36 (1)

Контрольні питання

1.Опишіть топографію печінки.

2.Покажіть на препараті органи, з якими межує печінка.

3. Схарактеризуйте зовнішню будову печінки.

4.Назвіть і покажіть зв'язки печінки.

5.Розкажіть про топографію нутрощевої поверхні печінки.

6.Покажіть на препараті ворота печінки. Які анатомічні утворення виходять із воріт печінки та входять у них?

7.Які важливі анатомічні структури розміщені в товщі печінково-дванадцятипа-локишкової зв'язки? Опишіть їх топографію.

8. Схарактеризуйте внутрішню будову печінки.

9.Що ви знаєте про сегментну будову печінки?

10.Покажіть місця розташування сегментів печінки на нутрощевій її поверхні.

14.Що таке печінкова тріада?

15.Покажіть на препараті жовчний міхур. Яку він має будову?

23.Опишіть топографію підшлункової залози.

24.Схарактеризуйте екскреторну функцію підшлункової залози.

Тестові задачі

1. Хворий поступив зі скаргами на біль колового характеру в епігастральній ділянці, що виникають при прийомі гострої, жирної, смаженої їжі. Поставлений діагноз: панкреатит. У якій ділянці передньої стінки живота можна пропальпувати підшлункову залозу?

А. *Епігастральній і лівій підребровій Б. Епігастральній і правій підребровій В. Лівій бічній С. Пупковій Д. Правій бічній

2. До лікарні поступив хворий з симптомами механічної жовтяниці і з підозрою на рак великого сосочка дванадцятипалої кишк. Де розташований цей сосочок?

А. *Низхідній частині дванадцятипалої кишки Б. Верхній частині дванадцятипалої кишки

В. Горизонтальній частині дванадцятипалої кишки С. Висхідній частині дванадцятипалої кишки Д. Данадцятипало-порожньокишковомуму згині

3. Визначення розмірів печінки дозволило встановити, що по правій середьоключичній лінії верхня її межа знаходиться на рівні IV міжребір'я, нижній її край виступає з під реберної дуги на 4 см. Оцініть розміри печінки.

А. *Печінка збільшена - нижня її границя зміщена донизу. Б. Печінка зменшена - нижня її границя зміщена донизу. В. Печінка зменшена - нижня її границя зміщена догори. С. Печінка збільшена - верхня її границя зміщена догори Д. Розміри печінки нормальні.

4. Захворювання печінки і жовчного міхура може симулювати аппендицит. При якому положенні червоподібного відростка це може статись?

А. *Висхідному Б. Нисхідному В. Медіальному С. Латеральному

Д. Ретроцекальному

5. При ревізії черевної порожнини виявлено венозну кровотечу з печінково-дванадцятипалої зв'язки. Яку з вен пошкоджено?

А. *Ворітну Б. Нижню порожнисту

В. Селезінкову С. Верхню брижову

Д. Нижню брижову

6. Хворому 60 років видалено жовчний міхур. Визначте, яка анатомічна структура була розітнута при операції?

А. *Печінково-дванадцятипала зв'язка Б. Великий чіпець В. Шлунково-діафрагмова зв'язка

С. Шлунково-селезінкова зв'язка Д. Шлунково-ободова зв'язка

7. Хворий скаржиться на нестерпні болі у поперековій ділянці спини та жовтяницю. Здавлення яких анатомічних утворень привело до появи цих симптомів?

А. *Печінково-підшлункової ампули Б. Спільної печінкової протоки В. Підшлункової протоки С. Міхурової протоки

Д. Спільної жовчної протоки та міхурової протоки

8. Хвора звернулася до лікаря із скаргами на постійну спрагу, яка вперше виникла у неї декілька тижнів тому після сильного нервового потрясіння (смерті матері). При обстеженні виявлено підвищення цукру в крові до 14 ммоль/л. Дисфункція якої залози внутрішньої секреції спостерігається у хворої?

А. *Підшлункової Б. Гіпофіза В. Щитоподібної С. Епіфіза

Д. Наднирників

9. В хірургічне відділення лікарні доставлена хвора з ознаками жовтяниці, викликаної закриттям спільної жовчної протоки каменем. В яке утворення очеревини повинен проникнути лікар під час хірургічного втручання, щоб розсікти спільну жовчну протоку?

А. *В печінково-дванадцятипалу зв'язку Б. В печінково-шлункову зв'язку В. В шлунково-ободову зв'язку

С. В верхнє заглиблення чепцевої сумки Д. В нижнє заглиблення ціпцевої сумки

10. У хворого операція на жовчновивідних шляхах. Яка зв’язка печінки буде при цьому препаруватися?

А. * Печінково-двнадцятипала Б. Вінцева В. Кругла С. Трикутна

Д. Печінково-шлункова

11. При фіброгастродуоденоскопії лікарю необхідно оглянути великий сосочок 12-палої кишки. Який анатомічний утвір може служити орієнтиром для його знаходження?

