1. Структура й обсяг курсового проекту

Під час виконання курсового проекту студент повинен розв’язати такі основні питання:

• проаналізувати природно-кліматичні, інженерно-технічні та економічні умови роботи дороги;

• виконати прогноз вантажного режиму роботи дороги на прийнятий період планування експлуатації дороги;

• проаналізувати фактичний транспортно-експлуатаційний стан дороги у цілому та окремих її елементів;

• оцінити умови безпеки руху;

• дати комплексну оцінку відповідності дороги вимогам руху;

• розробити й обґрунтувати систему заходів для нормалізації умов роботи дороги та її елементів і рухомого складу.

Ураховуючи наведені положення, можна рекомендувати такий зміст курсового проекту при обсязі 25-40 сторінок рукописного тексту :

1. Вступ	1-2
2.1. Аналіз умов роботи та фактичного стану дороги:
2.1. Вихідні дані	1-2
2.2 Характеристика кліматичних та техніко-економічних умов	5-7
2.3. Фактичний стан дороги	1-2
3. Аналіз даних про рух і прогноз вантажного режиму	5-7
4. Оцінювання транспортно-експлуатаційного стану ділянки дороги:
4.1. Міцність конструкції дорожнього одягу	3-4
4.2. Рівність поверхні дорожнього покриття	2-3
4.3. Зчіпні якості поверхні дорожнього покриття	2-3
5. Оцінювання умов та безпеки руху на дорозі:	2-3
5.1. Коефіцієнт забезпечення розрахункової швидкості
5.2. Коефіцієнт аварійності
6. Аналіз відповідності дороги вимогам руху та розроблення плану ремонтних робіт	2-4
Список використаної літератури	1-2

Розділи розрахунково-пояснювальної записки та графічні матеріали розробляються на основі даних індивідуального завдання на курсовий проект.

Розрахунково-пояснювальна записка повинна відображати проведення й послідовність виконання роботи при розв’язанні поставлених завдань із викладенням та обґрунтуванням усіх необхідних розрахунків.

Усі розрахунки, які виконуються у пояснювальній записці, повинні супроводжуватись посиланнями на відповідну літературу.

Розрахунково-пояснювальну записку, включаючи графічний матеріал, оформляють на стандартних аркушах формату А4 (210297 мм).

2. Порядок розроблення окремих розділів курсового проекту

2.1. Вступ

У вступі студент, посилаючись на чинне законодавство та державні рішення, повинен розкрити питання щодо значимості автомобільного транспорту в діяльності народного господарства, ролі експлуатації доріг у реалізації завдань, які розв’язуються автомобільним транспортом. Вступ закінчується формулюванням конкретних завдань курсового проекту.

2.2. Аналіз умов та фактичного стану дороги

2.2.1. Вихідні дані

У вихідних даних наводяться основні відомості про розташування ділянки автомобільної дороги, а також склад та характер руху.

2.2.2. Характеристика кліматичних і техніко-економічних умов

Природно-кліматичні умовирайону прокладання дороги подаються у вигляді дорожньо-кліматичного експлуатаційного графіка (див. рис. 1), який складається із двох частин: верхня – кліматологічна, яка будується на основі спостережень метеорологічних служб для району, де проходить дана ділянка дороги, або за даними кліматологічних довідників; нижня – технологічна, котра визначає терміни проведення певних видів дорожньо-ремонтних робіт.

У графі 1технологічної частини графіка наводять дані про строки й тривалість періодів весняного та осіннього бездоріжжя, з якими пов'язане зниження несучої здатності дороги через надлишкове зволоження ґрунтів земляного полотна. У ці періоди дорожня служба повинна здійснювати заходи щодо поліпшення умов роботи дорожнього одягу.

Тривалість періоду весняного бездоріжжя Т_вб, діб, починається від дати переходу температури повітря навесні через нуль і орієнтовно може бути визначена за формулою

,

/2.1/

де _т – кліматичний коефіцієнт, що характеризує середню швидкість відтаювання ґрунту, см/добу;

h_max– максимальна середня багаторічна глибина промерзання ґрунту для даного району, см.

Тривалість періоду осіннього бездоріжжя Т_об , діб, визначається, як правило, від дати Z₀, коли середньомісячна температура повітря восени становить+3…+4 ^оС, а закінчується датою Z₁, яка збігається з температурою повітря0 ^оС.

Тоб= Z1 - Z0.

/2.2/

		Осінь	Зима	Весна	Літо
Середня температура повітря tп, оС
Середня кількість опадів А, мм
Середня висота снігового покриву hсн, см
Середня температура на поверхні ґрунту tпг, оС
Середня глибина промерзання ґрунту h0, см
	1
	2
	3
	4
	5
	6
	7
	8
	9
	10

Рис. 1. Дорожньо-кліматичний експлуатаційний графік

У графі 2технологічної частини графіка наводять календарні строки проведення земляних лінійних (Л) і зосереджених (С) робіт та їх календарну тривалість.

У графі 3наводять початок та тривалість періоду з температурою повітря від+15 ^оС. Це період проведення дорожньо-будівельних і ремонтних робіт із використанням матеріалів, оброблених в'язкими бітумами, та влаштування поверхневих обробок дорожніх покриттів.

У графі 4визначають період роботи при температурі повітря від+15 ^оСнавесні до+10 ^оСвосени – це період роботи з використанням матеріалів, оброблених органічними в'яжучими.

У графі 5установлюють періоди роботи при температурах повітря від+10 ^оСнавесні до+5 ^оСвосени. Цей період характеризує тривалість робіт із використанням асфальто- й цементобетонних сумішей, а також мінеральних матеріалів, оброблених рідкими бітумами чи іншими органічними в'яжучими.

У графі 6визначають період із температурою повітря вище від0 ^оС– період ремонтів щебеневих та гравійних основ і покриттів, штучних споруд, лінійних будівель й ін.

У графу 7заносять кількість можливих простоїв у днях для кожного місяця року: у чисельнику – з причини дощів, у знаменнику – з причини сильних заметілей та морозів.

У графі 8наводять: у чисельнику тривалість періоду боротьби зі снігом, у знаменнику – тривалість періоду або кількість днів з ожеледицею.

У графі 9указують періоди, які найбільш небезпечні з точки зору виникнення просідань дорожнього одягу навесні та восени, котрі визначаються залежно від періодів бездоріжжя (див. графу 1): осінній період приймається на 7 днів раніше від осіннього бездоріжжя і закінчується одночасно з ним; весняний період починається на 7 днів раніше й закінчується на 7 днів пізніше від весняного бездоріжжя.

У графі 10визначають період розкривання вирів, який починається на 3-5 днів раніше і закінчується на 4-6 днів пізніше від весняного періоду бездоріжжя (див. графу 1).

Періоди виконання ремонтних робіт установлюють на основі аналізу верхньої кліматологічної частини графіка та відповідних розрахунків.

Технічні умовироботи дороги об'єднують результати аналізу ґрунтово-гідрогеологічних умов і особливостей формування водно-теплового режиму дороги (переважаючі джерела зволоження та розподіл їх за довжиною дороги, типи водно-теплового режиму різних ділянок дороги, дислокація ділянок, потенційно небезпечних щодо утворення вирів, умови поверхневого стоку, можливості регулювання водно-теплового режиму тощо), а також дані про наявність і забезпеченість дорожньо-будівельними матеріалами.