1. Загальні відомості

Проект землеустрою щодо еколого-економічного обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь СВК «Трубайцівський», який розміщений на території Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, розроблений спеціалістами ТОВ «ГОРИЗОНТ» (ліцензія серія АГ № 579168 видана Державним Агентством Земельних ресурсів України ) згідно з розпорядженням голови районної державної адміністрації Хорольського району Полтавської області від 14.09.2011 за № 245 «Про забезпечення в районі виконання вимог законодавства щодо розроблення та затвердження проектів землеустрою, що забезпечують еколого -економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь»

ТОВ «ГОРИЗОНТ» діє на підставі статуту, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, зареєстрованого Полтавською районною державною адміністрацією Полтавської області від 21.06.2011 року за № 15771070008003025 і є юридичною особою.

Проект землеустрою щодо еколого-економічного обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь розроблений у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2011р. № 1134, положеннями Земельного кодексу України, закону України «Про землеустрій», закону України «Про охорону земель», постанови Кабінету Міністрів України № 164 від 11.02.2010 р. «Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах», спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Української Академії Аграрних Наук від 18 липня 2008 р. № 440/71 про внесення змін до деяких законодавчих актів України про збереження родючості грунтів від 04.06.2009 року №1443-VI «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оптимального співвідношення сільськогосподарських культур у сівозмінах різних ґрунтово-кліматичних зон України», Державних будівельних норм України “Генеральні плани сільськогосподарських підприємств (ДБН Б.2,4-3-95) та інших нормативно-правових актів, якими регулюється питання еколого-економічного обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь.

Фінансування робіт здійснюється за рахунок замовника.

В умовах здійснення земельної реформи, затвердження різних форм власності на землю, зміни в соціально-економічній ситуації обумовлюють необхідність корегування і уточнення основних методологічних положень та підходів створення стабільних еколого-економічних систем землеробства та організації території сільськогосподарських підприємств з метою системної оптимізації використання природних і матеріально-технічних ресурсів. Економічна криза значною мірою зруйнувала технологічний механізм використання земель, захисту від ерозії та інших видів деградації ґрунтів, серед яких в умовах регіону, де розміщені ділянки земель, що надаються в оренду, найбільше занепокоєння викликає прогресуюча втрата гумусу в ґрунтах та їх ерозія.

Це зумовило майже всюди в області порушення сівозміни, як в результаті нового межування території, так і з боку дотримання біологічних вимог сільськогосподарських культур до попередників, що замість очікуваного суттєвого збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції спричинило різке зростання деградаційних процесів та подальше зниження родючості ґрунтів і продуктивності земель в цілому.

Правовстановлюючі документи на користування, володіння та розпорядження земельними ділянками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та крупних особистих селянських (фермерських) господарств, передбачають правові та соціально-економічні аспекти земельних відносин і майже не регулюють використання земель, що нерідко, особливо при короткостроковому терміні оренди, породжує насильне використання земель, в тому числі і деградованих, а також вирощування кон’юнктурних сільськогосподарських культур майже монокультурою.

Землевласники (землекористувачі) не несуть ніякої відповідальності за шкоду, яку вони заподіюють ґрунтам. В таких умовах проводять заходи лише такі, які підвищують урожай культур тільки в рік їх застосування. Тому на державному рівні ставиться потреба переоцінки відносин між суб'єктами господарювання на землі і природним середовищем.

Закон України "Про оренду землі" (Стаття 19, частина 2 передбачає що: “При передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди ділянок визначається з урахуванням періоду ротації сівозміни згідно з проектом землеустрою." Така потреба спрямовується на утворення стійких володінь і землекористувань та організацію в них раціонального використання і охорону земель. Базисом для цього повинні стати науково - обґрунтовані сівозміни з гнучким чергуванням сільськогосподарських культур, яке забезпечувало б власнику землі (землекористувачу) можливість динамічного господарювання й використання землі в ринкових умовах та суворого дотримання екологічних умов.

В зв'язку з цим виникла нагальна необхідність в розробці і освоєнні проектів землеустрою, які б забезпечили сільськогосподарські формування ринкового типу на засадах приватної власності на землю та оренди, науково-обґрунтованими підходами при веденні сільськогосподарського виробництва в умовах, що склалися, з урахуванням конкретних ґрунтово-кліматичних особливостей території, рельєфу, придатності ґрунтів для вирощування основних сільськогосподарських культур та екологічної напруги в аґроландшафтах.

Основною задачею проекту землеустрою щодо еколого-економічного обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь є створення в межах окремих землекористувань територіальної основи для підняття культури землеробства та продуктивності сільськогосподарських угідь, повного та правильного використання земель. Проект землеустрою щодо еколого‑економічного обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь розробляється на всі землі, які знаходяться в користуванні сільськогосподарського підприємства. Згідно ст.52 закону « Про землеустрій вирішують питання тісно пов’язані між собою, а саме:

а) розміщення виробничих будівель і споруд;

б) організацію землеволодінь та землекористувань з виділенням сівозміни, виходячи з екологічних та економічних умов, формування інженерної та соціальної інфраструктури;

в) визначення типів і видів сівозміни з урахуванням спеціалізації сільськогосподарського виробництва;

г) складання схем чергування сільськогосподарських культур у сівозміні;

ґ) проектування полів сівозміни;

д) розробку плану переходу до прийнятної сівозміни;

е) перенесення в натуру (на місцевість) запроектованих полів сівозміни.

Складові частини проектів землеустрою щодо еколого-економічного обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь значною мірою залежать від організаційно-виробничої структури господарства, його спеціалізації, зони розташування та особливостей землекористування.

Роботи по складанню проекту землеустрою щодо еколого-економічного обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь проводяться в певній послідовності, окремими частинами, які називаються стадіями: підготовчі роботи, складання проекту, розгляд та затвердження проекту; перенесення проекту в натуру, оформлення та видача документів, авторський нагляд за втіленням проекту.

Обов’язковими умовами, які забезпечують якість розробки проекту є використання матеріалів ґрунтових обстежень та відкоригованих планових матеріалів минулих років. Ґрунтові карти та супроводжувальні їх документи служать основою для вирішення питань раціонального розміщення угідь, правильного проектування та розміщення сівозмін та інших виробничих ділянок, вибору сільськогосподарських угідь, диференційного застосування агротехніки та добрив, для розробки протиерозійних і культуртехнічних заходів та іншого. З метою уточнення місце розташування земельних ділянок, меж, складу угідь, метричних даних, суміжних землекористувачів та землевласників проводиться коригування планових матеріалів зйомок минулих років.