно. Питоматеплотавипаровуванняприцьомутискуq. Знайтиприріст∆U = Uг – Up питомоївнутрішньоїенергіїречовини привипаровуванні.
96.Яку роботу проти сил поверхневого натягу необхідно виконати,
щобзбільшитив2 разиоб'єммильноїкулькирадіусом1 см? Коефіцієнт поверхневогонатягумильногорозчинуприйняти4,3 10–2 Н/м.
97.Якусилунеобхідноприкластидогоризонтальногокільцязалюмінію, щоб відірвати його від поверхні води, якщо висота кільця 10 мм, внутрішній діаметр 50 мм, зовнішній діаметр 52 мм? Яку частину від знайденоїсилискладаютьсилиповерхневогонатягу?
98.Алюмінієвекільцевнутрішнімтазовнішнімдіаметрамивідповідно25 і52 ммпідвішененапружинізкоефіцієнтомпружності10–4 кг/мм так, що воно дотикається до поверхні рідини. При опусканні поверхні
172 |
Розділ2. МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА І ТЕРМОДИНАМІКА |
|
|
рідиникільцевідірвалосявіднеїпривидовженніпружинина5,3 мм. Знайти коефіцієнтповерхневогонатягурідини, якщовисотакільця1 мм.
99.У скляному капілярі діаметром 100 мкм вода піднімається на висоту30 см. Знайтикоефіцієнтповерхневогонатягуводи, якщоїїгустина 1 г/см3.
100.У посудину зі ртуттю занурили відкритий капіляр, внутрішній діаметр якого 3 мм. Різниця рівнів ртуті у посудині та капілярі 3,7 мм. Чомудорівнюєрадіускривизнименіскавкапілярі?
101.Спиртпокраплямвитікаєзпосудиникрізьвертикальнутрубку внутрішнім діаметром 2 мм. Черезякийчас витече 10 гетиловогоспирту, якщокраплівідриваютьсящосекунди однапіслядругої.
102.З вертикальної трубки внутрішнім радіусом 1 мм витікають краплі води. Знайти радіус краплі у момент відриву. Краплю вважати сферичною. Вважати, щодіаметршийкикраплівмоментвідривудорівнює діаметру трубки.
103.Якуроботупротисилповерхневогонатягунеобхідновиконати, щоб розбити сферичну краплю ртуті радіусом 3 мм на дві однакові?
104.Знайти тиск повітря (у мм рт. ст.) у повітряній бульбочці діаметром 0,01 мм, яка знаходиться на глибині 20 см під поверхнею води. Зовнішній тиск 765 мм рт. ст.
105.Тиск повітря всередині мильної бульбочки більший за атмосферний на 1 мм рт. ст. Чому дорівнює діаметр бульбочки? Коефіцієнт поверхневогонатягумильногорозчинудорівнює0,043 Н/м.
106.Наякійглибиніпідводоюзнаходитьсябульбочкаповітря, якщо густинаповітрявнійдорівнює2 кг/м3. Діаметрбульбочки0,015 мм, температура 20 °С, атмосферний тиск 760 мм рт. ст.
107.Ускількиразівгустинаповітрявбульбочці, щознаходитьсяна
глибині5 мпідводою, більшазагустинуповітряприатмосферномутиску (при тій же температурі)? Радіус бульбочки 5 10–4 мм.
108.На скільки нагріється крапля ртуті, яку одержали від злиття двох крапель радіусом 1 мм кожна?
109.Вода по краплям витікає з посудини крізь вертикальну трубку
внутрішнім діаметром 3 мм. При зменшенні температури води від 100 до 20 °С вага кожної каплі змінилася на 13,5 10–5 Н. Знайти коефіцієнт
поверхневогонатягуводипри100 °С, якщокоефіцієнтповерхневогонатягу води при 20 °С складає 7,3 10–2 Н/м. Вважати, що діаметр шийки краплівмоментвідривудорівнюєвнутрішньомудіаметрутрубки.
Задачі для самостійної роботи |
173 |
|
|
110.Різниця рівнів ртуті в колінах U-подібного манометра становить 5,6 мм. Знайти крайовий кут змочування ртуті, якщо перше коліно
маєдіаметр2 мм, друге– 1 мм. Коефіцієнтповерхневогонатягу0,5 Н/м, густинартуті13,6 103 кг/м3.
