4. Оптимізація середнього залишку грошових активів підприємства

Грошові потоки, крім участі у виробничому та фінансовому процесах, використовуються для формування підприємством грошових авуарів (різні активи, за рахунок яких можуть бути здійснені виплати і погашені зобов’язання), що викликане причинами, які покладені в основу відповідної класифікації залишків грошових активів.

Операційний (трансакційний) залишок ГА формується з метою забезпечення поточних платежів, пов’язаних з операційною діяльністю підприємства: по закупівлі сировини, матеріалів, напівфабрикатів, сплаті податків тощо.

Страховий (резервний) залишок ГА формується для страхування ризику несвоєчасного надходження коштів від операційної діяльності у зв’язку з погіршенням кон’юнктури на ринку готової продукції, уповільненням платіжного обороту та з інших причин.

Інвестиційний (спекулятивний) залишок ГА формується з метою здійснення ефективних короткотермінових фінансових інвестицій при позитивній кон’юнктурі в окремих сегментах ринку грошей. Формується лише у тому випадку, коли повністю задоволена потреба у формуванні інших грошових авуарів.

Компенсаційний залишок ГА формується в основному за вимогою банку, який здійснює розрахункове обслуговування підприємства та надає йому інші види фінансових послуг. Представляє собою незнижувану суму грошових активів, яка згідно банківської умови, повинна постійно зберігатися на поточному рахунку підприємства.

Оптимізація забезпечується шляхом розрахунків необхідного розміру окремих видів залишку ГА.

• Потреба в операційному (трансакційному) залишку грошових активів характеризує мінімально необхідну їх суму в наступному періоді для здійснення поточної господарської діяльності. Для розрахунку даної суми операційного залишку використовується наступна формула:

ПОнгп

ГАо = ─── ,

КОга

де ГАо – планована сума операційного залишку ГА підприємства,

ПОнгп – планований обсяг негативного грошового потоку по операційній діяльності підприємства,

КОга – кількість оборотів середнього залишку грошових активів в плановому періоді.

Розрахунок планованої суми операційного залишку ГА може здійснюватись і на основі звітного показника, якщо в процесі аналізу встановлено, що він забезпечував своєчасність здійснення всіх платежів, пов’язаних з операційною діяльністю підприємства. В цьому випадку для розрахунку використовується формула:

ПОвг - ФОвг

ГАо = ГАф + ─────── ,

КОга

де ГАф – фактична середня сума операційного залишку ГА в наступному аналогічному періоді,

ПОвг – планований обсяг негативного грошового потоку (суми витрачання грошових коштів) по операційній діяльності підприємства,

ФОвг – фактичний обсяг негативного грошового потоку по операційній діяльності в наступному аналогічному періоді,

КОга – кількість обертань середнього залишку ГА в плановому періоді.

- Потреба в страховому (резервному) залишку грошових активів визначається на основі розрахованої суми їх операційного залишку та коефіцієнта нерівномірності (варіації) надходження грошових коштів по окремих місяцях наступного року. Для розрахунку використовується наступна формула:

ГАс = ГАо х КВнгк,

де ГАс – планована сума страхового залишку ГА,

ГАо – планова сума операційного залишку ГА,

КВнгк – коефіцієнт варіації надходження грошових коштів на підприємство у звітному періоді.

- Потреба в компенсаційному залишку планується у відповідності з угодою між банком та підприємством, а потреба в інвестиційному залишку розраховується в залежності від необхідності забезп6ечення високого коефіцієнту рентабельності короткотермінових інвестицій в порівнянні з коефіцієнтом рентабельності операційних активів.

Загальний розмір середнього залишку ГА в плановому періоді визначається шляхом додавання розрахованої потреби в окремих видах:

ГА = ГАо + ГАс + ГАк + ГАі ,

де ГА – середня сума ГА в складі оборотного капіталу підприємства в плановому періоді,

ГАо – середня сума операційного залишку ГА в плановому періоді,

ГАс – середня сума страхового залишку ГА в плановому періоді,

ГАк – середні сума компенсаційного залишку ГА в плановому періоді,

ГАі – середня сума інвестиційного залишку ГА в плановому періоді.

В практиці зарубіжного фінансового менеджменту застосовуються більш складні моделі визначення середнього залишку ГА, наприклад, Модель Баумоля.

2 х Во х ПОго ГА макс

ГА макс = ───────── , ГА = ─────

√ Вд 2 ,

де ГА макс – оптимальний розмір максимального залишку ГА підприємства,

Во – витрати по обслуговуванню однієї операції поповнення грошових коштів,

ПОго – планований обсяг негативного грошового потоку по операційній діяльності,

Вд – рівень втрати альтернативних доходів при зберіганні грошових коштів (середня ставка відсотку по короткострокових фінансових інвестиціях), виражений десятковим дробом,

ГА – оптимальний розмір середнього залишку ГА.

Відома також модель Міллера-Орра.