Рекомендована література для закріплення матеріалу

1. Завіновська Г.Т. Економіка праці: навч. посіб. / Г.Т. Завіновська.– К.: КНЕУ, 2003. – 300 с.

2. Прасол В.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посіб. / В.М. Прасол.– Харків: ХНАМГ, 2007. – 264 с.

3. Економіка праці й соціально_трудові відносини: підруч. (О.В. Шкільов, С.С. Барабан, В.А. Ярославський та 44ро..); за44роф. д-ра. Екон. Наук,44роф.. О.В. Шкільова. – К.: Четверта хвиля, 2008. – 472 с.

4. Калина А.В. Економіка праці: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / А.В. Калина. – К.: МАУП, 2004 – 272 с.

5. Навчальні тести з дисципліни «Економіка праці й соціально-трудові відносини» для самостійної роботи студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання. / Уклад. Т.О. Галайда. – Полтава: ПолтНТУ, 2008. – 20 с.

6. Методичні вказівки до практичних занять і самостійної роботи із дисципліни «Економіка праці й соціально-трудові відносини» для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання. Модуль 2. Економічний механізм забезпечення ефективної праці. / Уклад. Т.О. Галайда. – Полтава: ПолтНТУ, 2009. – 34 с.

3.6. Визначення середньої заробітної плати працівників підприємства

Для виконання даного практичного заняття студентам необхідно засвоїти теми лекційного курсу: «Аналіз, звітність і аудит у сфері праці»та «Моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулювання».

Вивчення даної теми передбачає засвоєння студентами методики розрахунку середньої заробітної плати працівників підприємства, а також вивчення завдань та напрямів аналізу й аудиту в трудовій сфері.

Основна мета аналізу звітності і виконання аудиторської перевірки підприємства полягає у виявленні порушень щодо:

- застосування законодавства з праці;

- витрачання засобів на заробітну плату;

- організації праці;

- руху кадрів на підприємстві;

- дотримання правил охорони і безпеки праці на підприємстві;

- умов праці та організації робочих місць;

- виконання плану трудових показників підприємства.

Як працівники, так і підприємство, можуть нести відповідальність за виробничий травматизм, інші порушення, виявлені в результаті аналізу звітності і перевірки наявного на підприємстві стану справ. Встановлення винуватців порушень повинно диктувати і спосіб усунення підприємством відповідного збитку.

Аудит дозволяє переконатися у взаємній відповідності діяльності підприємства з управління персоналом і стратегії його розвитку, а також взаємній відповідності регламентації соціально-трудових відносин і законів, правил, інструкцій і методик, які визначають цю діяльність. За наслідками аудиторської перевірки можуть бути визначені напрями для встановлення, зміни або вдосконалення стандартів. Перевірка сприяє кадровим перестановкам, поліпшуючим якісний склад трудових ресурсів, просуванню найбільш перспективних співробітників і розвитку творчої активності

Сткдентам необхідно засвоїти сутність, цілі та напрями проведення моніторингу соціально-трудової сфери, усвідомити роль соціально-економічних досліджень у сфері праці в системі регулювання соціально-трудових відносин у суспільстві, в регіоні та на підприємстві.

Моніторинг соціально-трудової сфери доцільно розглядати як один із найбільш важливих інструментів розробки обґрунтованої державної соціальної політики. Основні його завдання — це постійне спостереження за фактичним станом справ у сфері соціально-трудових відносин, систематичний аналіз процесів, які в ній проходять, попередження негативних тенденцій, які могли б призвести до соціальної напруги, а також короткостроковий прогноз можливих змін у цій сфері.

Моніторинг соціально-трудової сфери — це комплексна державна система безперервного спостереження за фактичним станом справ у соціально-трудовій сфері. Проведення моніторингу дає змогу оцінити повноту й ефективність реалізації законодавчих актів з питань соціально-трудової політики, сприяти прийняттю оптимальних рішень на різних рівнях управління. Основними напрямами моніторингу соціально-трудової сфери є ключові проблеми, які є найактуальнішими на сучасному етапі.

Нормативно-правовою базою для проведення моніторингу соціально- трудової сфери є: Конституція України, Укази Президента України, Постанови Верховної ради України та Кабінету міністрів України, Кодекс законів про працю України (КЗпП), Закони України «Про зайнятість населення», «Про колективні договори і угоди», «Про оплату праці», «Про порядок розгляду трудових спорів», «Про інформацію» та інші нормативно-правові акти, що регулюють трудові відносини.

Основними джерелами інформації про зайнятість та соціально- трудові відносини є наступні:

– адміністративна статистика;

– вибіркові обстеження домогосподарств;

– вибіркові обстеження підприємств;

– переписи населення;

– соціологічні обстеження.

При здійсненні моніторингу соціально-трудової сфери на державному і регіональному рівнях система показників, що аналізуються, характеризує: міграційні та соціально-демографічні процеси; структуру зайнятості, тенденції руху зайнятих, стан системи підготовки і перепідготовки кадрів; проблеми і тенденції розвитку безробіття, у тому числі прихованого; умови та охорону праці; доходи і рівень життя населення, його соціальне самопочуття і т. ін.

На рівні підприємств, установ, організацій мають аналізуватись показники, які характеризують: зайнятість — рух персоналу, підготовку і перепідготовку кадрів, зміни чисельності та структури зайнятих і т. д.; умови та охорону праці — стан виробничого середовища на підприємстві, масштаби зайнятості на шкідливих і тяжких фізичних роботах, рівень виробничого травматизму тощо; оплату праці й форми соціальної підтримки працівників, рівень середньомісячної заробітної плати працівників різних категорій, структуру і масштаби грошових виплат працівникам підприємств у формі премій, матеріальної допомоги, доплат; стан трудових відносин — кількість трудових спорів, їх причини, кількість урегульованих трудових спорів без звернення у вищі інстанції, міру виконання трудових договорів, стан страйкового руху тощо.

Координацію статистичної інформації в Україні здійснює Державний комітет статистики України, в якому, поряд з іншими, функціонує Управління статистики праці. Держкомстат затверджує форми статистичної звітності для різних міністерств і підприємств, збирає, обробляє та узагальнює соціально-трудову статистику, отриману із таких статистичних джерел: адміністративна статистика підприємств; адміністративна статистика служб зайнятості; статистика домашніх господарств.

Під час проведення заняття студенти виконують тестові завдання та розв’язують прикладні задвчі.

Отримані практичні навички закріплюються студентами напряму підготовки «Економіка підприємства» під час проходження виробничої практики та виконання самостійних і контрольних робіт; студентами інших напрямів підготовки – при виконанні самостійних та контрольних робіт.