- •2. Правосуб’єктність міжнародних організацій.
- •Глава і персонал дипломатичного представництва
- •Поняття основних принципів міжнародного права та їх ознаки
- •Обстеження і примирення.
- •Міжнародна судова процедура.
- •Мирні засоби вирішення міжнародних спорів за Статутом оон
- •Міжнародне право в період збройних конфліктів — галузь міжнародного права
- •Сторони та учасники збройного конфлікту
- •Заборонені методи і засоби ведення воєнних дій
- •- Міни, що спроектовані для спрацьовування від випромінювання міношукача або іншого неконтактного впливу в ході їх розвідки (пошуку);
- •Міжнародно-правові стандарти прав людини.
- •Персонал консульства. Порядок назначения и отзыва консулов. Консульский корпус. Привилегии и иммунитеты. Консульский округ
- •Иммунитет и привелегии
- •Консульский корпус
- •Дипломатический протокол
- •Функції консульських установ
- •Органи зовнішніх зносин.
- •Тема 6. Право зовнішніх зносин
- •I. Загальні положення Стаття 1. Сфера застосування Закону
- •Стаття 2. Міжнародні договори України
- •II. Укладення міжнародних договорів України Стаття 3. Пропозиції щодо укладення міжнародних договорів
- •Стаття 4. Рішення про проведення переговорів і про підписання міжнародних договорів України
- •Стаття 5. Повноваження на укладення міжнародного договору України
- •Стаття 6. Делегація чи представник України для укладення міжнародного договору України
- •Стаття 7. Ратифікація міжнародних договорів України
- •Стаття 8. Обмін ратифікаційними грамотами
- •Стаття 9. Затвердження міжнародних договорів України, які не потребують ратифікації
- •Стаття 10. Приєднання до міжнародних договорів або їх прийняття
- •Стаття 11. Підписання міжнародних договорів України
- •Стаття 15. Загальний нагляд за виконанням міжнародних договорів України
- •Стаття 16. Заходи, що вживаються у разі порушення міжнародного договору України іншими його учасниками
- •Стаття 17. Дія міжнародних договорів України на території України
- •Стаття 21. Реєстрація міжнародних договорів України
- •Стаття 25. Інформування Верховної Ради України стосовно міжнародних договорів
- •Відповідальність у міжнародному праві Поняття міжнародно-правової відповідальності
- •§ 9. Правовий режим космічних об’єктів
- •§ 10. Космонавти
- •Правовий статус космонавтів і космічних об’єктів.
- •Міжнародні польоти та їхнє правове регулювання
- •Міжнародно-правові акти - джерела трудового права
- •Норми міжнародного права та їх класифікація
- •Кодифікація і прогресивний розвиток міжнародного права
- •Види збройних конфліктів
- •Режим військового полону.
- •Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод
- •Стаття 1 Зобов'язання поважати права людини
- •Розділ I Права і свободи Стаття 2 Право на життя
- •Стаття 3 Заборона катування
- •Стаття 4 Заборона рабства і примусової праці
- •Стаття 5 Право на свободу та особисту недоторканність
- •Стаття 6 Право на справедливий суд
- •Стаття 7 Ніякого покарання без закону
- •Стаття 8 Право на повагу до приватного і сімейного життя
- •Стаття 9 Свобода думки, совісті і релігії
- •Стаття 10 Свобода вираження поглядів
- •Стаття 11 Свобода зібрань та об'єднання
- •Стаття 12 Право на шлюб
- •Стаття 13 Право на ефективний засіб юридичного захисту
- •Стаття 14 Заборона дискримінації
- •Стаття 15 Відступ від зобов'язань під час надзвичайної ситуації
- •Стаття 16 Обмеження політичної діяльності іноземців
- •Стаття 22 Вибори суддів
- •Стаття 23 Строк повноважень і звільнення з посади
- •Стаття 24 Канцелярія і доповідачі
- •Стаття 25 Пленарні засідання Суду
- •Процедура розгляду справ у Європейському суді з прав людини
- •Критерії прийнятності заяви до розгляду Європейським судом з прав людини
- •Міжнародний арбітраж (третейський суд)
- •Міжнародна судова процедура як один із засобів мирного вирішення міжнародних спорів
§ 10. Космонавти
Космонавтом є людина, член екіпажа космічного об’єкта під час польоту або працівник, який входить до складу персоналу космічної станції на небес-ному тілі. Міжнародно-правовий статус космонавтів установлений низкою міжнародних договорів. Усі вони єдині в тому, що космонавти за лишаються під юрисдикцією держави реєстрації космічного об’єкта1. І хоча в Догово-рі про космос 1967 р. всі космонавти, незалежно від громадянства, названі «посланцями всього людства», ми маємо тут справу швидше не з правовою нормою, а з політичною метафорою. Політ у космос не тягне для космонавтів зміни громадянства або підданства. Сказане не заважає державам встановити особливості застосування національної юрисдикції щодо членів міжнарод-них екіпажів.
