Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
istoriya_ekzamen (1).docx
Скачиваний:
174
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
700.83 Кб
Скачать

5. «Русалка Дністровая»

Невдала спроба видання першої збірки українською мовою не зупинила гуртківців. Наступним кроком стала підготовка 1834 р. нової збірки під назвою «Зоря». Альманах містив народні пісні, твори самих гуртківців, історичні та публіцистичні матеріали. Головними ідеями, притаманними творам збірки, були:

   засудження іноземних поневолювачів українців та оспівування героїчної визвольної боротьби народу;

   уславлення народних ватажків – борців за національне і соціальне визволення народу;

   визнання існування єдиного українського народу, який через поневолення імперіями виявився роз'єднаним державними кордонами;

   заклик до українських патріотів змагатися за об’єднання галицьких русинів і наддніпрянських українців.

Ці ідеї стали свідченням високого рівня національної свідомості трійчан, які за короткий історичний термін зрозуміли необхідність перейти від пропаганди української мови до спроб сформувати нові орієнтири у боротьбі за національне визволення галицьких русинів. Свій політичний ідеал члени гуртка вбачали у створенні федерації слов’янських народів, до якої повинна була входити держава, яка об’єднає східних і західних українців.

Спроби видати альманах знову наразилися на спротив імперських урядовців і консервативних кіл греко-католицького духовенства. Видання книги було заборонено як віденською, так і львівською цензурою. Представники греко-католицького духовенства твердили, що «нагадування про сумні історичні події, пов’язані з релігійним і політичним гнобленням, викликали б гіркі почуття...» Причини відмови у дозволі на публікацію австрійської влади оприлюднив перегодом директор львівської поліції: «Досить клопоту завдають нам поляки, а ці шаленці намагаються відродити покладену до гробу русинську націю».

Проти упорядників альманаху розгорнулася кампанія переслідувань, звинувачень у неблагонадійності, залякувань. Проте трійчани не припиняли своєї діяльності. У 1836 р. І.Вагилевич і М.Шашкевич вперше здійснили переклад пам’ятки давньоруської літератури – «Слова о полку Ігоревим» українською мовою. М.Шашкевич підготував підручник для молодших школярів «Читанка для діточок» українською мовою. Але надрукувати обидві ці праці авторам знову не дозволили.

Незважаючи на перешкоди, трійчани продовжували свою шляхетну справу і шукали інших можливостей для видання творів. Вони вилучили зі збірки «Зоря» ті твори, які своїм змістом найбільше дратували цензорів, і змінили її назву на «Русалка Дністровая». Потім Я.Головацький домовився зі своїми друзями, прибічниками слов’янського відродження, про видання збірки у Пешті (тодішній столиці Угорщини) накладом 1 тис. примірників.

Альманах «Русалка Дністровая» вийшов друком 1836 р. Це була перша книжка українською мовою на західноукраїнських землях. Її поява викликала невдоволення у Відні та Львові. Увесь наклад «Русалки Дністрової» було конфісковано і знищено. Врятувати пощастило лише 200 екземплярів, що їх трійчани встигли розпродати, подарувати друзям або залишити для себе.

І все ж поява «Русалки Дністрової» стала рубіжною подією в розвої українського національного руху у Східній Галичині. Книга засвідчила відмінність галицьких русинів від поляків і росіян, їхню єдність із наддніпрянськими українцями. Водночас вона започаткувала нову українську національну літературу на західноукраїнських землях.

Видання «Русалки Дністрової» стало своєрідним підсумком діяльності «Руської трійці». Через постійні утиски й переслідування гурток розпався. Та члени гуртка не припинили своєї діяльності.

Важливе значення для впровадження у повсякденний вжиток рідної мови мала праця колишніх трійчан над створенням граматики української мови. Протягом 40-х рр. вийшли дві «Граматики», написані І.Вагилевичем (1845 р.) та Я.Головацьким (1849 р.). Істотною ознакою літературних творів трійчан стало те, що вони були написані на народній національній основі. У дусі романтизму вони надавали великого значення дослідженню й популяризації історичного минулого. У своїх історичних працях трійчани з гордістю писали про славні часи Київської Русі, Галицько-Волинського князівства та Української козацької держави.

Підсумком діяльності галицьких патріотів стали програмні засади українського національного руху, сформульовані в статті Я.Головацького «Становище русинів у Галичині» (1846 р.). Головна руська рада, що виникла 1848 р., поклала їх, на думку сучасних істориків, в основу своєї діяльності.

 

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]