Та їх захист Завдання

 

 

81. У журналі “Полум’я війни” була опублікована стаття про період репресій 30-х років, в якій зазначалося, що колишній член комуністичної партії Гопанчук збирав інформацію, яка потім була підставою для фабрикації незаконних вироків. До редакції газети звернувся син Гопанчука з вимогою опублікувати спростування цих відомостей тому що, на його думку, батько був скоріше жертвою, ніж катом. В 1939 р. Гопанчук був заарештований та звинувачений у змові по підготовці вибуху Кремля, а потім розстріляний. Після закінчення війни Гопанчук був реабілітований. Редакція журналу відмовилася спростувати інформацію на тій підставі, що син Гопанчука не надав доказів того, що опублікована інформація не відповідає дійсності. У той же час автор статті мав докази цієї інформації.Гопанчук був реабілітований у зв’язку з непричетністю до інкримінованої йому дії, а не за відсутністю тих фактів, що зафіксовані в публікації. Син Гопанчука звернувся з позовом до суду.

Яке рішення повинен винести суд?

 

82.Москаленко, який мешкав неподалік від Акціонерного товариства “Хімпром” (далі – АТ), що виготовляло пральні засоби, звернувся до санітарно-епідеміологічної станції з заявою про проведення аналізу повітря поблизу його житла. Проведене дослідження встановило багатократне перевищення змісту шкідливих хімічних речовин в повітрі поблизу будинку Москаленка, що могло викликати серцево-судинні захворювання, головний біль, підвищення артеріального тиску. Москаленко звернувся з позовом до суду з вимогою про закриття АТ та відшкодування заподіяної йому шкоди. Представник АТ проти цього заперечував, виходячи з того, що АТ є єдиним у регіоні товариством, що виготовляє засоби побутової хімії, тому його закриття неможливе. Що стосується забруднення довкілля, то представник АТ вказав, що вже розпочато реконструкцію АТ, заміну його обладнання на екологічно безпечне. На підставі цього представник АТ просив у позові відмовити.

Як повинно вирішити справу?

 

83. У журналі “Господарочка” було надруковано рекламну об’яву товариства з обмеженою відповідальністю “Дари природи” (далі – ТОВ) про лікувальні властивості крему для обличчя “Лілея”, який виготовлявся зі смоли тропічних дерев. Як вказувалося в об’яві, при застосуванні крему відсутні побічні ефекти та протипоказання. Комарова, прочитавши об’яву, придбала крем в магазині ТОВ, однак після його застосування в неї виникло подразнення шкіри обличчя, яке призвело до необхідності тривалого лікування в дерматологічній лікарні. За висновком проведеного спеціальною комісією обстеження, було встановлено, що подразнення шкіри обличчя виникло внаслідок застосування крему, який є несумісним з іншими видами косметичних засобів. До того ж, шкідливий вплив зазначеного крему збільшився ще й тому, що строк його придатності вже минув. Комарова звернулася до суду з позовом до редакції журналу з вимогою спростування інформації про лікувальні властивості крему та відсутність його побічних ефектів і про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок поширення цієї інформації; а також до АТ з вимогою про відшкодування шкоди за продаж товару неналежної якості та про відсутність повної інформації про продукцію АТ, зокрема крему “Лілея”.

Яке рішення повинен прийняти суд?