А. *Повздовжня складка 12-палої кишки Б. Циркулярні складки 12-палої кишки В. Цибулина 12-палої кишки С. Дуоденальні залози

Д. Дванадцятипало-порожньокишковой згин

12. У хворого 60 років внаслідок злоякісної пухлини великого сосочка дванадцятипалої кишки виникла обтураційна жовтяниця. Просвіт якої анатомічної структури стискується пухлиною?

А. *Печінково-підшлункова ампула Б. Міхурова протока В. Спільна печінкова протока

С. Права печінкова протока Д. Ліва печінкова протока

13. При оперативному втручанні з приводу каменів жовчних шляхів хірург повинен знайти загальну печінкову протоку. Між листками якої зв’язки вона знаходиться?

*Печінково-дванадцятипалої Печнково-шлункової Печінково-ниркової Круглої зв’язки печінки Венозної зв’язки

14. Хворого 50 років, госпіталізовано з підозрою на запалення жовчного міхура. Йому призначена фіброгастроскопія з обов’язковим оглядом великого сосочка 12-палої кишки. В якій частині 12-палої кишки, лікар повинен шукати цей сосочок?

* Низхідній

Висхідній Нижній (горизонтальній) Верхній Ампулі

15. У хворого з жовчнокам’яною хворобою розвинулася механічна жовтяниця. При обстеженні встановлено, що камінь знаходиться в спільній жовчній протоці. Які жовчовивідні протоки утворюють протоку, що закрилася?

*Ductus hepaticus communis et ductus cysticus Ductus hepaticus dexter et sinister

Ductus hepaticus dexter et ductus cysticus Ductus hepaticus sinister et ductus cysticus

Ductus hepaticus communis et ductus choledochus

16. Під час холецистектомії у лігатуру крім міхурової артерії потрапила інша судина, що призвело до некрозу правої частки печінки. Яку артерію перев’зав хірург?

*Праву гілку власної печінкової артерії Ліву гілку власної печінкової артерії Шлунково-дванадцятипалу артерію Загальну печінкову артерію Власну печінкову артерію

Тема заняття: Черевна порожнина. Очеревина.

І.Актуальнысть теми.

Без знання анатомії ротової порожнини та її органів неможливе подальше вивчення травної системи, розуміння її функції, патологічних змін, як вроджених так і набутих, а отже і неможливість ефективного лікування. Ці знання в подальшому будуть необхідні при вивченні внутрішніх хвороб, в хірургіх, педіатрії та стоматології.

2. Навчальні цілі заняття:

І. Ознайомитись з будовою ротової порожнини, її стінками. Ознайомитись з будовою твердого та м’якого піднебіння, будовою

зубів.

ІІ. Засвоїти будову ротової порожнини, будову її стінок : верхню – тверде та м’яке піднебіння; нижню – діафрагму ротової порожнини; бічні – щоки. Засвоїти будову зубів, їх частини.

Знати структуру органів травлення; будову травної трубки, органи травної трубки на українській, латинській та грецькій мові; . будову ротової порожнини її частини, стінки, сполучення; будову зубів, формулу молочних та постійних зубів.

ІІІ. Оволодіти навиками препарування ротової порожнини та органів, що в ній розташовані.

IV. Вміти: 1. Показати відділи травної трубки, частини ротової порожнини, щоки, тверде і м’яке піднебіння.

2.Показати частини зуба, розрізняти зуби – різці, ікла, малі та великі корінні зуби.

3.Вміти розрізнити нижні зуби від верхніх, праві від лівих зубів:

4.Вміти написати формули зубів (молочних та постійних).

3. Міждисциплінарна інтеграція.

4.Зміст теми заняття

Серозна оболонка розвивається в ранній ембріональний період із стінок первинної порожнини тіла (соеіот), як похідна нутрощевої та пристінкової пластинок мезобласта. Розвинений із мезодерми клітковинний покрив — мезотелій, ззовні покриває первинну кишку, а також утворення, які з неї виникають, і водночас вистилає стінки порожнини тіла.

Первинна кишка спочатку підвішена на вентральній і дорсальній брижах, які являють собою перехідні складки первинного серозного покриву зі стінок порожнини тіла на кишку. Спочатку з обох боків кишки розміщені права і ліва черевні порожнини, розділені вентральною й дорсальною брижами. Потім у процесі розвитку в каудальній частині кишки вентральна брижа зникає, а водночас з утворенням діафрагми права і ліва серозні порожнини перетворюються на загальну очеревинну порожнину.

У верхній частині тулуба зародка виокремлюється осердна порожнина (cavitas pericardiaca) та дві плевральні порожнини (cavitas

pleuralis).

Гістологічні особливості та функціональне значення очеревини.

