- •1. Схеми ктч в різних режимах роботи.
- •2. Схеми виміру основних характеристик.
- •2.1. Вимір абсолютних рівнів.
- •2.2. Вимір робочого загасання та робочого підсилення.
- •2.3. Вимір та нормування залишкового загасання.
- •2.4. Вимір частотної характеристики залишкового загасання (чхзз).
- •2.5. Вимір захищеності від зрозумілих перехідних впливів між прямим та зворотнім напрямками каналу тч.
- •2.6. Вимір рівня (напруги) шумів.
- •3. Схеми виміру додаткових характеристик.
- •3.1. Вимір амплітудної характеристики (ах).
- •3.2. Вимір коефіцієнту нелінійних спотворень.
- •3.3. Вимір групового часу проходження.
- •3.4. Вимір зміни частоти сигналу.
3.3. Вимір групового часу проходження.
У каналі ТЧ нормується відхилення величини групового часу в смузі КТЧ від його значення на частоті 1900 Гц (відносний груповий час): .
У табл. 2 наведені значення для простого каналу ТЧ (при трьох транзитах по кожному з первинних, вторинних і третинних групових трактів). Для n простих каналів наведені значення збільшуються в n разів. Аналогічно нормується розкид частотних характеристик стосовно зазначених значень на кожній частоті для полегшення коректування.Максимальна величина середнього значення групового часу проходження сигналу повинна бути не більше 100 мс для проводних і радіорелейних систем передачі й не більше 400 мс для космічних ліній зв'язку, з яких 300 мс приділяється на космічну ділянку каналу.
Згідно рекомендацій МСЕ гранична норма відхилення ГЧП на частотах 0,4 і 3,3 кГц стосовно його значення на середній частоті 1,9 кГц дорівнює 20 мс та 10 мс відповідно. Але ці норми не враховують вимог, що висуваються кінцевою апаратурою передачі даних. З урахуванням систем ПД нерівномірність ГЧП повинна знаходитись в межах ≤2 мс. В залежності від швидкості передачі нерівномірність ГЧП визначається: , деv – швидкість, Бод.
Норми постійної складовий ГВП потрібні головним чином розроблювачам систем передачі. У стаціонарних мережах при необхідностівизначають вимірами за допомогою нетипових приладів. У польових мережахне контролюється. Вимір нерівномірності групового часу проходження сигналу виробляється приладом П-323-ИЗВЗ у наступному порядку (рис. 21).
Таблиця 2
Норми на груповий час проходження.
Частота, кГц |
0,3 |
0,4 |
0,5 |
0,6 |
0,8 |
1,0 |
1,4 |
1,6 |
2,2 |
2,4 |
2,8 |
3,0 |
3,2 |
3,3 |
3,4 |
Відхилення групового часу проходження (мс) щодо його значення на частоті 1900 Гц |
3,5 |
2,4 |
1,5 |
1,1 |
0,6 |
0,4 |
0,15 |
0,1 |
0,1 |
0,15 |
0,45 |
0,75 |
1,35 |
1,9 |
3,5 |
Відхилення значень від номінальних, ± мс |
1,0 |
0,4 |
0,25 |
0,2 |
0,15 |
0,1 |
0,06 |
0,06 |
0,06 |
0,06 |
0,1 |
0,2 |
0,25 |
0,5 |
1,0 |
Рисунок 21. Схема вимірювання нерівномірності групового часу проходження сигналів в КТЧ.
Порядок виміру ГВП.
Установити номінальне залишкове затухання (посилення) у каналі ТЧ.
Підключити до 4-проводного тракту каналу на передачі й прийомі до точок номінальних відносних рівнів -13 дБ (-1,5 Нп) і +4 дБ (+0,5 Нп) передавальну й приймальню частини приладу П-323 ИЗВЗ. Виміру робити з вимірювальним рівнем -23 дБ (-2,5 Нп), тобто на 10 дБ (1 Нп) нижче номінального відносного рівня передачі -13 дБ (-1,5 Нп).
Отриману характеристику нерівномірності групового часу проходження зрівняти з нормою. Відхилення групового часу проходження щодо його значення на частоті 1,9 кГц не повинне виходити за межі розкиду значень від номінальних величин в ЭППЧ каналу.
Аналогічно зробити вимір і оцінку нерівномірності групового часу проходження у зворотному напрямку.
3.4. Вимір зміни частоти сигналу.
Нормування припустимої величини зміни частоти сигналу, переданого по КТЧ, виконується з урахуванням вимог якісної роботи з нього апаратури тонального телеграфування. У цей час на стаціонарних мережах зв'язку припустима зміна частоти при максимальній дальності зв'язку повинне бути не більше ±2 Гц. Для сучасних систем передачі припустима зміна частоти залежить від числа простих каналів n і повинне бути по нормах ЕАСС не більше Гц. Вимір зміни частоти переданого сигналу виробляється в 4-провідній частині каналу ТЧ в обох напрямках передачі з використанням частотоміра, що має погрішність виміру не більше 0,1 Гц (рис. 22).
Рисунок 21. Схема вимірювання зміни частоти в КТЧ.
Порядок вимірів
На вхід тракту передачі КТЧ від вимірювального генератора подати струм частоти 800 Гц із вимірювальним рівнем -23 дБ, тобто на 10 дБ нижче номінального.
Вихід каналу навантажити на 600 Ом.
До входу й виходу КТЧ підключити електронні частотоміри (наприклад, типу Ч3-38).
Розбіжність частот визначити по різниці показань частотомірів.
Отримане значення різниці частот зрівняти з нормою.
Розробив:
доцент КІ
к.т.н., доцент Слюсар І.І.