Тема 8. Новітня українська культура

1. Українська культура в роки боротьби за державну незалежність (1917 – 1920 рр.).

2. Українське національно-культурне „відродження” 1920-х – початку 1930-х рр.

3. Національна культура в умовах тоталітаризму 1930-х рр. Літературні та мистецькі процеси в умовах ідеологічних репресій повоєнного часу.

4. Хрущовська „відлига” 1953 – 1964 рр. у культурному житті УРСР. „Шістдесятники” в українській культурі.

5. Криза в українській радянській культурі 1970 – 1980-х рр. Роль руху дисидентів у культурному розвитку.

6. Сучасна українська культура та її входження у світовий простір.

Література:

1. Грабовський С. Українська культура today: проблеми і небезпеки / С. Грабовський // Сучасність. – 2009. – № 6. – С. 163 – 177.

2. Греченко В. А. Історія світової та української культури: підручник для вищих закладів освіти / Греченко В. А., Чорний І. В., Кушнерук В. А., Режко В. А. – К.: Літера, 2000. – 464 с.

3. Історія української культури: конспект лекцій для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання / Кочерга Н.К., Передерій І.Г., Мартинюк В.М., Нарадько А.В., Тєвікова О.В. – Полтава: ПолтНТУ, 2010. – 170 с.

4. Ожеван М. Українська національна ідея та культурополітика наздоганяючої модернізації / М. Ожеван // Стратегічна панорама. – 2000. – № 1/2. – С. 162 – 182.

5. Петров В. Діячі української культури (1920 – 1940 рр.) – жертви більшовицького терору / В. Петров. – К.: Вид-во „Воскресіння”, 1992. – 80 с.

6. Шевнюк О. Л. Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник / О. Л. Шевнюк. – К.: Знання-Прес, 2002. – 277 с.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Підготовку до першого питання плану семінару слід розпочати з короткого огляду історичної ситуації в Україні в 1917 – 1920-х рр., коли було створено принципово нові умови для розвитку української національної культури. Доцільно проаналізувати політику новостворених українських урядів у галузі культури [3, с. 141 – 148].

Друге питання стосується розгляду культури Україні 1920-х рр., що ввійшли в історію як черговий український культурний ренесанс. Варто простежити в культурному процесі цього періоду боротьбу двох протилежних тенденцій оновлення: 1) тимчасова хвиля українізації й демократизації; 2) ідеологізація й державно-партійне керівництво розвитком культури [3, с. 141 – 148].

Розуміння третього питання семінару неможливе без з’ясування того, що в 1930-х рр. остаточно встановлюється тоталітарна диктатура Й. Сталіна, яка поставила під жорсткий ідеологічний та адміністративний контроль українську культуру. Доцільно зазначити, що після війни було відновлене переслідування та ідеологічний тиск, розпочалася нова хвиля боротьби з „українським буржуазним націоналізмом”. Особливості культурних процесів повоєнних років окрім цього диктувалися й іншими складними умовами часу.

При вивченні четвертого питання потрібно схарактеризувати ліберальні реформи, проведені М. Хрущовим у різних галузях культури, що ввійшли в історію як „відлига”. Потрібно зупинитися на аналізі такого феномену української культури, як „шістдесятництво”, що мало суттєвий вплив на її розвиток [3, с. 162 – 167].

У п’ятому питанні необхідно відзначити, що в українській культурі періоду „застою” розвиток отримали такі негативні тенденції, як нігілізм, конформізм, русифікація та ін. Водночас позитивну роль відіграв дисидентський рух, що намагався чинити опір комуністичній ідеології й тоталітарному тиску держави [3, с. 167 – 171].

Розгляд шостого питання належить розпочати з дослідження соціально-політичної, культурно-мистецької та мовної ситуації в Україні після проголошення незалежності. Слід простежити процеси ідеологічної, національно-політичної, інституційної та інформаційної трансформації в усіх галузях культури. Проблеми й перспективи духовного відродження сучасної національної культури [3, с. 173 – 177].

Ключові поняття: модернізм, соцреалізм, постмодернізм, конструктивізм, українізація, „розстріляне відродження”, уніфікація, тоталітаризм, репресії, шістдесятництво, хрущовська „відлига”, „застій”, дисидентський рух, болонський процес, молодіжні субкультури.

Питання для самостійного вивчення та методичні рекомендації

1. Пам’ятник Т. Г. Шевченку в Полтаві як визначна модерна скульптура початку ХХ ст.

Пам’ятник Т. Г. Шевченку – всесвітньо відомому поету та художнику – споруджено в Полтаві в 1926 р. за проектом українського скульптора І. Кавалерідзе. Скульптура представляє один із напрямів модернізму – кубізм. Зазначити причини поширення модернізму та характерні ознаки кубізму.