111.Широке коліно U-подібного манометра має діаметр 2 мм, вузьке – 1 мм. Різниця рівнів (∆h) ртуті в обох колінах дорівнює 5,6 мм. Знайтикоефіцієнтповерхневогонатягуртуті, якщогустинартуті13,6 г/см3,
акрайовийкут138°.
112.Вертикальний скляний капіляр занурили у воду. Знайти радіус кривизни меніска, якщо висота стовпчика води в трубці 20 мм. Густина води 1 г/см3, коефіцієнт поверхневого натягу 73 мН/м. Змочування вважатиповним.
113.Капіляр, внутрішнійрадіусякого0,5 мм, зануриливрідину. Знайти масу рідини, яка піднялася в капілярі, якщо її коефіцієнт поверхневого натягу 60 мН/м.
114.Кисень масою 100 г розширюється від об'єму 5 л до об'єму 10 л.
Знайтироботуміжмолекулярнихсилтяжінняприцьомурозширенні. Поправкуаприйняти0,136 Н м4/моль2.
115.Азот(ν = 3 моль) розширюєтьсяувакуумі, внаслідокчогооб'єм газу збільшується від 1 до 5 л. Яку кількість теплоти необхідно надати
газу, щобйоготемпературазалишаласянезмінною? Поправкуa прийняти 0,135 Н м4/моль2.
116.На яку висоту підніметься бензол у капілярі, внутрішній діаметр якого 1 мм? Змочування вважати повним.
117.Яким повинен бути внутрішній діаметр капіляра, щоб при повному змочуванні вода в ньому піднялася на 2 см?
118.Знайти різницю рівнів ртуті в двох сполучених капілярах з діаметрами 1 та 2 мм. Незмочування вважати повним.
119.Якимповиненбутинайбільшийдіаметрпоругнітілампи, щоб гас піднявся від дна на поверхню (висота 10 см)? Вважати пори циліндричнимитрубками, змочування– повним.
120.Капіляр внутрішнім радіусом 2 мм занурений у рідину. Знайти
коефіцієнтповерхневогонатягурідини, якщовагарідини, якапіднялася вкапілярі, 9 10–4 Н.
121.Капілярна трубка, внутрішній радіус якої 0,16 мм, занурена вертикально в посудину з водою. Яким має бути тиск повітря над рідиноюукапілярі, щобрівеньводиукапіляріташирокійпосудинібуводнаковий? Зовнішній тиск 760 мм рт. ст. Змочування вважати повним.
174Розділ2. МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА І ТЕРМОДИНАМІКА
122.Якарізницярівнівртутівпосудинітакапілярі(∆h), якщорадіус кривизниртутногоменіскавкапілярі2 мм.
123.Уширокупосудинузводоюзануренокапіляртакимчином, що верхніййогокінець знаходиться вищевідрівняводи впосудині на2 см. Внутрішній радіус капіляра дорівнює 0,5 мм. Знайти радіус кривизни меніска у капілярі. Змочування вважати повним.
124.Широке коліно U-подібногоманометра має діаметр 2 мм, вузьке– 1 мм. Знайтирізницюрівнівртутівобохколінах, якщоповерхневий натяг ртуті 0,5 Н/м, густина ртуті 13,6 г/см3, крайовий кут 138°.
125.Крапля ртуті, отримана шляхом злиття двох крапель однакового радіуса, нагрівається на 1,65 10–4 К. Який радіус маленьких крапель?
126.Узакритійпосудіоб'ємом0,5 м3 знаходиться0,6 кгвуглекисло-
го газу при деякому тиску p1. При збільшенні температури в 1,85 раз тискзбільшивсявдвічі. ВикористовуючирівнянняВан-дер-Ваальса, знайти тиск p1 газу.
127.Азот (ν = 2 моль) адіабатно розширюється у вакуумі. Температура газу при цьому зменшується на 1 К. Знайти роботу, яка виконуєтьсяпротиміжмолекулярнихсилтяжіння.
128.Кисень (ν = 2 моль, реальний газ), який займає при T1 = 400 К об'ємV1 = 1 л, розширюєтьсяізотермічнодоV2 = 2V1. Знайтироботупри розширеннітазмінувнутрішньоїенергіїгазу. Поправкиa таb прийняти відповідно0,136 Н м4/моль2 і3,17 10–5 м3/моль.