Очеревина складається із шести шарів: 1) мезотелію; 2) власної пластинки; 3) поверхневого волокнистого калагенового шару; 4) поверхневої дифузної еластичної сітки; 5) глибокої поздовжньої еластичної сітки; 6) глибокого решітчастого колагеново-еластичного шару. Мезотелій очеревини представлений шаром плоских клітин. Власна пластинка в поверхневій частині гомогенна, в глибокій частині складається з ніжного сплетення сітчастих волокон. Інші чотири шари забезпечують щільність та міцність очеревини. Ці особливості будови слід враховувати під час проведення оперативних втручань на черевній порожнині.

Очеревина характеризується високою чутливістю, в ній зосереджена велика кількість нервових волокон, які утворюють поверхневе нервове сплетення під мезотелієм і глибоке — в колагеново-еластичному шарі.

Під очеревиною розташована велика кількість кровоносних і лімфатичних судин. Клітинні елементи очеревини (малодиференційовані фібробласти, гістіоцити, лімфоцити, тканинні базофіли та ін.) зосереджені в основному в її глибокому решітчастому колагеново-еластичному шарі, де вони розташовані по ходу судин.

Основні функції очеревини. Очеревина постійно продукує серозну рідину, яка постійно оновлюється завдяки процесам виділення та всмоктування, що відбуваються одночасно. Є три типи диференційованих ділянок очеревини: видільні, всмоктувальні і індиферентні.

До видільних ділянок очеревини належать брижа тонкої кишки, широкі зв'язки матки; до всмоктувальних ділянок — пристінкова очеревина діафрагми, брижа сигмоподібної ободової кишки, а також заглибини малого таза: у чоловіків прямокишково-міхурова заглибина,

ужінок — прямокишково-маткова заглибина. Протягом доби виробляється і всмоктується близько 60 л рідини.

Увсмоктувальних ділянках очеревини є відповідні щілини — так звані всмоктувальні люки, які внаслідок скорочення діафрагми

та рухів розширюються, рідина виводиться з очеревинної порожнини і спрямовується в лімфатичні судини. У ділянці люків очеревина перфорована мікроскопічними отворами, через які проходять різні завислі частинки і клітини (під час видиху отвори розширюються). Особливістю діафрагмової очеревини є здатність не тільки енергійно всмоктувати рідину, а й розчинені в ній різні речовини, клітини і частинки. Неозброєним оком можна розглянути стовщені білуваті або забарвлені лімфатичні судини.

Циркуляція серозної рідини має важливе фізіологічне значення, особливо за наявності патологічних процесів у черевній

очеревини в підсерозному прошарку розміщені густа сітка лімфатичних капілярів і різні клітинні макрофаги, тоді як в ділянках, які виділяють серозну рідину, під очеревиною розташовані переважно кровоносні капіляри, що виробляють транссудат. Циркуляція рідини в ' черевній порожнині відбувається по колу за годинниковою стрілкою: від піддіаф-рагмової ділянки вліво між низхідною ободовою кишкою і бічною стінкою очеревинної порожнини у заглибини малого таза, потім — між висхідною ободовою кишкою і бічною стінкою очеревинної порожнини до діафрагми.

Функція очеревини характеризується наявністю двох типів бар'єрів — серозно-гематолімфатичного бар'єра волокнистого типу і серозно-гематолімфатичного бар'єра клітинного типу.

Бар'єр волокнистого типу здійснює надійний заслін на шляху проникнення в кров та міжклітинну рідину екзо- й ендогенних чинників (таких як мікроби, токсини, патогенні продукти розщеплення тощо) . Це забезпечується шарами очеревини зі щільними волокнистими структурами (колагеновими і еластичними волокнами) та гістіоцитами очеревини.

Бар'єр клітинного типу затримує хвороботворні агенти, запускаючи механізм клітинного імунітету. Цей процес відбувається за участі реактивних лімфатичних клітин, що здатні до фагоцитозу, густої сітки лімфоїдних капілярів кровоносних судин.

Черевна порожнина (cavitas abdominis) обмежована зверху діафрагмою, спереду та з боків — м'язами живота, ззаду — поперековими хребцями, квадратними м'язами попереку і клубово-поперековими м'язами. Вона продовжується в порожнину малого таза, яка знизу обмежована діафрагмою таза.

В черевній порожнині, включаючи порожнину малого таза, розташовані: шлунок, тонка й товста кишки, печінка, селезінка, підшлункова залоза, нирки, надниркові залози, сечоводи; в порожнині таза — пряма кишка, сечові органи та внутрішні статеві органи. Крім того, на задній стінці черевної порожнини, спереду від поперекових хребців, розташовані черевна частина аорти, нижня порожниста вена, нервові сплетення, лімфатичні судини й вузли. Черевну порожнину можна розглядати в цілому тільки після видалення внутрішніх органів. Внутрішня поверхня стінок черевної порожнини вистелена пристінковою фасцією живота (fascia abdominis parietalis), а на задній стінці ще й заочеревинною фасцією (fascia extraperitonealis). Частини пристінкової фасції живота мають назви, відповідні до тих ділянок та м'язів, що їх фасція покриває.