У разі аварії або стихійного лиха, що спіткало космічний об’єкт, виму-шеної або непередбаченої посадки на території будь-якої держави, у відкри-тому морі або в будь-якому іншому місці органи влади, що знайшли його, зобов’язані негайно вжити всіх можливих заходів для рятування екіпажа та надання йому всієї необхідної допомоги. Екіпажу має бути забезпечена без-пека, і його слід негайно передати представникам влади країни, що здійсни-ла запуск. В оперативних заходах з пошуку і рятування космонавтів можуть брати участь і представники влади, що здійснила запуск. Такі дії здійснюють-ся в рамках співробітництва сторін під керівництвом і контролем держави, що здійснює юрисдикцією щодо території, де проводяться оперативні заходи з пошуків і рятування.
Договір 1967 р. про космос також передбачає, що космонавти однією держави-учасника Договору, перебуваючи в космічному просторі, в тому числі на небесних тілах, надають необхідну допомогу космонавтам інших держав в разі виникнення такої потреби. Особам, що зазнали лиха на Місяці, надається право укриття на станціях, спорудах, апаратах та інших установах держав-учасниць Договору про Місяць та інші небесні тіла.
Правовий статус космонавтів і космічних об’єктів.
У Договорі про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, 1967 року, установлено, що космонавти розглядаються як посланці людства в космос. Виконуючи космічні польоти навіть у складі міжнародних екіпажів, космонавти є представниками своїх держав, однак при цьому їхня діяльність носить і загальнолюдський характер. Згідно Договору, держава, у регістр якого занесений об'єкт, запущений у космос, здійснює юрисдикцію й контроль над будь-яким екіпажем цього об'єкта. Отже, і іноземні громадяни, що є членами екіпажа космічного об'єкта, підпадають під юрисдикцію держави його реєстрації, якщо інше не передбачено спеціальними угодами.
Юрисдикція держави реєстрації здійснюється під час знаходження об'єкта в космічному просторі, у тому числі й на небесному тілі. У відповідності з Договором 1967р., держави зобов'язані надавати космонавтам усіляку допомогу у випадку аварії, нещастя або змушеної посадки на території іншого государства або у відкритому морі. Космонавтам, що зробили змушену посадку, повинна бути забезпечена безпека, і вони негайно повинні бути повернуті державі, у регістр якого занесений їх космічний корабель. Держави зобов'язані інформувати один одного або ООН про установлені ними явищах у космосі, які могли б становити небезпеку для життя або здоров'я космонавтів. Аналогічні положення втримуються в Угоді про Місяць 1979г.
Права власності держави реєстрації на космічні об'єкти, запущені в космос, і на їхні складові частини залишаються незачепленими під час їхнього знаходження в космічному просторі або на небесному тілі, або після повернення на Землю. Такі об'єкти і їхні складові частини, виявлені на іноземній території, повинні вертатися державі реєстрації космічного об'єкта. Слід зазначити, що повернення космонавтів державі, що запустила, є безумовним зобов'язанням, і держава, що повертає їх, не повинне вимагати компенсації витрат, зв'язаних з рятуванням і поверненням «посланців людства в космос». Що ж стосується повернення космічного об'єкта і його складових частин державі, що запустила, то дане зобов'язання не є безумовним: необхідне прохання держави, що запустила, про це; на вимогу необхідно представити до повернення розпізнавальні дані; витрати по виявленню й поверненню об'єкта і його складових частин повинні покриватися державою, що запустила. Згідно Конвенції про реєстрацію об'єктів, що запускаються в космічний простір, 1975 р., держава, що здійснює такий запуск, реєструє космічний об'єкт у національному регістрі. Кожна держава, що запускає, представляє Генеральному секретареві ООН у найкоротший строк необхідну інформацію про кожний космічний об'єкт, занесеному в його регістр. Генеральний секретар ООН веде Реєстр, куди вноситься зазначена інформація.