- •1.1.4. Мовні норми
- •Вимова голосних звуків
- •Лексичні норми
- •Синоніми
- •Пароніми
- •Граматичні норми
- •1.2.3. Комунікативна професіограма фахівця
- •1.2.4. Словники у професійному мовленні. Типи словників. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури
- •1.2.5. Мовний етикет
- •1.2.5.1. Поняття етикету
- •1.2.5.2. Мовний, мовленнєвий і спілку вальний етикет
- •1.2.5.3. Стандартні етикетні ситуації. Парадигма мовних формул
- •Тема 1.3. Стилі сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні
- •1.3.1.Функціональні стилі сучасної української літературної мови та сфери їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів
- •1.3.2. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів
- •1.3.3. Текст як форма реалізації мовленнєво-професійної діяльності
- •Модуль 2. Професійна комунікація Тема 2.1 Спілкування як інструмент професійної діяльності
- •2.1.1. Спілкування і комунікація
- •2.1.2. Функції спілкування
- •2.1.4. Етапи спілкування
- •2.1.5. Мова, мовлення і спілкування
- •2.1.6. Невербальні засоби спілкування
- •2.1.7. Тендерні аспекти спілкування
- •2.1.8. Поняття ділового спілкування
- •Тема 2.2 Риторика і мистецтво презентації
- •2.2.1. Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання
- •2.2.2. Мистецтво аргументації
- •2.2.4. Культура сприймання публічного виступу. Види запитань
- •Тема 2.3 Культура усного фахового спілкування
- •2.3.1. Особливості усного спілкування
- •2.3.2. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування
- •2.3.3. Функції та види бесід
- •Десять кроків, що дозволять провести бесіду успішно
- •2.3.4. Співбесіда з роботодавцем
- •2.3.5. Етикет телефонної розмови
- •2.3.6. Етичні питання використання мобільних телефонів
- •Тема 2.4 Форми колективного обговорення професійних проблем
- •2.4.1. Мистецтво перемовин
- •2.4.2. Збори як форма прийняття колективного рішення
- •2.4.3. Нарада
- •2.4.4. Дискусія
- •2.4.5. Візитна картка
- •Тема 2.5 Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації
- •2.5.1. Класифікація документів
- •2.5.2. Національний стандарт України
- •2.5.3. Вимоги до змісту та розташування реквізитів
- •2.5.4. Вимоги до бланків документів
- •2.5.5. Оформлювання сторінки
- •2.5.6. Вимоги до тексту документа
- •Тема 2.6 Документація з кадрово-контрактних питань
- •2.6.1. Резюме. Автобіографія
- •2.6.2. Характеристика. Рекомендаційний лист
- •2.6.4. Особовий листок з обліку кадрів
- •2.6.5. Наказ щодо особового складу
- •2.6.6. Трудова книжка
- •2.6.7. Трудовий договір. Контракт. Трудова угода
- •Тема 2.7 Довідково-інформаційні документи
- •2.7.1. Прес-реліз
- •2.7.4. Службові записки
- •2.7.5. Протокол. Витяг з протоколу
- •Тема 2.8 Етикет ділового листування
- •2.8.1. Класифікація листів
- •2.8.2. Реквізити листа та їх оформлювання
- •2.8.3. Етикет ділового листування
- •2.8.4. Оформлювання листа
- •2.8.5. Різні типи листів
- •Про відкриття фірми
- •Про відкриття філії
- •Про зміну назви фірми
- •Про зміну адреси
- •Про зміну номера телефону, факсу
- •Про призначення на посаду
- •Про зміни, що стосуються власності
- •Про відкриття виставок
- •Про зміни в системі роботи
- •Загальний запит
- •Запит на отримання рекламних проспектів, прейскурантів (прайсів)
- •Запит на отримання інформації про якість і кількість продукції
- •Запит на отримання пробної партії товару, закупівлі
- •Запит на отримання рекомендації
- •Запит на отримання рекомендації безпосередньо від ділового партнера