Очеревина (peritoneum) — серозна оболонка, яка вистилає внутрішню поверхню черевної порожнини і органи, що в ній розташовані. Вона являє собою тонку прозору плівку, вільна поверхня якої гладенька, блискуча, зволожена серозною рідиною (serum — білок, сироватка). Очеревина, яка вистилає стінки черевної порожнини, отримала назву пристінкової очеревини (peritoneum раrietale). Простір між очеревиною та пристінковою фасцією живота на задній стінці черевної порожнини називається заочеревинним простором (spatium retroperitoneale). Очеревина, що покриває нутрощі, називається нутрощевою очеревиною (peritoneum viscerale). Загальна поверхня очеревини становить у середньому 2,5 м2.

Окрім черевної порожнини, існує обмежована замкнута очеревинна порожнина (cavitas peritonealis) — щілиноподібний простір між пристінковою та нутрощевою очеревиною. У жінок очеревинна порожнина сполучається з зовнішнім середовищем через черевні отвори маткових труб, маткові труби, порожнину матки й піхву. В очеревинній порожнині міститься близько 20 — 50 см3 серозної рідини, яка продукується зовнішнім шаром очеревини — одношаровим плоским епітелієм. Ця рідина зволожує стінки очеревинної порожнини, що зменшує тертя між внутрішніми органами.

Нутрощева очеревина неоднаково покриває органи. Так, деякі органи вона покриває з усіх боків (інтраперитонеально), інші — лише з трьох боків (мезоперитонеально), а деякі — лише з одного боку (екстраперито-неально).

Органи, які покриті очеревиною інтраперитонеально. Це шлунок, порожня кишка, клубова кишка, сліпа кишка з червоподібним відростком, поперечна ободова кишка, сигмоподібна ободова кишка, верхня частина прямої кишки, печінка, селезінка, матка, маткові труби. Візьміть до уваги, що частина передньоїповерхні шийки матки, яка обернена до сечового міхура, а також невелика ділян ка діафрагмової поверхні печінки очеревиною не покриті.

Мезоперитонеально покриті очеревиною такі органи: жовчний міхур, сечовий міхур, висхідна ободова кишка, низхідна ободова кишка та середня третина прямої кишки.

Екстраперитонеально покриті дванадцятипала кишка (за винятком ампули), підшлункова залоза, нирки, сечоводи, надниркові залози, нижня третина прямої кишки, покриті очеревиною Не покриваються очеревиною лише яєчники.

Очеревина, переходячи зі стінок черевної порожнини на орган або з органа на інший орган, утворює зв'язки, складки, чепці та

брижі.

Рис. Відношення органів черевної порожнини до очеревини. 1- хребець; 2 – нирки; 3- нисхідна ободова кишка; 4- очеревина; 5 – брижа тонкої кишки; 6 – тонка кишка; 7 – порожнина очнревини8висхідна ободова кишка

Топографія черевної порожнини. Черевну порожнину умовно можна поділити на три відділи: верхній, середній та нижній. Верхній відділ обмежований зверху діафрагмою і знизу брижею поперечної ободової кишки. У ньому розташовані печінка,

шлунок, селезінка, дванадцятипала кишка, підшлункова залоза.

У середньому відділі розташовані нирки з наднирковими залозами, черевні частини сечоводів, петлі брижової частини тонкої кишки (порожня та клубова кишки).

У нижньому відділі, або в порожнині таза, розташовані тазові частини сечоводів, сечовий міхур, пряма кишка, внутрішні статеві органи.

Топографічні утворення очеревини верхнього відділу черевної порожнини. Пристінкова очеревина з передньої та задньої стінок черевної порожнини переходить на діафрагму, а від неї — на печінку, утворюючи такі зв'язки печінки: вінцеву зв'язку печінки, праву та ліву трикутні зв'язки, серпоподібну і круглу зв'язки печінки. Потрапляючи на поверхню печінки, очеревина утворює серозну оболонку. Таким чином, печінка, за винятком голого поля, покрита нутрощевою очеревиною.

На задній стінці черевної порожнини пристінкова очеревина утворює печінково-ниркову зв'язку (lig. hepatorenale), що з'єднує верхній кінець правої нирки з правою часткою печінки. У ділянці воріт печінки два шари очеревини утворюють зв'язки, що з'єднують печінку зі шлунком (печінково-шлункова зв'язка), з дванадцятипалою кишкою (печінково-дванадцятипало-кишкова зв'язка), стравоходом (печінково-стравохідна зв'язка) та з діафрагмою (печінково-діафрагмова зв'язка). Усі ці зв'язки утворюють малий чепець (omentum minus). Між двома шарами очеревини, що утворюють вище названі зв'язки, є невелика кількість жирової клітковини, тут проходять судини і нерви.

