- •Методичні вказівки
- •« Машини для земляних та меліоративних робіт »
- •6.050503 – "Машинобудування" та спеціальностей 7.090214, 8.090214 – "Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання"
- •Загальні вказівки
- •Основні вимоги техніки безпеки при виконанні лабораторних робіт
- •Лабораторна робота №1 Лабораторний комплекс « Ґрунтовий канал»
- •Опис будови
- •Технічна характеристика лабораторного комплексу «Ґрунтовий канал»
- •Лабораторна робота №2 Гусеничне ходове обладнання
- •Загальні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №3 Визначення ваги і положенні центра ваги землерийної машини
- •Загальні відомості
- •Методика проведення випробовувань
- •Лабораторна робота № 4 Визначення коефіцієнта опору бокового уводу колісної машини
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 5 Вивчення процесу різання ґрунту робочими органами землерийних машин
- •Хід виконання роботи
- •Лабораторна робота № 6 Бульдозерне обладнання з жорстким закріпленням відвала до штовхаючих брусків
- •Загальні відомості
- •Лабораторна робота № 7 Визначення тягового-зчіпних характеристик колісного тягача
- •Загальні відомості
- •Методика проведення досліджень
- •Хід виконання роботи
- •Лабораторна робота № 8 Визначення тягового-зчіпних характеристик колісного тягача
- •Загальні відомості
- •Риунок 8.1 – Схема ударника ДорНді:
- •Методика проведення досліджень
- •Хід виконання роботи
- •Результати досліджень
- •Лабораторна робота №9 Визначення кута природного укосу сипучих ґрунтів
- •Загальні відомості
- •Методика визначення кута природного укосу сипучого ґрунту в повітряно-сухому стані
- •Методика визначення кута природного укосу сипучого ґрунту під водою
- •Хід виконання роботи
- •Лабораторна робота № 10 Визначення коефіцієнта опору кочення землерийної колісної машини
- •Загальні положення
- •Методика випробування
- •Протокол випробування
- •Лабораторна робота №11 Вимірювання сил різання з використання установки «Тензометрична ланка»
- •Загальні відомості, опис і принцип дії установки
- •Настроювання підсилювача і самописця
Методика випробування
Визначити вагу машини.
Встановити модель машини на підготовлену ділянку.
Виділити відрізок шляху на якому проводяться виміри приблизно рівний довжині кола колеса.
Приєднати динамометр до машини і провести її переміщення не менше двох разів в прямому і зворотному напрямках.
Зафіксувати показники динамометра і результати занести в табл. 10.2.
Розрахувати значення коефіцієнта динамометра і результати занести в табл. 10.2.
Розрахувати значення коефіцієнта опору коченню.
Протокол випробування
Таблиця 10.2
-
№ п/п
Опорна поверхня
Вага машини,
G
Показники динамометра
Значення коефіцієнта опору коченню
Р
Р
Р
1
Тверде покриття
2
Ущільнений пісок
Отримані значення коефіцієнтів опору коченню порівняти з (табл. 10.1).
Зробити висновок.
Лабораторна робота №11 Вимірювання сил різання з використання установки «Тензометрична ланка»
Мета роботи: вивчити принцип дії установки «Тензометрична ланка».
Обладнання : ґрунтовий канал і тензометрична ланка.
Загальні відомості, опис і принцип дії установки
При виконанні тензометричних вимірів чи тарировці датчиків використовується наступне обладнання. Силовимірювач тензометричним кабелем з’єднується з тензометричним підсилювачем, який в свою чергу, кабелем з’єднується з чотириканальним самописцем.
Силовимірювач приєднаний до ходового візка за допомогою двох болтів більш масивною поверхнею. До менш масивної поверхні приєднуються моделі робочих органів машин (відвал, розпушувач, ківш і т.і.). На силовімірювачі зібрано два тензометричні мости, які забезпечують вимірювання двох складових сили опору копанню.
Тензометричний міст, датчики якого наклеєні на горизонтальній ділянці силовимірювача, призначений для вимірювання вертикальної складової сили опору копанню, а наклеєні на вертикальній ділянці – горизонтальної складової.
Тензодатчики мостів наклеєні на силовимірювач за допомогою клею «Момент» і для охорони від пошкоджень були залиті парафіном і обмотані ізоляційною стрічкою. На компактній пластині силовимірювача розташовано по чотири компенсаційні датчики кожного моста, необхідних для його балансування.
На контактній пластині встановлений двадцятичотириконтактний роз’єм для передачі сигнала дизбаланса моста за допомогою тензокабеля на тензометричний підсилювач. Тензокабель розпаяний таким чином, що має один вхід, який приєднується до роз’єма силовимірювача і два виходи, які відповідають двом тензометричним мостам, підключених до першого і другого каналів тензопідсилювача через семиконтактні роз’єми.
З виходу підсилювача підсилений сигнал дизбаланса мостів подається на самописець за допомогою спеціального кабеля. Кабель складається з дев’ятнадцятиконтактного роз’єма, підключеного до виходу підсилювача і трьох клемних пластин, підключених до виходів самописця. При цьому на самописці перемикаюча пластина повинна бути встановлена між контактами
«⊥» і «-». Клеєні пластини кабеля підключаються згідно міток на самописці і клеєних пластин.