- •Запевнення в дотриманні конфіденційності
- •Запит із юридичних питань
- •Запит із питань маркетингу
- •Лист-відповідь на запит
- •Загальний запит
- •Запит на отримання рекламних проспектів, прейскурантів (прайсів)
- •Запит на отримання інформації про якість і кількість продукції
- •Запит на отримання пробної партії товару, закупівлі
- •Запит на отримання рекомендації
- •Запит на отримання рекомендації безпосередньо від ділового партнера
- •Запевнення в дотриманні конфіденційності
- •Запит із юридичних питань
- •Запит із питань маркетингу
- •Лист-відповідь на запит
- •Підтвердження отримання запиту
- •Відповідь - відмова на запит
- •Пропозиція, що відрізняється від предмета запиту
- •Лист-підтвердження
- •Супровідний лист
- •Лист-прохання
- •Лист-відповідь на прохання
- •Загальна відмова
- •Відмова в наданні пропозиції та зміні її умов
- •Відмова від пропозиції
- •Відмова претендентові на місце роботи
- •Відмова в продовженні терміну контракту (договору, угоди)
- •Лист-нагадування
- •Загальна претензія
- •Затримка постачання замовлених товарів
- •Невідповідність кількості замовлених і відвантажених товарів
- •Невідповідність якості замовлених і відвантажених товарів
- •Неякісне упакований
- •Рекламації
- •Лист-відповідь на претензію
- •Визнання наявності недоліків, дефектів, недоглядів
- •Невідповідність обсягу постачання замовленню
- •Неякісне упакування
- •Помилкове постачання товарів
- •Помилковий рахунок
- •Рекомендація на посаду
- •Рекомендації щодо можливостей налагодження співробітництва Схвальний відгук
- •Негативний відгук
- •Відгук щодо маловідомої фірми
- •Лист-подяка
- •Вибачення за затримку постачання товарів
- •Вибачення за затримку оплати рахунків
- •Вибачення за спізнення на зустріч, затримку з відповіддю
- •Лист-вітання
- •Лист-запрошення
- •Модуль 3. Наукова комунікація як складова фахової діяльності Тема 3.1 Українська термінологія у професійному спілкуванні
- •3.1.1. Термін та його ознаки. Термінологія як система
- •3.1.2. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія
- •3.1.3. Способи творення термінів
- •3.1.4. Проблеми сучасного термінознавства
- •Тема 3.2 Науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні
- •3.2.1. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки
- •3.2.2.4. Стаття як самостійний науковий твір
- •Явище еліпса як спосіб економії мовних засобів
- •Тема 3.3 Переклад і редагування наукових текстів
- •3.3.1. Суть і види перекладу
- •3.3.3. Переклад термінів
- •3.3.4. Особливості редагування наукового тексту
Тема 2.3 Культура усного фахового спілкування
План
2.3.1. Особливості усного спілкування.
2.3.2. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування.
2.3.3. Функції та види бесід.
2.3.4. Співбесіда з роботодавцем.
2.3.5. Етикет телефонної розмови.
2.3.6. Етичні питання використання мобільних телефонів.
Людина виокремилася зі світу, що її оточує, і піднялася над ним завдяки мислення свій і мовленнєвій діяльності, спілкуванню за допомоги виняткової знакової системи - природної мови.
Ф. С. Бацевич
2.3.1. Особливості усного спілкування
Як уже зазначалося, спілкування за формою знакового представлення переділяється на усне, писемне та друковане.
Усне спілкування - це форма реалізації мовної діяльності за допомоги звуків, що являє собою процес говоріння. Воно широко застосовується в різних сферах суспільної діяльності людей.
Фахівці з проблем спілкування46 чітко визначають найважливіші особливості усного спілкування у порівняння з писемним.