Великий чепець (omentum majus). Шари очеревини малого чепця в ділянці малої кривини шлунка розходяться і покривають передню і задню стінки шлунка, а в ділянці великої кривини вони знову сходяться, утворюючи два передні шари великого чепця, що вільно звисають у черевній порожнині (на відстані 20 — 25 см від великої кривини шлунка). Передні шари великого чепця загинаються вгору й утворюють два задніх шари великого чепця. Вони над поперечною ободовою кишкою досягають задньої стінки черевної порожнини на рівні II поперекового хребця. Отже, великий чепець має чотири шари очеревини, що звисають спереду від тонкої кишки. Між передніми і задніми шарами чепця у період розвитку плода є щілиноподібний простір, який з'єднується з чепцевою сумкою. Починаючи з рівня II поперекового хребця (де задні шари великого чепця дійшли до задньої стінки черевної порожнини), шари очеревини розходяться у двох

напрямках: один шар покриває задню черевну стінку разом із підшлунковою залозою та дванадцятипалою кишкою, другий — переходить на поперечну ободову кишку, покриваючи її з усіх боків, і знову повертає до задньої стінки черевної порожнини. Унаслідок злиття двох задніх шарів великого чепця і двох шарів очеревини поперечної ободової кишки формується брижа поперечної ободової кишки (mesocolum transversum).

У верхньому відділі черевної порожнини є чепцева сумка (bursa omentalis). Вона розташована ззаду від шлунка та малого чепця і являє собою порожнину, ізольовану від очеревинної порожнини. Чепцевий отвір (foramen omentale), який з'єднує чепцеву сумку з підпечінковим закутком. Отвір має чотири стінки, він невеликий за розмірами, діаметром 2 — 3 см. Зверху отвір обмежований хвостатою часткою печінки, знизу — верхньою частиною дванадцятипалої кишки, ззаду — пристінковою очеревиною, що покриває нижню порожнисту вену, та печінково-нирковою зв'язкою. Передню стінку чепцевого отвору утворює печінково-дванадцятипалокишкова зв'язка.

Стінки чепцевої сумки: верхню стінку утворює хвостата частка печінки, задню стінку — пристінкова очеревина, яка покриває нижню порожнисту вену, черевну аорту, підшлункову залозу, ліву нирку і ліву надниркову залозу. Пристінкова очеревина з підшлункової залози продовжується вниз і входить до складу брижі поперечної ободової кишки, яка разом із цією кишкою утворює нижню стінку чепцевої сумки. Передню стінку чепцевої сумки формують: малий чепець, задня стінка шлунка, шлунково-ободова зв'язка. Ліву стінку утворюють селезінка і шлунково-селезінкова та діафрагмово-селезінкова зв'язки. Частина чепцевої сумки, розташована безпосередньо біля чепцевого отвору, позаду від печінково-дванадцятипалокиш-кової зв'язки, має назву присінка чепцевої сумки (vestibulum bursae omentalis). Чепцева сумка у вигляді обмежованої з усіх боків щілини має позаду від шлунка три закутки.

Верхній закуток (recessus superior) розташований між поперековою частиною діафрагми і хвостатою часткою печінки. Ліворуч чепцева сумка має селезінковий закуток (recessus splenicus); стінками цього закутка є зв'язки; зверху й спереду —

шлунково-селезінкова, а ззаду — діафрагмово-селезінкова.

Нижній закуток (recessus inferior) розташований між: шлунково-ободовокишко-вою зв'язкою та брижею поперечної ободової

кишки.

Очеревина у верхньому відділі черевної порожнини під діафрагмою праворуч від серпоподібної зв'язки печінки утворює піддіафрагмовий закуток (recessus subphrenicus). Під правою часткою пе-чінки (під її нутрощевою поверхнею) є ще один закуток — підпечінковий (recessus subhepaticus). Обидва закутки справа сполучаються із засліпокишковим закутком (recessus retrorectalis) через приободовокишкові борозни (sulci paracolici), що розташовані між висхідною ободовою кишкою і бічною стінкою черевної порожнини.

Середній відділ черевної порожнини. Між правою бічною стінкою черевної порожнини, з одного боку, сліпою і висхідною ободовою кишками — з іншого розміщуються приободовокишкові борозни.

На задній стінці середнього відділу черевної порожнини пристінкова очеревина утворює

брижу тонкої кишки (mesenterium). Корінь брижі тонкої кишки (radix mesenterii) брижу тонкої кишки (mesenterium). Корінь брижі тонкої кишки (radix mesenterii) завдовжки 18 — 22 см проходить зверху вниз і вправо від рівня II поперекового хребця, досягаючи рівня правого крижово-клубового суглоба. Її корінь перетинає черевну частину аорти, нижню порожнисту вену, правий сечовід. Брижа тонкої кишки утворена двома шарами очеревини, в ній проходять судини і нерви, містяться лімфатичні вузли і невелика кількість жирової клітковини.

