Навчальна дисципліна

Пропедевтична педіатрія

Модуль №

1

Змістовний модуль

Тема заняття

Анатомо-фізіологічні особливості системи органів дихання

Методика обстеження

Лабораторно-інструментальні методи дослідження органів дихання

Семіотика уражень

Курс

III

Факультет

Медичний №1

Назви попередніх дисциплін

Отримані навички

1. Нормальна анатомія

Знання анатомічних особливостей органів дихання: а) носової частини глотки; б) гортані, трахеї, бронхів; в) будови грудної клітки, тип дихання; г) будови легеневої тканини, плеври.

2. Нормальна фізіологія

Знання фізіологічних особливостей органів дихання: а) регулювальний вплив дихального центру і кіркової речовини великого мозку; б) дренажна функція бронхів; в) газообмін у легенях

3. Біологія та генетика

Значення генетичних факторів для росту і розвитку дитини

4. Основи догляду за дітьми

Догляд за системою органів дихання у здорової та хворої дитини

5. Гістологія

Знання гістологічної будови дихальних шляхів

Термін

Визначення

Анатомічні та функціональні особливості дихальної системи

Методика оцінки дихальної системи

Методи оценювання дихальної системи

Семіотика уражень

Анатомічні особливості системи дихання у дітей: а) відсутність приносових пазух: б) вузькість просвіту і м’якість хрящів гортані, трахеї, бронхів; г) горизонтальне розташування ребер; г) недостатній розвиток еластичної тканини: д) багата васкуляризація пухкого підслизового шару та інтерстиція, де мало еластичної та сполученої тканини; е) слизова оболонка тонка, суха з недорозвиненими залозами.

Фізіологічні особливості системи дихання у дітей: а) недостатній регулювальний вплив дихального центру й кіркової речовини великого мозку; б) низькі дренажна і захисна функції бронхіального дерева; в) схильність слизових оболонок і підслизового шару до набрякання і гіперсекреції; г) часте виникнення ателектазів; д) швидкий розвиток дихальних розладів і недостатності; е) часте дихання; ж) мала екскурсія грудної клітки, черевний тип дихання; з) пуерильне дихання до 7 років.

Газообмін у дітей більш інтенсивний завдяки багатій васкуляризації легень, великій швидкості кровообігу, високим дифузійним можливостям

1. Збираючи анамнез — на початок захворювання, появу перших патологічних симптомів, їх розвиток та послідовність провести деталізацію скарг, оціни­ти анамнез захворювання та життя.

2. Під час огляду — оцінити положення хворої дитини, стан шкіри та зіва, наявність ціанозу, форму грудної клітки, голос, кашель.

3. Під час пальпації — на болючість під час її проведенні, характер голосового тремтіння, деформації грудної клітки, симетричність тов­щини шкірної складки, набряк і вибухання міжребрових проміжків, наявність шуму тертя плеври.

4. Під час перкусії — на характер легеневого звуку та його зміни, наявність патологічних симптомів, зміни меж легень.

5. Під час аускультації — на вид дихання, появу патологічних типів дихання, на наявність і характер додаткових патологічних шумів.

Студенти повинні зосередитися на особливостях дослідження органів дихання у дітей: а) підрахунок дихальних рухів через фонендоскоп за дихальними шумами, під час сну (за 1 хв); б) застосування „тихої” безпосередньої перкусії; в) аускультація дитячим фонендоскопом.

Лабораторні (загальний та біохімічні, імунологічні аналізи крові, у тому числі, дослідження газового складу крові, дослідження виділень з носа та зіва, мокротиння, плевральної рідини, біоптатів), інструментальні (рентгенографія органів грудної порожнини, комп’юторна магніторезонансна томографія, термографія, бронхоскопія, бронхографія, радіоізотопне сканування), функціональні (спірографія, пневмотахометрія, реопульмонографія та ін.), а також методи алергодіагностики.

Синдроми ураження дихальної системи у дітей: а) обструктивний; б) синдром ”крупу”; в) респіраторний дистрес-синдром новонароджених; г) синдром дихальної недостатності, а також захворювання г) ГРВІ; д) бронхіт, бронхіоліт, пневмонії, плеврит; е) бронхіальна астма; ж) природжений стридор.