- •2. Правосуб’єктність міжнародних організацій.
- •Глава і персонал дипломатичного представництва
- •Поняття основних принципів міжнародного права та їх ознаки
- •Обстеження і примирення.
- •Міжнародна судова процедура.
- •Мирні засоби вирішення міжнародних спорів за Статутом оон
- •Міжнародне право в період збройних конфліктів — галузь міжнародного права
- •Сторони та учасники збройного конфлікту
- •Заборонені методи і засоби ведення воєнних дій
- •- Міни, що спроектовані для спрацьовування від випромінювання міношукача або іншого неконтактного впливу в ході їх розвідки (пошуку);
- •Міжнародно-правові стандарти прав людини.
- •Персонал консульства. Порядок назначения и отзыва консулов. Консульский корпус. Привилегии и иммунитеты. Консульский округ
- •Иммунитет и привелегии
- •Консульский корпус
- •Дипломатический протокол
- •Функції консульських установ
- •Органи зовнішніх зносин.
- •Тема 6. Право зовнішніх зносин
- •I. Загальні положення Стаття 1. Сфера застосування Закону
- •Стаття 2. Міжнародні договори України
- •II. Укладення міжнародних договорів України Стаття 3. Пропозиції щодо укладення міжнародних договорів
- •Стаття 4. Рішення про проведення переговорів і про підписання міжнародних договорів України
- •Стаття 5. Повноваження на укладення міжнародного договору України
- •Стаття 6. Делегація чи представник України для укладення міжнародного договору України
- •Стаття 7. Ратифікація міжнародних договорів України
- •Стаття 8. Обмін ратифікаційними грамотами
- •Стаття 9. Затвердження міжнародних договорів України, які не потребують ратифікації
- •Стаття 10. Приєднання до міжнародних договорів або їх прийняття
- •Стаття 11. Підписання міжнародних договорів України
- •Стаття 15. Загальний нагляд за виконанням міжнародних договорів України
- •Стаття 16. Заходи, що вживаються у разі порушення міжнародного договору України іншими його учасниками
- •Стаття 17. Дія міжнародних договорів України на території України
- •Стаття 21. Реєстрація міжнародних договорів України
- •Стаття 25. Інформування Верховної Ради України стосовно міжнародних договорів
- •Відповідальність у міжнародному праві Поняття міжнародно-правової відповідальності
- •§ 9. Правовий режим космічних об’єктів
- •§ 10. Космонавти
- •Правовий статус космонавтів і космічних об’єктів.
- •Міжнародні польоти та їхнє правове регулювання
- •Міжнародно-правові акти - джерела трудового права
- •Норми міжнародного права та їх класифікація
- •Кодифікація і прогресивний розвиток міжнародного права
- •Види збройних конфліктів
- •Режим військового полону.
- •Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод
- •Стаття 1 Зобов'язання поважати права людини
- •Розділ I Права і свободи Стаття 2 Право на життя
- •Стаття 3 Заборона катування
- •Стаття 4 Заборона рабства і примусової праці
- •Стаття 5 Право на свободу та особисту недоторканність
- •Стаття 6 Право на справедливий суд
- •Стаття 7 Ніякого покарання без закону
- •Стаття 8 Право на повагу до приватного і сімейного життя
- •Стаття 9 Свобода думки, совісті і релігії
- •Стаття 10 Свобода вираження поглядів
- •Стаття 11 Свобода зібрань та об'єднання
- •Стаття 12 Право на шлюб
- •Стаття 13 Право на ефективний засіб юридичного захисту
- •Стаття 14 Заборона дискримінації
- •Стаття 15 Відступ від зобов'язань під час надзвичайної ситуації
- •Стаття 16 Обмеження політичної діяльності іноземців
- •Стаття 22 Вибори суддів
- •Стаття 23 Строк повноважень і звільнення з посади
- •Стаття 24 Канцелярія і доповідачі
- •Стаття 25 Пленарні засідання Суду
- •Процедура розгляду справ у Європейському суді з прав людини
- •Критерії прийнятності заяви до розгляду Європейським судом з прав людини
- •Міжнародний арбітраж (третейський суд)
- •Міжнародна судова процедура як один із засобів мирного вирішення міжнародних спорів
Кодифікація і прогресивний розвиток міжнародного права
Одним із видів систематизації правового матеріалу є кодифікація. Це вид нормотворчої діяльності суб'єктів міжнародного права, направлений на переробку чинних міжнародно-правових норм, усунення прогалин І суперечностей у міжнародному праві та створення на цій основі нових кодифікуючих актів, що замінюють усі колишні акти, які діяли в певній сфері міжнародних відносин. За допомогою кодифікації відбувається і формальне закріплення міжнародних звичаїв. Юридичною формою кодифікуючих актів є міжнародний договір. У процесі цієї діяльності відбувається і прогресивний розвиток міжнародного права. Великий внесок у прогресивний розвиток міжнародного права роблять ООН, її головні, допоміжні органи і спеціалізовані установи.
На другій сесії Генеральної Асамблеї ООН переважна більшість членів Шостого комітету (Комітету із правових питань) підтримала пропозицію про створення Комісії міжнародного права. 21 листопада 1947 р. Генеральна Асамблея прийняла резолюцію 174 (II), якою заснувала Комісію міжнародного права та схвалила Положення про Комісію, в п. 1 ст. 1 якого йдеться: "Комісія міжнародного права має своєю метою сприяння прогресивному розвитку міжнародного права і його кодифікації". У ст. 15 Положення з'ясовується відмінність між поняттям "прогресивний розвиток", що вживається у значенні "підготовки проекту конвенції з тих питань, які ще не регулюються міжнародним правом або з яких право ще недостатньо розвинуто у практиці держав", і поняттям "кодифікація", що вживається у значенні "більш точного формулювання і систематизації норм міжнародного права в тих сферах, в яких є певні положення, встановлені широкою державною практикою, прецедентами і доктриною".
Комісія складається з 34 членів - визнаних авторитетів у сфері міжнародного права. Членський склад Комісії повинен відображати основні форми цивілізації й основні правові системи світу. Члени Комісії обираються в особистій якості Генеральною Асамблеєю ООН строком на 5 років. Комісія готує проекти з питань міжнародного права, які потім розглядаються на представницьких міжнародних конференціях з метою ухвалення конвенцій з питань, що становлять інтерес для міжнародного співтовариства. На основі проектів Комісії були прийняті такі важливі міжнародно-правові акти: Віденська конвенція про дипломатичні зносини (1961 р.), Віденська конвенція про консульські зносини (1963 р.), Конвенція про право міжнародних договорів (1969 р.), Конвенція про спеціальні місії (1969 р.), Конвенція про запобігання і покарання злочинів проти осіб, які користуються міжнародним захистом, у тому числі дипломатичних агентів (1973 р.), Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо договорів (1978 р.) та ін.
Функції з кодифікації і прогресивного розвитку міжнародного права виконують й інші допоміжні органи ООН: Рада з прав людини (правозахисна установа в системі ООН, яка у 2006 р. замінила Комісію з прав людини), Комітет з використання космічного простору в мирних цілях, Комісія з наркотичних засобів та ін. Беруть участь у цій діяльності також спеціалізовані установи ООН, наприклад, ІМО, МОП, ЮНЕСКО.