Фенілаланін

Фенілаланін - це незамінна амінокислота. Ця амінокислота впливає на настрій, зменшує біль, покращує пам'ять і здатність до навчання, пригнічує апетит. Фенілаланін зустрічається у трьох формах: D, L; D; L. L-форма найбільш поширена, і саме вона входить до складу більшості білків людського тіла. D-форма виявляє аналгетичну дію. D, L-форма являє собою суміш цих форм. Добова потреба і основні джерела надходження:16мг на 1 кг маси тіла. Міститься в цукрозаміннику - Аспартам (сластілін, сладекс, дульцімет) в 100-150 разів солодше цукру. В організмі може перетворюватися на іншу амінокислоту - тирозин, яка, у свою чергу, використовується в синтезі двох основних нейромедіаторів: дофамінуі норадреналіну Фенілаланін використовують у лікуванні артриту, депресії, болю при менструації, мігрені,ожиріння, хвороби Паркінсона. Препарати з фенилаланином краще приймати перед сном або разом з продуктами  харчування, що містять велику кількість вуглеводів. Її зазвичай застосовують при передменструальному синдромі. Біологічно активні харчові добавки, що містять фенілаланін, не дають вагітним жінкам, особам з нападами неспокою, діабетом, високим артеріальним тиском, фенілкетонурію, пігментного меланомою. Фенілаланін бере участь у забезпеченні функції щитоподібної і надниркових залоз.

Натуральними джерелами фенілаланіну є яйця, яловиче і куряче м'ясо, риба, горіхи, бобові, соя, сир, молоко і молочні продукти, в яких він міститься у великих кількостях.

Лейцин, ізолейцин і треонін впливають на процеси росту. За нестачі лейцину зменшується маса тіла, виникають зміни в нирках і щитоподібній залозі[6].

Валін

Валін - незамінна амінокислота, що надає стимулюючу дію. Валін необхідний для метаболізму в м'язах, відновлення пошкоджених тканин і для підтримки нормального обміну азоту в організмі. Може бути використаний м'язами як джерела енергії. Добова потреба і основні джерела надходження: 14мг на 1 кг маси тіла. Валін міститься в таких харчових продуктах: зернові, м'ясо, гриби, молочні продукти, арахіс, соєвий білок. Прийом валіну у вигляді харчових добавок слід збалансувати зприйомом інших амінокислот - L-лейцин і L-ізолейцин Валін часто використовують для корекції виражених дефіцитів амінокислот, що виникли в результаті звикання до ліків. Надмірно високий рівень валіну може призвести до таких симптомів, як парестезії (відчуття мурашок на шкірі), аж до галюцинацій. Нестача валіну призводить до розладу координації рухів [7].

Гістидин

Гістидин (L-α-аміно-β-імідазолілпропіоновая кислота) - гетероциклічна альфа-амінокислота, одна з 20 протеіногенних амінокислот. Гістидином багаті такі продукти як тунець, лосось, свиняча вирізка, яловиче філе, курячі грудки, соєві боби, арахіс, сочевиця. Крім того, гістидин включається до складу багатьох вітамінних комплексів і деяких інших медикаментів. Гістидин входить до складу активних центрів безлічі ферментів, є попередником у біосинтезі гістаміну. Одна з «істотних» амінокислот, сприяє зростанню і відновленню тканин. У великій кількості міститься в гемоглобіні; використовується при лікуванні ревматоїдних артритів, алергій, виразок і анемії. Недолік гістидину може викликати ослаблення слуху. Дезамінування гистидина відбувається в печінці і шкірі під дією ферменту гістідази з утворенням уроканіновой кислоти, яка потім у печінці перетворюється на імідазолонпропіоновую кислоту під дією уроканінази. Подальше перетворення в ході серії реакцій імідазолонпропіоновой кислоти призводить до утворення аміаку, глутамата і одинвуглецевого фрагмента, сполученого з тетрагідофоліевой кислотою. Реакція декарбоксилювання гістидину має велике фізіологічне значення, оскільки є джерелом утворення біологічно активної речовини - гістаміну, який грає важливу роль в процесі запалення і розвитку деяких алергічних реакцій. Декарбоксилювання відбувається здебільшого в клітинах сполучної тканини практично всіх органів. Ця реакція протікає за участю ферменту гістідіндекарбоксілази. Відомо пов'язане з дефектом гістідінази спадкове захворювання гістидинемія, при якому характерно підвищений вміст гістидину в тканинах і затримка розумового та фізичного розвитку. Гістидин входить до складу гемоглобіну, його недостатність чи надлишок в організмі погіршує умовно-рефлекторну діяльність [8].

Аргінін

Аргінін - амінокислота, яка здатна синтезуватися в організмі самостійно з інших амінокислот, але при різних захворюваннях або дефіциті в раціоні білка її синтез різко знижується, також одним з факторів зниження синтезу аргініну є вік. Аргінін бере участь в утворенні сечовини - кінцевого продукту обміну речовин. Ця амінокислота необхідна для синтезу ряду білків. Оксид азоту - це речовина, що утворюється в клітинах організму в момент окислення L-аргініну. який, потім, виступає в якості ініціатора безлічі впорядкованих біохімічних реакцій, що ведуть до різних біологічних ефектів, без яких людський організм не зміг би існувати. L-аргінін випускається в таблетках або порошках. Краще приймати натщесерце (з водою або соком) по 2 грами (2.000 мг) безпосередньо перед відпочинком. Додаткову користь, зокрема у відношенні м'язового тонусу, можна отримати, приймаючи 2 грами (2.000 мг) на порожній шлунок (з водою або соком) за годину до початку інтенсивного фізичного навантаження.

Роль L-аргініну в організмі:

- Участь у роботі серцево-судинної системи - Участь у роботі нервової системи - Участь у роботі детоксикаційної функції печінки - Участь у роботі імунної системи - Структурний компонент сполучної тканини - Участь у роботі репродуктивної системи - Участь у роботі ШКТ.

Міститься в горіхах, попкорні, желатинових десертах, шоколаді, коричневому рисі, вівсяній крупі, родзинках, насінні соняшнику і кунжуті, хлібі з непросіяного борошна і в усіх продуктах, багатих білком. Як загальнозміцнюючий засіб для профілактики захворювань серцево-судинної системи, печінки.

Експерти ФАО вважають, що 1 г харчового білка має містити {в ідеальному варіанті) таку кількість незамінних амінокислот, мг: ізолейцин 40, лейцин 70, лізин 55, метіонін і цистин 35, фенілаланін і тирозин 60, триптофан 10, треонін 40, валін 50 [9].