МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Вінницький національний медичний університет

імені М.І.Пирогова

ЗАТВЕРДЖЕНО

на методичній нараді кафедри

________Мікробіології______

(назва кафедри)

Завідувач кафедри

проф. Г.К.Палій

«_____»____________201_5_р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

З__мікробіології, вірусології та імунології___

(назва навчальної дисципліни)

____медичного____факультету

(назва факультету)

Вінниця – 2015

Методичні рекомендації для самостійної роботи

студентів медичного факультету

при підготовці до практичного заняття №1

1.Тема заняття: Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічні методи дослідження. Мікроскопіювання біологічних препаратів за допомогою імерсійної системи мікроскопа.

2. Мета заняття:

2а. Загальна:

Засвоїти основні вимоги та правила роботи в мікробіологічній лабораторії, вивчити техніку мікроскопії при дослідженні морфології мікроорганізмів.

2б. Конкретна:

2.1. Дотримуватись правил поведінки та техніки безпеки при роботі в мікробіологічній лабораторії.

2.2. Проводити мікроскопію препаратів, використовуючи імерсійну систему.

2.3. Визначати форму та розташування мікроорганізмів в полі зору.

2.4. Визначати систематичне положення основних груп мікроорганізмів.

3. Базові знання, навички, необхідні для вивчення теми.

3.1. Знати будову оптичного мікроскопа, принцип його роботи.

3.2. Мати поняття про заломлення світла, оптично однорідні та неоднорідні середовища, показник заломлення середовища.

3.3. Вміти пояснити хід променів в оптичному мікроскопі із сухою та імерсійною системою, межі роздільної здатності мікроскопа.

3.4. Вміти користуватись світловим мікроскопом.

3.5. Пояснити систематичне положення основних груп мікроорганізмів. Поняття про еукаріотів та прокаріотів.

4. Основні теоретичні питання, що підлягають вивченню.

4.1. Призначення мікробіологічної лабораторії, обладнання, режим роботи в ній.

4.2. Правила роботи в мікробіологічній лабораторії.

4.3. Типи сучасних мікроскопів. Техніка мікроскопії імерсійною системою біологічного світлового мікроскопа.

4.4. Можливості використання оптичного мікроскопа при вивченні морфології основних груп мікроорганізмів.

5. Зміст теми.

В мікробіологічній діагностиці інфекційних хвороб одним із перших використовують мікроскопічне дослідження матеріалу від хворого. Виявлення в ньому мікроорганізмів та вивчення їх морфології дозволяє орієнтовно визначити збудника і надалі провести чітку ідентифікацію за допомогою інших методів мікробіологічної діагностики.

Мікроскопічний метод дослідження включає в себе роботу по виготовленню мазку з патологічного матеріалу або культури мікроба та його забарвлення з наступним мікроскопічним дослідженням. Можливе вивчення морфології збудника і в нативному стані, але в більшості випадків використовують забарвлені або контрастовані препарати. Забарвлені препарати досліджують, використовуючи імерсійну систему мікроскопа, яка використовується для збільшення роздільної здатності методу світлової мікроскопії. Для імерсійної мікроскопії використовують спеціальні імерсійні об’єктиви, максимальна роздільна здатність імерсійного мікроскопа не перевищує 0,2 мкм.. Загальне збільшення мікроскопа визначається шляхом множення збільшення об’єктиву на збільшення окуляра, наприклад, 90×10=900.

Темнопольна мікроскопія. Використовується для прижиттєвого вивчення мікробів в нативних незафарбованих препаратах. Вона основана на явищі дифракції світла при боковому освітленні частинок, які знаходяться в зависі в рідині. Ефект досягається за допомогою параболоїд-конденсора, який замінює звичайний конденсор в біологічному мікроскопі. При цьому способі освітлення в об’єктив потрапляють тільки промені, які відбиваються від поверхні об’єкту. В результаті на темному неосвітленому полі зору стають видимими яскраво освітлені частинки.

Фазово-контрастна мікроскопія. Використовується для вивчення нативних препаратів. Фазово-контрастний пристрій дає можливість побачити в мікроскопі прозорі об’єкти. Світло проходить через різні біологічні структури з різною швидкістю, яка залежить від оптичної щільності об’єкта. Виникає зміна фази світлової хвилі, яка не сприймається оком. Фазовий пристрій, який складається зі спеціального конденсору та об’єктиву, забезпечує зміну фази світлової хвилі в видимі зміни амплітуди. Таким чином, досягається збільшення різниці в оптичній щільності об’єктів, вони набувають високого контрасту, який може бути позитивним або негативним. При позитивному фазовому контрасті зображення об’єкта буде темним в світлому полі зору, при негативному – світле зображення об’єкту на темному полі зору.

Люмінесцентна мікроскопія. Люмінесценція –це світіння речовин, яке виникає в результаті дії зовнішнього випромінювання, наприклад, ультрафіолетового. Розрізняють первинну люмінесценцію біологічних об’єктів (власна або біолюмінесценція) та вторинну – виникає в результаті фарбування препаратів спеціальними барвниками (флюорохромами – акридиновим–оранжевим, ауроміном, корифосфіном тощо). В медичній мікробіології використовують декілька люмінесцентних мікроскопів та два методи люмінесцентної мікроскопії: флюорохромування та флюоресціюючих антитіл. Люмінесцентна мікроскопія має ряд переваг: кольорове зображення, високий контраст об’єктів, що світяться на темному полі зору, можливість дослідження як прозорих, так і непрозорих живих об’єктів, виявлення мікробів та вірусів.

Електронна. Дозволяє спостерігати об’єкти, розміри яких лежать за межами роздільної здатності світлового мікроскопа. Висока роздільна здатність електронного мікроскопа досягає 0,1 - 0,2 нм, що дозволяє отримати збільшення до міліону разів. Світлові промені в таких мікроскопах замінює потік електронів, який при певному прискоренні має довжину хвилі біля 0,0005 нм, тобто майже в 100 тис. разів менше за довжину хвилі видимого світла. Електронну мікроскопію використовують для вивчення вірусів, тонкої будови різних мікроорганізмів, макромолекулярних структур.