Зліва від кореня брижі на задній стінці черевної порожнини розташоване місце переходу дванадцятипалої кишки в порожню — дванадцятипало-порожньокишковий згин. У цій ділянці очеревина утворює дві невеликі ямки — верхній дванадцятипалокишковий закуток

(recessus duodenalis superior) і нижній дванадцятипалокишковий закуток (recessus duodenalis inferior). Вони обмежовані: справа дванадцятипало-порожньокишковим згином, зліва — верхньою дванадцятипалокишковою складкою (plica duodenalis superior) і нижньою дванадцятипалокишковою складкою (plica duodenalis inferior). Верхня складка йде від верхівки дванаддятипало-порожньокишкового згину до задньої стінки черевної порожнини, а нижня — від нижнього краю цього згину до задньої стінки черевної порожнини. У товщі верхньої складки проходить верхня брижова вена.

У місці переходу клубової кишки в сліпу очеревина утворює дві клубово-сліпокишкові складки — верхню та нижню (plicae superior et inferior ileocaecalis), які проходять від клубової кишки до присередньої поверхні сліпої кишки. Над кінцевим відділом клубової кишки розташований верхній клубово-сліпокишковий закуток (recessus ileocaecalis superior), під кінцевим відділом клубової кишки — нижній клубово-сліпокишковий закуток (recessus ileocaecalis inferior).

Сліпа кишка розміщується в правій клубовій ділянці, з усіх боків покрита очеревиною. Задню поверхню сліпої кишки можна побачити, тільки відтягнувши її вперед і вгору. При цьому добре видно сліпокишкові складки очеревини (plicae caecales), які йдуть від поверхні клубового м'яза до бічної поверхні сліпої кишки. Крім того, знизу й позаду від сліпої кишки розташований засліпо-кишковий закуток (recessus retrocaecalis). З боків від висхідної й низхідної ободових кишок є приободовокишкові борозни. До лівого згину ободової кишки від діафрагми тягнеться складка очеревини— діафрагмово-ободовокишкова зв'язка (lig. phrenicocolісит). Вона йде під нижнім краєм селезінки й обмежовує заглибину, що має назву селезінкового закутка (recessus splenicus).

Складки та ямки пристінкової очеревини на задній поверхні передньої стінки черевної порожнини.

Тут пристінкова очеревина утворює п'ять пупкових складок: одну серединну, дві бічні та дві присередні. Серединна пупкова складка (plica umbilicalis mediana) розташована по серединній лінії між верхівкою сечового міхура і пупком, у ній розміщується волокнистий тяж — зарощена сечова протока. З обох боків від цієї складки спускається від пупка вниз і вбік присередня пупкова складка (plica umbilicalis medialis), у ній залягає другий тяж від зарошеної пупкової артерії плода. Збоку від попередньої складки є бічна пупкова складка (plica umbilicalis lateralis). У товщі цієї складки розташовані нижні надчеревні артерія та вена. Між пупковими складками розташовані три парні ямки. Найближче до серединної лінії, збоку від серединної пупкової складки розміщується парна надміхурова ямка (fossa supravesicalis). Збоку від присередньої пупкової складки розміщується парна присередня пахвинна ямка (fossa inguinalis medialis), яка збігається з поверхневим пахвинним кільцем. Збоку від бічної пупкової складки розміщується бічна пахвинна ямка (fossa inguinalis lateralis), яка збігається з глибоким пахвинним кільцем.

Нижче від присередньої пахвинної ямки, під пахвинною зв'язкою розташовується стегнова ямка (fovea femoralis), що збігається із внутрішнім кільцем стегнового каналу.

Нижній відділ черевної порожнини локалізується в малому тазі, де очеревина утворює складки і закутки. Нутрощева очеревина покриває сигмоподібну кишку і продовжується на пряму кишку. У чоловіків очеревина з прямої кишки продовжується на пухирчасті залози, задню та верхню стінки сечового міхура . Між прямою кишкою і сечовим міхуром у чоловіків утворюється прямокишково-міхурова заглибина (excavatio rectovesicalis).

Топографі.яю очеревини малого таза у жінок. Очеревина з передньої поверхні середньої третини прямої кишки переходить на задню стінку верхньої частини піхви, а далі піднімається вгору, покриваючи дно та тіло матки, за винятком її країв, маткові труби і переходить на сечовий міхур. Порожній сечовий міхур покритий очеревиною екстраперитонеально, наповнений — покривається мезоперитонеально.

У малому тазі у жінок між: маткою і прямою кишкою утворюється прямокишково-маткова заглибина (excavatio rectouterina). Вона обмежована з боків однойменними складками (plicae rectouterinae). Між маткою і сечовим міхуром розташована міхурово-маткова заглибина (excavatio vesicouterina).

Патологічні зміни та хвороби очеревини.

Грижа черевної стінки – захворювання достатньо розповсюджене, від нього страдає від 2 до 4% населення планеты.

Грижі бувають зовнішні і внутрішні. При зовнішніх грижах черевної порожнини внутрішні органи разом з очеревиною через "слабкі місця" черевної стінки виходять під шкіру. При внутрішніх - нутрощі виходять не назовні, а всередину, в грудну порожнину або в закутки, утворені очеревиною.

