53.Зміст і форма.

Зміст завжди зв'язаний певною формою, а форма наповнена певним змістом. Зміст є визначальним у його співвідношенні з формою. Розвиток і зміна змісту зумовлює зміну форми. Життєві сили, закладені в зерні, розвиваючись, розривають, скидають стару форму - форму зерна - і здобувають форму рослини, з його кореневою системою, стеблом, листами, квітами, плодами... У той же час форма може активно впливати на зміст, визначаючи його специфіку. Так, зміст суспільного життя багато в чому залежить від форми державного управління, що може або сприяти прогресу, або призвести суспільство в стан кризи. Тоді виникає необхідність заміни старої форми новою. Важливо також зазначити, що один і той же зміст може приймати різні форми. Наприклад, утвердження капіталізму як суспільного ладу проявилося в специфічних формах в Англії, Німеччині, Франції, CШA…

Врахування взаємозв'язку змісту і форма має важливе теоретичне і практичне значення. Знання цього взаємозв'язку допомагає уникати грубих помилок у безпосередній життєдіяльності кожної людини, у рішенні задач суспільного розвитку, у взаєминах людини і природи.

Наприклад, суспільна свідомість за своїм змістом є відображена в голові людини і закріплена пам'яттю система знань про навколишній світ і про саму людину. Вона є об'єктивною за своїм походженням. Цей зміст виявляється й існує у формах суспільної свідомості: наукова свідомість, політична, правова, моральна, естетична, релігійна, філософська, ідеологія. Взаємозв'язок форм суспільної свідомості складає його структуру.

54.Система, структура, елемент.

У XX ст. цей процес посилюється й поглиблюється. Поглиблено досліджуються принципи та методи системного підходу. Основою розробки методології системного дослідження залишається діалектико-матеріалістична концепція системності. В ній передусім осмислюються категорії системи, елементу та структури.

Система - це впорядкована множина взаємопов'язаних елементів, якій притаманна певні структури, організація, єдність і цілісність.

Елемент - це нерозчленований (уданій системі, при даних можливостях) компонент складних предметів, процесів, явищ. Як показує сучасна наука і практика, просте й складне має відносний характер.

Нині в науці під елементами розуміють об'єкти, згруповані в складний комплекс. Залежно від способу розгляду того чи іншого предмета в ролі "елементів" можуть виступати різні структурні одиниці.

Структура - спосіб закономірного зв'язку елементів складного цілого. Вона являє собою впорядкованість його внутрішніх і зовнішніх частин, сприяє його стабільності, стійкості та якісній визначеності. Структурні зв'язки пронизують усі процеси, що відбуваються в об'єктах.

Будь-який об'єкт є системою, якщо він може бути розчленований на взаємопов'язані і взаємодіючі елементи. У свою чергу, ці елементи можуть мати свою власну структуру і бути представленими як підсистеми більшої системи. Підсистеми теж можуть включати свої підсистеми і між ними теж існують певні відношення, зв'язки та взаємодії. Оскільки в певній системі можуть бути різні типи зв'язків і відношень, то в ній можна виділити і ряд структур. Такі системи називаються багато структурними (багаторівневими).

Системні об'єкти мають цілісну, стійку структуру. Для них характерна поява нових властивостей, які не збігаються з властивостями окремих елементів (кристали). Для системних об'єктів характерна ієрархічна будова (системи нижчого рівня входять у системи вищого рівня). Системою називають не будь-яку сукупність елементів і зв'язків між ними, а впорядковану певним чином цілісну структуру (складний об'єкт). Наприклад, у будь-якому інженерному об'єкті кожна деталь, вузол, що функціонують разом у даній конструкції, можуть давати необхідний результат, для чого й створено даний механізм.