Стаття 22 Вибори суддів

Судді обираються Парламентською Асамблеєю від кожної Високої Договірної Сторони більшістю поданих голосів за списком з трьох кандидатів, запропонованих відповідною Високою Договірною Стороною.

(стаття 22 зі змінами, внесеними згідно  з Протоколом № 14 від 13.05.2004 р.)

Стаття 23 Строк повноважень і звільнення з посади

1. Судді обираються строком на дев'ять років. Вони не можуть бути переобрані.

2. Строк повноважень суддів спливає, коли вони досягають 70-річного віку.

3. Судді обіймають посаду доти, доки їх не замінять. Проте вони продовжують вести ті справи, які вже є в їхньому провадженні.

4. Жодний суддя не може бути звільнений з посади, якщо тільки інші судді більшістю у дві третини голосів не ухвалять рішення про його невідповідність установленим вимогам.

(стаття 23 у редакції  Протоколу № 14 від 13.05.2004 р.)

Стаття 24 Канцелярія і доповідачі

1. Суд має канцелярію, функції та організація якої визначені РеґламентомСуду.

2. Коли Суд засідає у складі одного судді, Суду надають допомогу доповідачі, які діють під керівництвом Голови Суду. Вони входять до складу канцелярії Суду.

(стаття 24 у редакції  Протоколу № 14 від 13.05.2004 р.)

Стаття 25 Пленарні засідання Суду

Суд на пленарних засіданнях:

a) обирає Голову Суду та одного чи двох заступників Голови Суду стр

Процедура розгляду справ у Європейському суді з прав людини

Європейський Суд з прав людини є однією із основних міжнародних правозахисник інституцій загальноєвропейської системи захисту прав людини. Рішення та рекомендації Європейського Суду впливають на становлення, реформування та модернізацію сучасних національних правозахисних систем, на практичне застосування європейських правових стандартів при прийняті рішень національними судами. Вплив рішень цього Суду позначається й на формуванні національних стандартів та нормативів захисту прав людини в Україні.

За останні роки рішення Європейського Суду стали одними з основних джерел права для створення національних стандартів захисту прав людини, зокрема й системи права України (Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, Постанова Верховної Ради України "Про дотримання правоохоронними органами України конституційних гарантій та законності в забезпеченні прав і свобод людини" від 23 березня 2000 року, Постанова Пленуму Верховного суду України "Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина" від 30 травня 1997 року).

Європейський Суд має одноступеневу систему розгляду заяв, тому заявники мають можливість безпосередньо звертатися до Суду, що передбачено Протоколом № 2 до Конвенції, а не через Комісію. Юрисдикція Суду поширюється на всі питання, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції і протоколів до неї, та які передаються йому на розгляд.

Суд має у складі по одному судді від кожної держави-члена Ради Європи, що ратифікувала Конвенцію. Судді обираються Парламентською Асамблеєю Ради Європи. Протоколом № 11 (ст. 21) були визначені критерії добору суддів. Статтями 22 і 23 Протоколу № 11 встановлено порядок, процедуру виборів суддів, а також термін їхніх повноважень. Щодо розгляду судових справ, то згідно зі ст. 27 Протоколу № 11 до Конвенції Суд розглядає подані йому справи в комітетах із трьох суддів, а також в палатах із семи суддів та Великій палаті із 17 суддів. Палатами Суду на визначений термін створюються комітети.

Вступ України до Ради Європи і визнання нею обов'язковості юрисдикції Європейського Суду з прав людини стало визначною подією для Української держави та її правозахисної системи.

За кількістю скарг до Європейського Суду з прав людини Україна посідає одне з перших місць серед інших країн-членів Ради Європи, а це свідчить про недостатню ефективність діяльності національних правозахисних інституцій, які не спроможні забезпечити своїм громадянам належний захист їх прав та свобод, гарантованих Конституцією України.

Таким чином, цілком очевидною є потреба порушувати і вирішувати питання про необхідність належним чином вдосконалити національну систему захисту прав людини, зокрема й судовий захист. Важливим кроком у цьому напрямі є підготовка і популяризація в Україні спеціальних видань про діяльність Європейського Суду з прав людини, порядку звернення до цього Суду, а також оприлюднення судових рішень у справах, розглянутих Судом.