2.5 Продуктивність праці. Шляхи її підвищення

Продуктивність праці - це показник його плодотворності, ефективності в про­цесі виробництва матеріальних благ.

Залежно від періоду, за який виміряється продуктивність праці, розрізня­ють :

годинну продуктивність праці, що характеризує продуктивність праці праців­ника за час його чистої роботи

денну, котра обчислюється за часом чистої роботи й внутрішньо змінних прос­тоїв

місячну і річну, котра характеризує не тільки виробіток працівника за даний час, але й організацію праці, умови стимулювання й інші напрямки вироб­ничо-господарської діяльності підприємства.

Залежно від методу виміру розрізняють наступні показники продуктивно­сті праці:

1. Натуральний - зроблена продукція (робота) виміряється в натураль­ному вираженні. Це найбільш простий, наочний і точний показник, але застосу­вання його обмежене. Він може використатися для розрахунку продуктив­ності праці при виробництві тільки однорідної продукції. У галу­зях нафтовидобувної промисловості натуральні показники відображають метри проходки при бурінні свердловин, тонни добутої нафти, тисячі кубомет­рів добутого газу розраховуючи на один працівника в одиницю часу.

Птр=∑Q/Ч;

де ∑Q - сумарна кількість продукції в натуральному вираженні за пев­ний час (м, тн, м3),

Ч – середньо спискове число працівників.

Птр=27360/50=547,2т/чол.

2.У зв'язку з тим, що на підприємствах поряд з основною діяльністю виробляються роботи допоміжного й обслуговуючого характеру (газокомпресорне, паросилове господарство, механічні, ремонтні й т.п. служби), виникає необхідність оцінити весь обсяг робіт за допомогою еквівалента, у якості якого використаються гроші. Показник продуктивності праці, обчислений по валовому обсязі продукції - це вартісний показник продуктивності праці, що визначається залежністю:

Птр=∑Q*Ц/Ч=ВП/Ч;

де Ц - ціна одиниці продукції , грн.;

ВП - валова продукція, грн.

Птр =223155000/50= 4463100 грн./чол.

У нафтопереробній і нафтохімічній промисловості для оцінки продуктивності праці застосовують натуральний, вартісної й трудовий ме­тоди. Використання натурального показника обмежено різнорідністю виробле­ної продукції.

Найбільше поширення одержав вартісний метод, по якому продуктивність праці визначається розподілом виробленої продукції у вартісному вираженні на середньо спискове число працівників (Ч) :

Птр=∑Q*Ц/Ч=ТП/Ч;

Ц- ціна окремих нафтопродуктів;

ТП- товарна продукція;

6% товарної продукції після переробки йде на реалізацію на внутрішній ри­нок у вигляді бензину з низьким октановим числом(А-80);

Птр= 27360000*0,06 *9,75/50=320112грн./чол.;

З 1987 року продуктивність праці у вартісній формі в нафтопереробній проми­словості вимірюють відношенням вартості чистої продукції (НП) до середньо спискової чисельності працюючих :

Пт=НП/Ч=(ВП-Зм-Оа)/Ч;

де Оа – амортизаційні відрахування на витрати у виробництві, Зм - матеріальні витрати на виробництво продукції.

Пт=(223155000 -12532906-6544848)/50=4081545грн./чол.

2.6 Формування витрат виробництва в нафтогазовій галузі. Прибуток і рентабельність підприємств

Прибуток є узагальнюючим показником виробничо-господарської діяльності підприємств, що охоплюють як виробництво, так і реалізацію продукції. Разом з тим прибуток не тільки показник, але й джерело засобів для задоволення потреби підприємства, галузі й суспільства в цілому.

Кінцевий фінансовий результат (прибуток або збиток) складається з фінансо­вого результату від реалізації продукції (робіт, послуг), основних засо­бів й іншого майна підприємства й доходів від позареалізаційних опера­цій, зменшених на суму витрат по цих операціях.

Прибуток (збиток) від реалізації продукції (робіт, послуг) визначається як різниця між виторгом від реалізації продукції (робіт, послуг) у діючих цінах без податку на додану вартість й акцизів і витратами на її виробництво й реаліза­цію.

Підприємства, що здійснюють експортну діяльність, при визначенні прибу­тку з виторгу від реалізації нафти або газу виключають експортні та­рифи.

Валовий обсяг реалізації включає ринкову (продажну) вартість реалізова­ної продукції, покупних товарів й інших матеріально-виробничих запасів, зроблених робіт і послуг, вартість іншої реалізації, комісійні від посередниць­ких операцій, комісійно-консигнаційної торгівлі.