129.Вуглекислийгазмасою88 гзаймаєпритемпературі290 Коб'єм 1000 см3. Знайти внутрішню енергію газу, якщо: 1) газ ідеальний; 2) газ реальний. Поправкуa прийняти0,361 Н м4/моль2.
130.Кисень (ν = 2 моль) займає об'єм V1 = 1 л. Знайти зміну температури кисню, якщо він адіабатично розширюється у вакуумі до об'єму V2 = 10 л. Поправкуa прийняти 0,136 Н м4/моль2.
131.Кисень (ν = 2 моль) знаходиться в посудині об'ємом 5 л. Знай-
ти: 1) внутрішнійтискгазу; 2) власнийоб'єммолекул. Поправкиa таb прийнятивідповідно0,136 Н м4/моль2 і3,17 10–5 м3/моль.
132.Вуглекислий газ масою 6,6 кг при тиску 0,1 МПа займає об'єм 3,75 м3. Знайтитемпературу газу, якщо: 1) газреальний; 2) газідеальний. Поправкиатаb прийнятивідповідно0,361 Н м4/моль2 і4,28 10–5 м3/моль.
133.Вуглекислий газ масою 2,2 кг знаходиться при температурі
290К у посудині об'ємом 30 л. Знайти тиск газу, якщо: 1) газ реальний;
Задачі для самостійної роботи |
175 |
|
|
2) газ ідеальний. Поправки a та b прийняти відповідно 6,361 Н м4/моль2
і4,28 10–5 м3/моль.
134.Густина азоту 140 кг/м3, його тиск 10 МПа. Найти температу-
ругазу, якщо: 1) газреальний; 2) газідеальний. Поправкиатаb прийнятивідповідно0,135 Н м4/моль2 і3,86 10–5 м3/моль.
135.Деякий газ (ν = 0,5 кмоль) займає об'єм V1 = 1 м3. Після розширення газу до об'єму V2 = 1,2 м3 була виконана робота проти сил взаємодії молекул 580 Дж. Найти для цього газу постійну а, яка входить у рівняння Ван-дер-Ваальса.
136.Найтитиск, зумовленийсиламивзаємодіїмолекул, якімістяться водномукіломолігазу, щознаходивсяпринормальнихумовах. Критичні температура і тиск цього газу відповідно Tкр = 417 К та ркр = 76 атм.
137.У закритій посудині об'ємом 0,5 м3 знаходиться 0,6 кіломоля вуглекислого газу при тиску 3 106 Н/м2. Використовуючи рівняння Ван- дер-Ваальса, знайти, в скільки разів треба збільшити температуру газу, щоб тиск збільшився вдвічі.
138.Для водню сили взаємодії між молекулами незначні; головну рольвідіграютьвласнірозміримолекул. Написатирівняннястанутакого напівідеальногогазу. Знайти, якупохибкумиодержуємопризнаходженні
кількостікілограмівводню, якийзнаходивсявдеякомуоб'єміпритемпературі0 °Статиску2,8 107 Па, невраховуючивласнихрозмірівмолекул.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.Детлаф А.А., Яворский Б.М. Курс физики: Учеб. пособие для втузов. – М.: Высшая школа, 1989. – 608 с.
2.Загальні основи фізики: Навч. посіб.: У 2 кн. – Кн. 1: Механіка. Термодинамікатамолекулярнафізика/ Заред. Д.Б. Головко, Ю.Л. Мент-
ковського. – К.: Либідь, 1998. – 192 с.
3.Зисман Г.А., Тодес О.М. Курс общей физики: Учеб. пособие для вузов: У 2 т. – Т. 1. – 3-е стер. изд. – М.: Наука, 1967. – 339 с.
4.Кучерук І.М., Горбачук І.Т., Луцик П.П. Загальний курс фізики:
Навч. посіб.: У3 т. – Т. 1.: Механіка. Молекулярнафізикаітермодинамі-
ка. – К.: Техніка, 1999. – 536 с.
5.Савельев И.В. Курс физики: Учебник: В 3 т. – Т. 1: Механика. Молекулярная физика. – М.: Наука, 1989. – 352 с. – § 1–35.
