3.Тахеометрична зйомка

3.1 Вихідні дані

У якості зйомочної основи тахеометричної зйомки використані точки теодолітного ходу (попередня робота “Горизонтальна зйомка”), для яких методом геометричного нівелювання визначені позначки Н. Зйомка проведена зі станції (точки)IVтеодолітного ходу теодолітом2Т30. Теодоліт орієнтований на точкуIII. Планове положення точок місцевості (пікетів) визначалося способом полярних координат, а висотне положення – методом тригонометричного нівелювання. На станції (точці) зйомки на кожен пікет зняті відлікАпо горизонтальному кругу і відлікКЛпо вертикальному кругу, визначена віддалемірна відстаньД_в до пікету. Наведення теодоліта здійснювалось на відлікv по рейці, який дорівнює висоті приладуі, тобто v=і . Місце нуляМО вертикального круга теодоліта відоме. Результати зйомки занесені в журнал й абрис тахеометричної зйомки (додатки В і Г).

3.2 Вибір вихідних даних

На стандартному аркуші паперу (формат А4) за зразком (додаток Д) креслять “Журнал тахеометричної зйомки”, у який згідно з варіантом (номер варіанта збігається з варіантом попередньої роботи “Горизонтальна зйомка”) із додатка В виписують дані зйомки (у графи 1-4) і значення МО, а із додатка А – позначкуH_IV станції (точки) тахеометричної зйомки. На окремому аркуші у довільному масштабі креслять абрис тахеометричної зйомки для свого варіанта (додаток Г).

3.3 Обробка журналу тахеометричної зйомки

Мета обробки – одержання горизонтальних прокладень Д_гдо окремих пікетів і їх позначокН.

Спочатку визначають кути нахилу ліній за формулою

=КЛ – МО. (3.1)

Використовуючи кути нахилу , знаходять горизонтальні прокладенняД_г і повні перевищення h пікетів над станцією зйомки за формулами :

Д_г = Д_в  cos² ; (3.2)

H = h^' + і – v =. (3.3)

У формулі (3.3) враховано, що і = v, тобто і –v= 0.

Обчислення виконують на калькуляторі, причому, як правило, при роботі з кутами  спочатку мінути перетворюють у долі градуса, додають до них цілі градуси кута і тільки тоді беруть косинус або синус.

Наприклад, перевищення h₁ для першого пікету обчислене за такою схемою :

10^' : 60^' = 0,17^о + 2^о = 2,17^о  2 = 4,34^о  sin = 0,07556 14,3 = 1,08:2=0,54м

Обчислені значення Д_г заокругляють до 0,01 м і записують у графу 6, а визначені за формулою (3.3) перевищення – у графу 7 журналу.

Позначки окремих пікетів визначають за формулою

H_i=H_IV+h_i, (3.4)

де H_IV – позначка станції (точки)IV,

h_i– перевищення окремого пікету.

Позначки пікетів записують у графу 8 журналу.

3.4 Побудова топографічного плану

3.4.1 Нанесення на план пікетів

Топографічний план за результатами тахеометричної зйомки будують як доповнення до топографічного плану, побудованого в попередній роботі “Горизонтальна зйомка”. Масштаб плану – 1 : 500, висота перерізу рельєфу – 0,5 м.

Пікети на план наносять способом полярних координат за допомогою транспортира і поперечного масштабу. Для цього нуль транспортира суміщають із напрямком, за яким був орієнтований теодоліт (у роботі – напрямок IV- III), і, відкладаючи значення відлікуАпо горизонтальному кругу, одержують напрямки на пікети. На цих напрямках у масштабі 1 : 500 відкладають горизонтальні прокладенняД_Гдо окремих пікетів й одержують їх положення. Біля пікету олівцем записують його номер та позначку з точністю до 0,1 м. Пікети з'єднують між собою згідно з абрисом тахеометричної зйомки.

3.4.2 Зображення рельєфу і ситуації

Рельєф зображують горизонталями. Для їх знаходження проводять інтерполювання між позначками пікетів за допомогою палетки. На палетці позначки горизонталей (ліній) повинні бути підписані через 0,5 м для усього діапазону позначок. Інтерполювання горизонталей здійснюють за напрямками рівних схилів, позначених на абрисі стрілками. Межі ситуації (між певними пікетами) показують умовним знаком контуру.

3.4.3 Оформлення плану

Горизонталі, отримані при інтерполюванні, укладають, кратні 5 м потовщують та у розриві підписують їх позначки, а за необхідності наносять і берг-штрихи. На плані залишають зображеними лише станцію і 5-6 пікетів, розташованих у характерних точках місцевості. Для цих пікетів номери не вказують, а підписують тільки позначки. Горизонталі креслять плавними тонкими лініями коричневого кольору (товщина основних горизонталей – 0,15 мм, потовщених – 0,25 мм).

Ситуацію і її межу зображують умовними знаками. За рамкою плану вказують висоту перерізу рельєфу. Остаточне оформлення плану виконують згідно з додатком Ді зразком виконання розрахунково - графічних робіт, поміщеним у лабораторії.