§ 10. Космонавти

Космонавтом є людина, член екіпажа космічного об’єкта під час польоту або працівник, який входить до складу персоналу космічної станції на небес-ному тілі. Міжнародно-правовий статус космонавтів установлений низкою міжнародних договорів. Усі вони єдині в тому, що космонавти за лишаються під юрисдикцією держави реєстрації космічного об’єкта1. І хоча в Догово-рі про космос 1967 р. всі космонавти, незалежно від громадянства, названі «посланцями всього людства», ми маємо тут справу швидше не з правовою нормою, а з політичною метафорою. Політ у космос не тягне для космонавтів зміни громадянства або підданства. Сказане не заважає державам встановити особливості застосування національної юрисдикції щодо членів міжнарод-них екіпажів.

У разі аварії або стихійного лиха, що спіткало космічний об’єкт, виму-шеної або непередбаченої посадки на території будь-якої держави, у відкри-тому морі або в будь-якому іншому місці органи влади, що знайшли його, зобов’язані негайно вжити всіх можливих заходів для рятування екіпажа та надання йому всієї необхідної допомоги. Екіпажу має бути забезпечена без-пека, і його слід негайно передати представникам влади країни, що здійсни-ла запуск. В оперативних заходах з пошуку і рятування космонавтів можуть брати участь і представники влади, що здійснила запуск. Такі дії здійснюють-ся в рамках співробітництва сторін під керівництвом і контролем держави, що здійснює юрисдикцією щодо території, де проводяться оперативні заходи з пошуків і рятування.

Договір 1967 р. про космос також передбачає, що космонавти однією держави-учасника Договору, перебуваючи в космічному просторі, в тому числі на небесних тілах, надають необхідну допомогу космонавтам інших держав в разі виникнення такої потреби. Особам, що зазнали лиха на Місяці, надається право укриття на станціях, спорудах, апаратах та інших установах держав-учасниць Договору про Місяць та інші небесні тіла.

Правовий статус космонавтів і космічних об’єктів.

У Договорі про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, 1967 року, установлено, що космонавти розглядаються як посланці людства в космос. Виконуючи космічні польоти навіть у складі міжнародних екіпажів, космонавти є представниками своїх держав, однак при цьому їхня діяльність носить і загальнолюдський характер. Згідно Договору, держава, у регістр якого занесений об'єкт, запущений у космос, здійснює юрисдикцію й контроль над будь-яким екіпажем цього об'єкта. Отже, і іноземні громадяни, що є членами екіпажа космічного об'єкта, підпадають під юрисдикцію держави його реєстрації, якщо інше не передбачено спеціальними угодами.

Юрисдикція держави реєстрації здійснюється під час знаходження об'єкта в космічному просторі, у тому числі й на небесному тілі. У відповідності з Договором 1967р., держави зобов'язані надавати космонавтам усіляку допомогу у випадку аварії, нещастя або змушеної посадки на території іншого государства або у відкритому морі. Космонавтам, що зробили змушену посадку, повинна бути забезпечена безпека, і вони негайно повинні бути повернуті державі, у регістр якого занесений їх космічний корабель. Держави зобов'язані інформувати один одного або ООН про установлені ними явищах у космосі, які могли б становити небезпеку для життя або здоров'я космонавтів. Аналогічні положення втримуються в Угоді про Місяць 1979г.

Права власності держави реєстрації на космічні об'єкти, запущені в космос, і на їхні складові частини залишаються незачепленими під час їхнього знаходження в космічному просторі або на небесному тілі, або після повернення на Землю. Такі об'єкти і їхні складові частини, виявлені на іноземній території, повинні вертатися державі реєстрації космічного об'єкта. Слід зазначити, що повернення космонавтів державі, що запустила, є безумовним зобов'язанням, і держава, що повертає їх, не повинне вимагати компенсації витрат, зв'язаних з рятуванням і поверненням «посланців людства в космос». Що ж стосується повернення космічного об'єкта і його складових частин державі, що запустила, то дане зобов'язання не є безумовним: необхідне прохання держави, що запустила, про це; на вимогу необхідно представити до повернення розпізнавальні дані; витрати по виявленню й поверненню об'єкта і його складових частин повинні покриватися державою, що запустила. Згідно Конвенції про реєстрацію об'єктів, що запускаються в космічний простір, 1975 р., держава, що здійснює такий запуск, реєструє космічний об'єкт у національному регістрі. Кожна держава, що запускає, представляє Генеральному секретареві ООН у найкоротший строк необхідну інформацію про кожний космічний об'єкт, занесеному в його регістр. Генеральний секретар ООН веде Реєстр, куди вноситься зазначена інформація.