Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
59
Добавлен:
06.03.2016
Размер:
172.03 Кб
Скачать

Міністерство охорони здоров’я України

Вищий державний навчальний заклад України

«Українська медична стоматологічна академія»

Затверджено

на засіданні кафедри

хірургічної стоматології

та щелепно-лицевої хірургії

з пластичною та реконструктивною

хірургією голови та шиї

Завідувач кафедри, д. мед. н., проф. ______________ Аветіков Д.С.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЇ

Навчальна дисципліна

Хірургічна стоматологія

Модуль №

4

Змістовний модуль №

4

Тема лекції

Невогнепальні та вогнепальні ушкодження м’яких тканин обличчя. Статистика, класифікація, особливості клінікі, діагностики та лікування. Принципи хірургічної обробки ран. Етапне лікування поранених з ушкодженням м’яких тканин.

Курс

ІV

Факультет

Стоматологічний

Полтава – 2012

Кількість навчальних годин – 2

1. Науково-методичне обґрунтування теми. Як свідчить досвід різних клінік щелепно-лицевої хірургії, а також наш особистий, останнім часом зростає кількість так званої кримінальної травми, що вимагає від лікаря надання спеціалізованої допомоги при проведенні ПХО. Для цього потрібно знати анатомо-фізіологічні особливості ЩЛД, ранову балістику, особливості перебігу вогнепальної та невогнепальної рани м’яких тканин обличчя. Наприкінці минулого сторіччя до класифікації ушкоджень м’яких тканин введено нове поняття «синдрому позиційного здавлення тканин», що обумовлено зростанням кількості осіб, які отримують травми у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Дії лікаря мають бути направлені на профілактику ускладнень, що виникають при ушкодженні м’яких тканини ЩЛД.

2. Навчальні цілі лекції.

1. Дати класифікацію ушкоджень щелепно-лицевої ділянки.(β=І)

2. Дати порівняльну характеристику діагностики та клінічного перебігу невогнепальних та вогнепальних ушкоджень м’яких тканини ЩЛД.( β=ІІ)

3. Охарактеризувати особливості перебігу поранень м’яких тканин обличчя. (β=ІІ)

4. Висвітлити теорію ранової балістики. (β=ІІІ)

5. Висвітлити питання щодо особливості та методики первинної хірургічної обробки ран при невогнепальних та вогнепальних пораненнях щелепно-лицевої ділянки. Сучасні уявлення та перспективи. (β=ІV )

3. Цілі розвитку особистості майбутнього фахівця. Загальні принципи деонтології та лікарської етики щоразу специфічно переломлюються крізь призму конкретної діяльності лікаря, працюючого з пораненими, які мають невогнепальні чи вогнепальні ушкодження м’яких тканин ЩЛД. Лікар має пам’ятати, що всі його дії повинні мати психопрофілактичний напрямок. Слід проводити заходи, спрямовані на скорочення тривалості та травматичності оперативних втручань. Повинна бути правильно організована робота персоналу відділення, операційного блоку, забезпечення задовільного стану апаратури, інструментарію та ін. Крім того, необхідно проводити адекватне знеболювання в передопераційному періоді, під час операції та в післяопераційному періоді. Слід пам’ятати про принципи послідовності та вичерпності оперативних втручань. Необхідно формувати у студентів відповідальність за професійні або непрофесійні дії щодо лікування цього контингенту хворих; розвивати такі якості як милосердя, гуманне ставлення

до хворих, повага до старших, колегіальність та взаємоповага; звернути увагу студентів на основи чинного законодавства стосовно взаємовідносин „лікар-пацієнт”.

4.Міждисциплінарна інтеграція.

Дисципліна

Знати

Вміти

1. Топографічна анатомія

Пошарову побудову м’яких тканин різних ділянок обличчя.

Визначити анатомічні ділянки пошкодження.

2. Загальна хірургія

Класифікацію та клініку кровотеч.

Визначити тип кровотечі, ступінь її важкості, зупинити кровотечу.

3. Внутрішні хвороби

Патогенез та клініку невідкладних станів.

Порядок обстеження хворого.

Встановити діагноз непритомності, шоку.

Оформити медичну документацію.

Інтерпретувати дані додаткових методів обстеження хворого.

4. Фармакологія

Механізм дії медикаментозних засобів.

Призначити схему медикаментозного лікування.

5. Променева діагностика

Рентгенологічні методи, які застосовуються в діагностиці ушкоджень м’яких тканин обличчя.

Визначити необхідний метод обстеження.

Інтерпретувати дані КТ, МРТ, рентгенологічного дослідження.

5. План та організаційна структура лекції.

Пп.

Основні етапи лекції та її зміст

Тип лекції. Засоби активізації студентів. Матеріали методичного

забезпечення

Розподіл часу

1

2

3

4

Підготовчий етап

1.

Визначення навчальних цілей лекції, актуальності теми, мотивація

Клінічна лекція із

застосуванням наочності

(мультимедійна презентація).

5%

Основний етап

Клінічна лекція із

застосуванням наочності

(мультимедійна презентація).

90%

2.

Викладення лекційного матеріалу за планом:

«Основний етап»

1. Класифікація ушкоджень ЩЛД.

2. Характеристика та особливості клінічного перебігу невогнепальних та вогнепальних поранень м’яких тканин ЩЛД.

3. Діагностика невогнепальних та вогнепальних поранень м’яких тканини ЩЛД .

І

4. Ускладнення при ушкодженнях м’яких тканин обличчя.

ІІІ

5. Особливості та методика проведення ПХО при ушкодженнях м’яких тканин ЩЛД.

ІV

6. Організація надання медичної допомоги пацієнтам з невогнепальними та вогнепальними ушкодженнями ЩЛД на етапах евакуації.

ІІІ

Заключний етап

5%

1.

Загальні висновки

2.

Відповіді на запитання.

Соседние файлы в папке укр