6.Трофимова Т.И. Курс физики: Учеб. пособие для техн. спец. вузов. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Высшая школа, 1990. – 478 с.
7.Элементарныйучебникфизики: Учеб. пособие/ Подред. Г.С. Ландсберга: В 3 т. – Т. 1: Механика. Теплота. Молекулярная физика. – М.:
Наука, 1985. – 606 с.
Додатки |
|
|
|
|
|
|
|
177 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вектор |
|
|
Додаток А |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Геометричний вектор ar – це направлений відрізок у просторі. Дов- |
||||||||
жина вектора називається його модулем і позначається a = |
|
ar |
|
. |
ar мож- |
|||
|
|
|||||||
У прямокутній декартовій системі координат кожен вектор |
||||||||
r |
r |
r |
r |
r |
r |
|||
наоднозначнопредставитиувигляді ar = axi |
+ ay j |
+ az k |
, де i , |
j, k – оди- |
ничнівектори(орти) поосяхкоординатx, y, z. Числааx, аy, аz називають-
ся прямокутними декартовими координатами вектора ar.
Модульвектораможнавизначитизайогодекартовимикоординатами:
a = ax2 + a2y + az2 .
|
|
|
Скалярний добуток векторів |
|
|
|
Додаток Б |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Скалярнийдобутоквекторів ar і br (рис. 1Б) єчис- |
|
|
|
ar |
|
|
|||||
лом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
r |
rr |
r |
r |
|
|
|
|
|
|
ϕ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
b |
||||
ab = |
(a |
b) = abcosϕ = abb = axbx + ayby + azbz , |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
r |
r |
|
|
|
ab |
|
|
|
де ϕ – кут між векторами a |
і b. |
|
|
|
|
Рис. 1Б |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Векторний добуток векторів |
|
|
|
Додаток В |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
r |
r |
|
|
|
r |
, щомає |
|
Підвекторнимдобутком векторів a |
і b розуміютьвектор c |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
r |
r |
якна |
довжинуc = ab sin ϕ (площапаралелограма, побудованогона a і b |
|||||||||||
сторонах (рис.r1В)r |
та направлений перпен- |
|
cr |
|
|
||||||
|
|
|
|||||||||
дикулярно до a і b |
, причому так, що векто- |
|
|
|
|
|
br |
||||
ри ar, br |
і cr утворюють праву трійку векто- |
|
|
|
|
|
|||||
рів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Векторнийдобутоквекторіввизначаєть- ar |
|
|
ϕ |
|
|
|
|||||
ся так: |
|
сr = [ar |
r |
r |
|
|
Рис. 1В |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
× b] ≡ ar× b. |
|
|
|
|
178 ДОДАТКИ
Додаток Г
Поняття похідної функції
Функція f називається диференційованою в точці x0, якщо існує границявідношеннярізниціфункції f уточціx0:
lim ϕ(x) = lim |
f (x) − f (x0 ) |
. |
|
|
|||
x→x0 |
x→x0 |
x − x0 |
Цяграницяназиваєтьсяпохідноюфункції f уточціx0 іпозначається
′ |
df |
|
|
df |
df (x0 ) |
|
df |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
f (x); |
|
(x0 ); |
|
|
(x0 ); |
|
|
|
|
; |
|
|
|
. |
|
|
|
dx |
|
|
dx |
|
dx |
|
|
dx |
|
x= x0 |
Додаток Д |
||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Похідні деяких елементарних функцій |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
(expx )′ = expx |
|
(a x )′ = a x ln a |
|
|
(sin x)′ = cos x |
|||||||||||
(ln x)′ = 1 x |
|
(xn )′ = n xn−1 |
|
(cos x)′ = − sin x |
|
Додаток Е
Частинна похідна
Нехайфункція f визначенавдеякомуоколіточки P0 (x10 ,..., xn0 ). Функція f називаєтьсядиференційованоюпоxk, якщоіснуєграницярізницевоговідношення
|
f (x0 |
,..., x0 |
−1 |
, x |
k |
, x0 |
+1 |
,..., x0 ) − f (x0 |
,..., x0 |
−1 |
, x0 |
, x0 |
+1 |
,..., x0 ) |
|
|
lim |
1 |
k |
|
k |
n |
1 |
k |
k |
k |
n |
. |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
xk − xk0 |
|
|
|
|
|
|
|
||
xk →xk0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Цяграницяназиваєтьсячастинноюпохідноюфункціїf (xk) уточціР0 і позначається
∂f (x0 |
,..., x0 ) |
або f ′ |
(x0 |
,..., x0 ). |
1 |
n |
|||
∂xk |
xk |
1 |
n |
|
|
|
|
Додатки |
179 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Додаток Є |
Повний диференціал функції |
f у точці Р0 |
||||||||
|
n |
|
|
|
|
n |
∂f |
xk |
|
df (P ) = |
∑ |
f ′ (P ) dx |
k |
= |
∑ |
|
dx . |
||
|
|
||||||||
0 |
xk |
0 |
|
∂xk |
k |
||||
|
k=1 |
|
|
|
|
k=1 |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
Додаток Ж
Визначений інтеграл
Нехайфункція f (x) визначенатаобмеженанавідрізку[а, b]. Розіб'є- моцейвідрізокна"елементарні" відрізкивведеннямn точокxi такимчином:
a = x0 < x1 < x2 < ... < xn−1 < xn = b.
