Найвищий ступінь порівняння прикметників (Superlative Degree)

Найвищий ступінь прикметників в англійській мові може утво­рюватися синтетично (додаванням суфікса -est) або аналітично (за допомогою конструкції зі словом most).

1. Синтетично утворюють найвищий ступінь односкладові прик­метники (крім right і wrong), а також частина двоскладових прик­метників (усі, що закінчуються на -у, а також прикметники clever, narrow, quiet, simple), наприклад:

Таблиця 8.

Нейтральний ступінь (Positive)	Найвищий ступінь (Superlative)
deep–глибокий hard–важкий big–великий thin–тонкий lovely – чарівний	the deepest – найглибший the hardest – найважчий the biggest – найбільший the thinnest – найтонший the loveliest – найчарівніший

2. Багато двоскладових прикметників можуть утворювати найвищий ступінь як синтетично, так і аналітично, наприклад: pleasant (приємний) – the pleasantest/the most pleasant (най­приємніший), severe (суворий) – the severest/the most severe (найсуворіший).

3. Тільки аналітично утворюють найвищий ступінь двоскладові прикметники, що закінчуються на -ing, -ed, -ful і -less, а також прик­метники, що складаються із трьох або більше складів.

Таблиця 9.

Нейтральний ступінь (Positive)	Найвищий ступінь (Superlative)
interesting – цікавий boring – нудний	(the) most interesting – найцікавіший the most boring – найнудніший

4. Кілька прикметників утворюють найвищий ступінь від інших коренів або мають кілька форм найвищого ступеня:

Таблиця 10.

Нейтральний ступінь (Positive)	Найвищий ступінь (Superlative)
good–добрий bad–поганий much,many–багато little– маленький, мало old–старий far–віддалений, дальній	(the) best – найкращий (the) worst – найгірший (the) most – найбільший (the) least – найменший (the) oldest – найстаріший (the) eldest – найстарший (the) farthest – найвіддаленіший (the) furthest – найдальший

5. Прикметники в найвищому ступені, як правило, уживають­ся з означеним артиклем the або присвійним займенником. Без артикля вживаються прикметники в найвищому ступені, якщо порів­нюється ступінь прояву якої-небудь характеристики того самого предмета в різних ситуаціях, наприклад: She feels best when she's taken a bath. – Вона почуває себе най­краще після ванни.

Порядок слів у реченні.

На відміну від української мови, порядок слів в англомовному реченні строго фіксований, оскільки є одним з основних засобів вираження відношення між словами. У англійській мові відділяють чотири типи речень:

Розповідне (стверджувальне речення): Sure, I will help you with your exams.

Заперечне речення: I have not heard about this before.

Запитальне речення: When did you graduate from the University?

Наказове речення: Send a runner for a new tray of instruments.

Розповідні речення (Declarative Sentences).

Особливістю англійського речення у порівнянні з українським розповідним реченням є сталий порядок слів, тобто перше місце посідає підмет, друге – присудок, третє – додаток, четверте – обставина.

Розповідне речення в англійській мові характеризується прямим поряд­ком слів (direct word order), при якому підмет стоїть перед присудком, а додаток – за присудком. Обставина може займати позицію як в абсолютному початку, так і в абсолютному кінці речення.

Таблиця 11.

1. Підмет	2. Присудок	3. Додаток	4. Обставина
The teacher Викладач The student Студент	asks запитує asks запитує	the student студента the teacher викладача	at the lesson. на занятті. at the lesson. На занятті.

Питальні речення (Interrogative sentences)

Загальні запитання (General Questions).

Загальне запитання – це запитання до всього речення, на яке відповідь вимагає зворотного порядку слів. При цьому допоміжне (чи модальне) дієсло­во виноситься наперед (на нульове місце), потім ставиться підмет. Загальне запитання потребує відповіді "так" або "ні", і, як правило, перекладається з часткою чи. Воно вимовляється з підвищеною інтонацією в кінці речення: Does she speak English? – Чи говорить вона англійською мовою? Yes, she does. – Так. Did he get a certificate of degree in 2001? – Чи він отримав диплом у 2001 році? No, he didn’t. – Ні.

Спеціальні запитання (Special Questions).

Спеціальні запитання – це запитання до окремих членів речення. Вони завжди починаються питальним словом і вимовляються зі спадною інтонацією.

Спеціальні запитання до підмета та його означення

1. Запитання, що стосуються підмета, починаються питальними словами who хто; what що, які набувають властивості підмета і потребують прямого порядку слів:Who speaks English? – She speaks English. What works well? – The engine works well.

2. Запитання, котрі ставлять до означення підмета, починаються з питаль­них слів whose чий, which, what який і також потребують прямого порядку слів: Whose sister studies at the institute?– Чия сестра навчається в інституті? What patients are in this dental surgery? – Які хворі перебувають зараз у цьому стоматологічному кабінеті?

Спеціальні запитання до інших членів речення.

Спеціальні запитання, котрі ставлять до другорядних членів речення, починаються з питальних слів what що, whom кого, кому, when коли, where де, куди, why чому, how як, how many(much) скільки і потребують, як і загальні запитання, зворотного порядку слів. Проте, на відміну від за­гальних, у спеціальних запитаннях перед допоміжним (або модальним) дієсловом стоїть питальне слово чи група слів: What does he read at home? When does he read newspapers?