№ |
Усне |
Писемне | |||||
1 |
2 |
3 | |||||
1. |
Первинне |
Вторинне | |||||
|
Монологічне, діалогічне, полілогічне |
Монологічне | |||||
3. |
Розраховане на певних адресатів у конкретній ситуації |
Найчастіше - з невизначеним адресатом, без урахування ситуації | |||||
4. |
Непідготовлене заздалегідь (здебільшого) |
Попередньо обдумане | |||||
5. |
Живе, без старанного мовного оформлювання |
Реальний, дбайливий добір фактів та їх мовне оформлювання | |||||
1 |
см |
3 |
| ||||
6. |
Імпровізоване |
Докладний і ґрунтовний виклад думок |
| ||||
7. |
інтонація, міміка, жести (невербальні засоби) |
Відсутність цих засобів |
| ||||
со |
Чітко індивідуалізоване |
Поглиблена робота над словами і текстом |
| ||||
О) |
Емоційне й експресивне |
Редагування думки і форми її вираження |
| ||||
10. |
Повтори, перебивання, повернення до вже сказаного тощо |
Самоаналіз написаного, можливість багаторазового переписування і вираження |
| ||||
11. |
Обмежене в часі |
Можливість перечитування |
| ||||
12. |
Особливості комунікативної ситуації |
Текстові характеристики |
| ||||
|
|
|
|
|
|
Отже, для усного спілкування визначальним є: безпосередня наявність адресата, замкнена цілісна комунікативна ситуація, складниками якої є комун іканти й текст, невербальні засоби спілкування, інтонація, емоційність та експресивність. Головна складність в оволодінні усним спілкуванням є необхідність і вміння визначити на слух (навіть інтуїтивно) доцільність чи недоцільність того чи іншого слова, звороту, інтонації, манери мовлення в кожній конкретній ситуації.
2.3.2. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування
Усне фахове спілкування відбувається у межах конкретних форм, яким властива особлива організація мовних засобів. В основу виокремлення цих форм покладено різні критерії:
1. За способом взаємодії між комунікантами виділяють:
o монологічне (говорить один учасник спілкування);
o діалогічне (зазвичай розмовляє двоє осіб);
o полілогічне спілкування (розмовляють троє і більше учасників).
2. За кількістю учасників виокремлюють:
o індивідуальне (спілкуються двоє);
o колективне спілкування.
3. З урахуванням каналів комунікації виділяють:
o безпосереднє спілкування ("обличчя до обличчя");
o опосередковане (телефон, радіо, телебачення).
4. Залежно від змісту повідомлення розрізняють:
o побутове (обговорення щоденних проблем);
o наукове (обговорення наукових проблем);
o фахово-ділове (спілкування між людьми як представниками фахових установ);
o естетичне (передавання естетичної інформації).
Усі ці форми мовленнєвого спілкування істотно різняться між собою і мають свою специфіку. Особливе значення для фахової підготовки мають такі форми мовного спілкування як діалог, монолог і полілог.
Діалог - це форма ситуаційно зумовленого спілкування двох осіб, комунікативні ролі яких упорядковано змінюються (мовець стає адресатом, а адресат перетворюється на мовця).
Висловлювання у діалозі називаються репліками (комунікативними кроками).
Діалогічне професійне спілкування завжди прогнозує мету і завдання, формується під впливом мотивів фахової діяльності. Найхарактерніші ознаки діалогу:
o безпосередність словесного контакту двох учасників спілкування;
o швидкий обмін репліками без попереднього обмірковування;
o ситуативна залежність реплік;
o можливість імпліцитного способу передачі інформації (репліки скорочені, нерозгорнуті);
o використання паравербальних засобів (жести, міміка, рухи тіла, погляд, відстань тощо), що реалізуються візуально;
o зорове й слухове сприйняття учасників діалогу;
o важливість інтонації, тембру, тональності. Інтонація сприяє формуванню діалогічного контексту.
Монолог - форма мовлення адресанта, розрахована на пасивне й опосередковане сприйняття адресатом. Отже, реакція слухача не матеріалізується в знаковій формі мови.
Усі форми усного монологічного мовлення можна переділити на дві групи:
^ безпосередньо-контактне, або аудиторне монологічне мовлення (мовець і слухач перебувають у прямому контакті, бачать і чують один одного);
^ посередньо-контактне, або мікрофонне мовлення (радіо, телебачення).
Окреме місце займає внутрішній монолог - мовлення "про себе", міркування, роздуми.
Найважливіші ознаки монологу:
o однобічний характер висловлювання, не розрахований на негайну реакцію слухача;
o підготовленість і плановість (лекція, доповідь тощо);
o певна тривалість у часі;
o індивідуальна композиційна побудова значних за розміром уривків;
o розгорнутіші й складніші синтаксичні побудови;
o композиційна завершеність і загальна структурна цілісність висловлювання.
Полілог - форма спілкування між кількома особами. Полілог характеризується такими ознаками:
o залежність від ситуації, в умовах якої відбувається спілкування;
o високий рівень непідготовленості;
o істотне значення правил ведення полілогу;
o більш-менш однакова участь у спілкуванні всіх учасників. У межах названих форм і відбувається усне фахове спілкування.