Позначимо через dx довжину елементарного відрізка dx = xi – xi–1. У кожному елементарному відрізку виберемо довільне число
n
ξi (xi−1 ≤ ξi ≤ xi ). Число σ = ∑ f (ξi )(xi − xi−1) називається інтеграль-
i=1
ною сумою.
Функція f (x) називаєтьсяінтегрованоюнавідрізку[а, b], якщоіснує число I з наступною властивістю: для будь-якого ε > 0 знайдеться таке δ(ε) > 0, що при будь-якому розбитті на відрізки dx, для якого dx > δ,
виконується нерівність δ − I < ε незалежновідвибору ξi.
ЧислоI називаєтьсявизначенимінтеграломфункції f (x) навідрізку
[а, b] та позначається I = ∫b f (x)dx , де х – змінна інтегрування; а і b –
a
відповіднонижняіверхняграниціінтегрування.
Додаток З
Градієнт
Градієнтомполя U (rr) називаєтьсявектор, якийвизначаєтьсявкожній точціполяспіввідношенням
= ∂U r+ ∂U r+ ∂U r gradU ∂x i ∂y j ∂z k.
180 |
ДОДАТКИ |
|
|
Часто вектор gradU позначають також U, де ("набла") позначає символічний вектор, який називається оператором Гамільтона, або на-
бла-оператором: = ∂∂x ir + ∂∂y rj + ∂∂z kr .
Убудь-якій точці поля величини U (rr) градієнт поля спрямований
унапрямкузростанняцієївеличиниізцієїточки.
Додаток К
Грецька абетка
Про- |
Ряд- |
Назва |
Про- |
Ряд- |
Назва |
Про- |
Ряд- |
Назва |
писні |
кові |
писні |
кові |
писні |
кові |
|||
Α |
α |
альфа |
Ι |
ι |
йота |
Ρ |
ρ |
ро |
Β |
β |
бета |
Κ |
κ |
каппа |
Σ |
ζ, σ |
сігма |
Γ |
γ |
гамма |
Λ |
λ |
лямбда |
Τ |
τ |
тау |
∆ |
δ |
дельта |
Μ |
µ |
мю |
Υ |
υ |
іпсилон |
Ε |
ε |
епсілон |
Ν |
ν |
ню |
Φ |
ϕ |
фі |
Ζ |
ζ |
дзета |
Ξ |
ξ |
ксі |
Χ |
χ |
хі |
Η |
η |
ета |
Ο |
ο |
омікрон |
Ψ |
ψ |
псі |
Θ |
θ |
тета |
Π |
π |
пі |
Ω |
ω |
омега |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Додаток Л
Префікси до позначень одиниць
фемто |
10–15 |
ф |
f |
мілі |
10–3 |
м |
m |
гекто |
102 |
г |
h |
піко |
10–12 |
п |
р |
санти |
10–2 |
c |
c |
кіло |
103 |
к |
k |
нано |
10–9 |
н |
n |
деци |
10–1 |
д |
d |
мега |
106 |
М |
М |
мікро |
10–6 |
мк |
µ |
дека |
10 |
да |
da |
гіга |
109 |
Г |
G |