Крім того можуть виникати пахвинні, пупкові, стегнові грижі, грижі білої лінії живота.

Грізним захворюванням очеревини є перитоніт, який як правило, є ускладненням різних патологічних процесів органів черевної порожнини.

Анатомічні терміни

Черевна порожнина – cavitas abdominis

Пристінкова фасція живота – fascia abdominis parietalis Заочеревинн фасція – fascia extraperitonealis

Пристінкова очеревина – peritoneum раrietale

Заочеревинний простір – spatium retroperitoneale Нутрощева очеревина – peritoneum viscerale

Очеревинна порожнина – cavitas peritonealis Великий чепець – omentum majus

Брижа поперечної ободової кишки – mesocolum transversum

Чепцева сумка – bursa omentalis Чепцевий отвір – foramen omentale

Присінок чепцевої сумки – vestibulum bursae omentalis Верхній закуток – recessus superior

Селезінковий закуток – recessus splenicus

Нижній закуток – recessus inferior

Піддіафрагмовий закуток – recessus subphrenicus Підпечінковий закуток – recessus subhepaticus Засліпокишковий закуток – recessus retrorectalis Приободовокишкові борозни – sulci paracolicі Брижа тонкої кишки – mesenterium

Корінь брижі тонкої кишки – radix mesenterii

Верхній дванадцятипалокишковий закуток – recessus duodenalis superior Нижній дванадцятипалокишковий закуток – recessus duodenalis inferior Верхня дванадцятипалокишковоа складка – plica duodenalis superior Нижня дванадцятипалокишкова складка – plica duodenalis inferior Верхній клубово-сліпокишковий закуток – recessus ileocaecalis superior Нижній клубово-сліпокишковий закуток – recessus ileocaecalis inferior Сліпокишкові складки очеревини – plicae caecales

Засліпо-кишковий закуток – recessus retrocaecalis Діафрагмово-ободовокишкова зв'язка – lig. phrenicocolісит Селезінковий закуток – recessus splenicus

Серединна пупкова складка – plica umbilicalis mediana Присередня пупкова складка – plica umbilicalis medialis

Бічна пупкова складка – plica umbilicalis lateralis Надміхурова ямка – fossa supravesicalis

Присередня пахвинна ямка – fossa inguinalis medialis Бічна пахвинна ямка – fossa inguinalis late ralis Стегнова ямка – fovea femoralis

Прямокишково-міхурова – заглибина excavatio rectovesicalis Прямокишково-маткова заглибина – excavatio rectouterina Міхурово-маткова заглибина – excavatio vesicouterina

Епонімічні терміни в клінічній анатомії

Вінслоєва отвір – отвір чепцевої сумки Грубера ямка – позаду дванадцятипала ямка

Трейца кишення – дванадцятипало-порожньокишкова заглибина Трейца м’яз – м’яз, підвішувач 12-палу кишку Трейца зв’язка - зв’язка, що підвішує 12-палу кишку

Пеєрові бляшки – скупчення лімфоїдних фолікулів в слизовій оболонці клубової кишки Пирогова-Ретціуса капсула – дублікатура очеревини, що покриває органи тазу

Питання для самоконтролю

1.Що таке очеревина?

2.Назвіть стінки черевної порожнини.

3.Перерахуйте органи, які розташовані в черевній порожнині.

4.Назвіть і покажіть на препараті відділи черевної порожнини.

5.Як формується пристінкова і нутрощева очеревина?

6. Назвіть органи черевної порожнини, що покриті очеревиною інтраперитонеаль-но, мезоперитонеально, екстрапершпо-неально.

7.Опишіть ембріональний розвиток очеревини.

8.Яка різниця між черевною порожниною та очеревинною порожниною?

9.Що міститься в очеревинній порожнині?

10.Яка загальна площа очеревини?

14.Покажіть малий чепець. Яка його будова?

15.Покажіть великий чепець. Яка його будова?

16.Яке значення має чепцевий отвір? Покажіть його на препараті, назвіть стінки цього отвору.

17. Назвіть закутки чепцевої сумки, опишіть їх топографію. 18. Покажіть брижу поперечної ободової кишки.

19.Покажіть складки очеревини, її закутки на задній черевній стінці — в ділянці переходу дванадцятипалої кишки в порожню та в ділянці переходу клубової кишки в сліпу кишку.

20.Назвіть і покажіть складки очеревини і закутки навколо сліпої кишки.

21.Розкажіть про складки пристінкової очеревини на задній поверхні передньої стінки черевної порожнини.

22. Опишіть топографію ямок пристінкової очеревини задньої поверхні передньої стінки черевної порожнини.

23.Як покриті очеревиною органи малого таза у жінок?

24.Як покриті очеревиною органи малого таза у чоловіків?

25.Назвіть заглибини очеревини малого таза у чоловіків та жінок

26.Яка гістологічна будова очеревини?

