Лабораторна робота №11. Налаштування динамічних маршрутів у комп’ютерних мережах на базі протоколу ospf

Мета: навчити студентів використовувати протокол OSPF для налаштування динамічної маршрутизації між мережами та застосовувати його особливості для мереж, що використовують VLSM.

Ключові слова: активний інтерфейс, ідентифікатор маршрутизатору, призначений маршрутизатор, резервний призначений маршрутизатор, таблиця маршрутизації, протокол динамічної маршрутизації OSPF, маршрутизатор, OSPF ID.

Завдання

Динамічна маршрутизація OSPF

На базі наданої топології комп’ютерної мережі (КМ) створити функціонуючу модель КМ, при цьому маршрутизацію організувати за допомогою протоколу OSPF, для чого провести налаштування його базових параметрів, а адресацію мережі провести згідно запропонованого варіанту.

Методичні рекомендації щодо виконання лабораторної роботи

Варіант адресації для виконання роботи обирається студентом згідно його порядкового номеру у списку групи, або визначається викладачем. Варіант 0 не може бути призначений студенту для виконання. Топологія мережі рис 1. залишається незмінною для усіх варіантів.

Топологія мережі

Рис. 1

Адресація Мережі (Варіант 0)

Пристрій	Інтерфейс	IP адреса	Маска підмережі	Основний шлюз
Маршрутизатор R1	Fa0/0	172.16.1.7	255.255.255.240	N/A
	S0/0/0	192.168.10.1	255.255.255.252	N/A
	S0/0/1	192.168.10.5	255.255.255.252	N/A
Маршрутизатор R2	Fa0/0	10.10.10.1	255.255.255.0	N/A
	S0/0/0	192.168.10.2	255.255.255.252	N/A
	S0/0/1	192.168.10.9	255.255.255.252	N/A
Маршрутизатор R3	Fa0/0	172.16.1.33	255.255.255.248	N/A
	S0/0/0	192.168.10.6	255.255.255.252	N/A
	S0/0/1	192.168.10.10	255.255.255.240	N/A
PC1	NIC	172.16.1.20	255.255.255.240	172.16.1.17
PC2	NIC	10.10.10.10	255.255.255.0	10.10.10.1
PC3	NIC	172.16.1.35	255.255.255.248	172.16.1.33

Таблиця 1

Завдання 1: Відкрийте файл LAB-10.pkt, ознайомтеся із його вмістом.

Крок 1: У файлі Lab-10.pkt знаходиться базова вихідна модель КМ.

Базова модель міcить сплановану топологію мережі, модель її кабельної інфраструктури та первинні налаштування пристроїв, а саме:

• Задані імена приладів (команда IOS hostname ім’я вузла)

• Встановлена заборона на пошук DNS серверу (команда IOS no ip domain-lookup)

• Усім пристроям присвоєно пароль class на доступ до привілейованого режиму EXEC (команда IOS enable secret password)

• Усім пристроям присвоєно пароль cisco доступ до параметрів терміналу через консоль (команда IOS line con 0 далі password password)

• Усім пристроям присвоєно пароль cisco доступ до параметрів терміналу через усі VTY з’єднання (команда IOS line vty 0 15 далі password password)

• Усі інтерфейси маршрутизаторів обладнання вимкнено адміністратором.

Завдання 2: Налаштування та активація необхідних Serial та Ethernet інтерфейсів.

Крок 1: Налаштуйте необхідні для роботи інтерфейси на маршрутизаторах R1, R2, та R3.

Для полегшення виконання даного завдання та подальшого налаштування мережі, рекомендуємо заповнити текстові поля у моделі згідно адресації, заданої у вашому варіанті.

Проведіть налаштування інтерфейсів усіх маршрутизаторів відповідно до топології зображеної на рис 1 та проведіть адресацію цих інтерфейсів згідно таблиці адресації для вашого варіанту. Для цього використовуйте команди: conf t; interface тип_та_№інтерфейсу; ip address ip_адреса_інтерфейсу; у випадку налаштування serial інтерфейсу задавайте також параметр clock rate 64000; no shutdown.

Крок 2: Перевіримо правильність налаштування інтерфейсів.

Для перевірки коректності налаштування інтерфейсів використаємо команду show ip interface brief. Перевіримо коректність надання ІР адрес інтерфейсам згідно варіанту та їх статус має бути up, як для порту так і для протоколу. Таку перевірку провести на усіх трьох маршрутизаторах.

Крок 3: Призначте, згідно варіанту, IP адреси та шлюзи за замовчуванням усім ПК.

Для правильної адресації комп’ютерів зверніться до рисунку 1.

Крок 4: Перевірте наявність зв’язку між ПК та шлюзами до яких вони приєднані.

Для цього використовуйте команду ping, її запуск проводьте із консолі на робочому столі ПК.

Завдання 3: Налаштування параметрів протоколу OSPF на маршрутизаторі R1.

Крок 1: Дамо дозвіл маршрутизатору R1 використовувати протокол OSPF.

Для цього використаємо команду R1(config)#router ospf process-ID, ідентифікатор процесу у даному випадку задається у межах від 1 до 65535, ми задамо 1.

R1(config)#router ospf 1

R1(config-router)#

Крок 2: Визначимо адреси мереж, що будуть входити у пакети оновлень OSPF. Це будуть усі мережі підключені безпосередньо до R1.

Отже, ми знаходимося у під режимі налаштування протоколу OSPF, включимо мережу 172.16.1.16/28 до пакетів оновлень протоколу OSPF, це дасть можливість іншим маршрутизаторам, що використовують цей протокол будувати у дану мережу динамічні маршрути.

При використанні OSPF команда network використовує два параметри, а саме: ір адресу мережі та wildcard mask. Останній параметр – це дзеркальне відображення маски мережі. Наприклад:

№ прикладу	Маска мережі у десятковому вигляді	Маска мережі у двійковому вигляді
1
	255.255.255.0	11111111.11111111.11111111.00000000
		Wildcard-mask у двійковому вигляді	Wildcard mask у десятковому вигляді
		00000000.00000000.00000000.11111111	0.0.0.255
2	Маска мережі у десятковому вигляді	Маска мережі у двійковому вигляді
	255.255.255.240	11111111.11111111.11111111.11110000
		Wildcard-mask у двійковому вигляді	Wildcard mask у десятковому вигляді
		00000000.00000000.00000000.00001111	0.0.0.15

Далі задається ідентифікатор області area-id. У рамках даної роботи він буде сталим 0, проте, даний параметр визначає зону в якій маршрутизатори із однаковим ідентифікатором області мають однакову інформацію про підключення та обмінюються нею у рамках пакетів оновлень OSPF.

Таким чином команда на введення мережі до OSPF оновлень буде мати вигляд:

R1(config-router)#network	172.16.1.16	0.0.0.15	area	0
	ір адреса	wildcard mask		area-id