27.Схарактеризуйте циркуляторну функцію очеревини та опишіть її значення.

28.Який напрямок циркуляції серозної рідини в черевній порожнині?

29.Назвіть ділянки очеревини, які виділяють серозну рідину і ті, які всмоктують її.

30.Чим відрізняється топографічна будова кровоносних і лімфатичних судин у ділянках, які виділяють серозну рідину очеревини, від ділянок, які всмоктують її?

31.Схарактеризуйте серозно-гематолімфа-тичний бар'єр волокнистою типу.

32.Схарактеризуйте серозно-гематолім-фатичний бар'єр клітинного типу.

Тестові завдання

1.Хворого госпіталізовано до лікарні з виразкою стравоходу. Через деякий час у хворого з’явилися симптоми запалення очеревини. В якій частині стравоходу відбулася перфорація стравоходу?

A . Черевній B. Грудній C. Шийній

D . Шлунковій E. Глотковій

2.Хворому 60-ти років видалено жовчний міхур. Скажіть, яка анатомічна структура була перерізана під час операції?

А. Печінково-дванадцятипала зв’язка.

B.Великий сальник

C.Шлунково-діафрагмова зв’язка.

D.Шлунково-селезінкова зв’язка.

E.Шлунково-ободова зв’язка.

3. Пацієнту 50 років з приводу доброякісної пухлини підшлункової залози, проводиться резекція хвоста підшлункової залози. Як вражений орган покритий очеревиною?

А. Екстраперитонеально

B.Мезоперитонеально C.Інтраперитонеально

D.Парентеральний

E.Інтрамурально

4.Під час операції, маніпулюючи в ділянці між шлунком та печінкою, хірург остерігається пошкодити печінково-дванадцятипалу зв’язку. Які анатомічні утворення там знаходяться?

А. Спільна жовчна протока, власна печінкова артерія, ворітна печінкова вена Б. Спільна жовчна протока, спільна печінкова артерія, ворітна печінкова вена В. Власна печінкова артерія, шлунково-дванадцятипала артерія.

С. Ворітна печінкова вена, печінкові вени Д. Нижня порожниста вена, міхурова протока.

5. Проводячи хірургічне втручання на жовчному міхурі, лікарю необхідно виділити спільну жовчну протоку. В якому анатомічному утворенні очеревини вона знаходиться?

А. Lig. hepatoduodenale Б. Lig. hepatorenale

В. Lig. gastrocolicum. С. Lig. duodenorenale Д. Lig. hepatogastricum.

6.У хворого діагностовано виразку задньої стінки шлунка, яка кровоточить. Після серединного лапаротомічного розрізу черевної стінки хірургу необхідно провести ревізію задньої стінки шлунка. Яку зв'язку шлунка при цьому необхідно перерізати?

А. Шлунково-ободову зв'язку Б. Печінково-шлункову зв'язку

В. Шлунково-діафрагмову зв'язку С. Шлунково-селезінкову зв'язку

Д. Печінково-дванадцятипалу зв'язку

7. При оперативному втручанні на черевної порожнині хірургу необхідно виділити початок кореня брижі тонкої кишки. Де в нормі розташоване це місце?

A.Зліва в ділянці дванадцятипало-порожньокишкового згину.

B.В ділянці правого згину ободової кишки.

C.В ділянці лівого згину ободової кишки.

D.В ділянці сигмоподібної ободової кишки.

E.В правому брижовому синусі.

8.Які з перерахованих органів не мають серозної оболонки?

А. Стравохід В. Глотка С. Шлунок

Д. Порожня кишка Е. Пряма кишка

9.Що розміщується в печінковій сумці?

А. Серозна рідина.

В. Права частка печінки

С. Ліва частка печінки Д. Підшлункова залоза Е. Шлунок

10. Які частини кишківника займають інтраперетонеальне положення?

А. Дванадцятипала кишка В. Порожня кишка С. Клубова кишка Д. Сліпа кишка

С. Висхідна ободова кишка

Література

1.Бобрик І.І. Міжнародна анатомічна номенклатура К.,2001.

2.Головацкий А.С., Черкасов В.Г. Анатомія людини.- Вінниця: Нова книга, 2007.

3.Калмин О.В., Михайлов А.В., Степанов С.А., Лернер Л.А. Аномалии развития органов и частей тела человека. - Саратов: Ид-во Саратовского медицинского ун-та, 1999.

4.Рахимов Я.А., Каримов М.К., Этинген Л.Е. Очерки по функциональной анатомии. Душанбе, 1987.

5.Привес М.Г. Анатомия человека.- Москва: Медицина ,1985.

6.Сапин. М.Р. Анатомия человека. – Москва: Медицина, 1997.

7.Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М., 1981.

8.Шапаренко П.П., Смольський Л.П. Анатомія людини.- Київ, 2003.

9.(Patten) Пэттен Б.М. Ембріологія людини / Пер. с англ. - М.: Медгиз, 1959.