Послідовність виконання роботи

1. Накреслити конструктивну схему крана, кінематичні схеми виконавчих механізмів та схеми запасовки канатів. Записати технічну характеристику крана й тренажера (табл. 9.1).

Таблиця 9.1 –Технічна характеристика крана і тренажера

Показник	Позначення	Значення показників
		для крана	для тренажера
Вантажопідйомність, т	QН	4,5...8	4·10-3
Виліт, м	L	5,5...30	2,0
Висота підйому, м	Н	41...57.5	3,64
Максимальний вантажний момент	M	1600
Швидкість пересування крана, м/с	Vпер	0,33	0,033
Швидкість, м/с: підйому	Vпід	0,67...0,96	0,05...0,067
посадки	Vпос	0,8	0,033
Швидкість пересування вантажного візка, м/с	Vвил	0,12...0,38	0,033
Частота обертання, хв-1	n	0,6	0,8
Коліябаза, м	KВ	66	0,5600,560
Установлена потужність, кВт	N	116,5	0,2
Маса крана: загальна	G	79	0,124
конструктивна	Gk	49	0,085

2. Підготувати тренажер до пуску

Підготовка тренажера до пуску здійснюється у такому порядку (див. рисунок 9.5, а): рукоятки ввімкнення механізмів 6, 7, 8 та 9 ставляться у нейтральне положення, тумблер на поворотній платформі встановлюється у положення «К»; умикаються послідовно тумблери «Мережа 220 В», «Аварійний вимикач» на пульті керування 4; натискається кнопка «Лінійний контактор», при цьому на пульті керування сигнальна лампочка повинна загорітися, засвідчивши про готовність тренажера до роботи.

Для безпечної роботи з тренажером необхідно дотримуватися правил:

 на початку підйому вантажу його потрібно підняти на висоту 150...250 мм; упевнившись у справності гальм, стійкості крана та надійності закріплення кінців каната, продовжити підйом вантажу;

 забороняється вмикати більше від 2-х механізмів одночасно;

 забороняється перемикання механізмів із прямого руху на зворотний без повної їх зупинки;

 перед початком кожної машинної операції слід подавати звуковий сигнал.

3. Провести статичні і динамічні випробування.

3.1. Статичні випробування. Мета статичних випробувань баштового крана – перевірка міцності вузлів машини й вантажної стійкості.

При проведенні статичних випробувань необхідно:

установити поворотну частину машини у положення найменшої стійкості (стріла перпендикулярна до підкранового шляху);

 установити вантажний візок із вантажем у положення, що відповідає максимальному вильоту;

 завантажити тренажер контрольним вантажем масою, що перевищує на 25% номінальну вантажопідйомність, тобто

Q = 1,25Q_н = 1,254,00 = 5,00 кг;

 підняти контрольний вантаж на висоту 50...100 мм і витримати його у цьому положенні 10 хв.

Статичні випробування вважаються задовільними, якщо вантаж не опустився, кран не втратив стійкості, а при його огляді не будуть виявлені поломки механізмів та його елементів чи порушення закріплення кінців каната.

3.2. Динамічні випробування. Мета динамічних випробувань  перевірка дії кранових механізмів, гальм і приладів безпеки. При проведенні динамічних випробувань слід:

 завантажити кран контрольним вантажем масою, що перевищує на 10% його вантажопідйомність, тобто

Q = 1,1Q_н = 1,14,00 = 4,40 кг;

 провести повторні підйоми та опускання вантажу, пуски й зупинки решти механізмів крана.

При проведенні статичних та динамічних випробувань керувати краном дозволяється лише за допомогою виносного кнопкового пульта.

Результати випробовувань занести до звіту про лабораторну роботу.

4.Визначити технічну продуктивність крана згідно з варіантом, використовуючи наведені у таблиці 9.2 вихідні дані:

– визначити (при робочому та холостому ході) тривалість пересування крана, с:

,

де L– дальність пересування, м;

–швидкість пересування крана, м/с;

– визначити (при робочому та холостому ході) тривалість зміни вильоту крана

,

де – зміна вильоту, м;

– швидкість зміни вильоту, м/с;

– визначити (при робочому і холостому ході) тривалість повороту крана ,

де – кут повороту,;

n –частота обертання поворотної частини крана, об/хв;

– визначити тривалість усіх операцій при робочому та холостому рухах крана

;

.

– визначити машинний час за цикл

,

де k₁іk₂– коефіцієнти суміщення операцій при роботі з вантажем (0,5...0,8); при розрахунках приймаютьk₁>k₂;

– визначити тривалість усього робочого циклу, с:

t_руч,

де t_ручдодатковий час, що витрачається на ручні операції; приймають за таблицею 9.2;

– визначити технічну продуктивність крана

,

де Q– вантажопідйомність крана, т;

k_в– коефіцієнт використання крана з вантажопідйомності; для режимів роботи механізму підйому 1...2М приймаютьk_в=0,1...0,5; для 3М –k_в= 0,5; для 4М –k_в= 0,75; для 5М –k_в= 0,75...1,0.

Таблиця 9.2 -Завдання до розрахунку

№ варі­анта

Режим роботи механізмів

Ручний час, tруч

Висота підйо-му, Н, м

Дальність пересуван- ня, L, м

Кут повороту крана, 

Зміна ви­льоту, L1, м

1	2	3	4	5	6	7

1	3М	30	6	15	10	5
2	4М	40	8	14	15	10
3	5М	50	10	13	20	15
4	6М	60	12	12	25	20

Продовження таблиці 9.2

1	2	3	4	5	6	7
5	3М	70	14	11	30	5
6	4М	80	16	10	35	10
7	5М	90	20	9	40	15
8	6М	100	25	8	45	20
9	3М	110	30	7	50	5
10	4М	120	35	6	60	10
11	5М	130	40	5	170	15
12	6М	140	38	6	160	20
13	3М	130	32	8	150	5
14	4М	120	28	10	140	10
15	5М	110	22	16	120	15
16	6М	100	27	14	110	20
17	3М	90	18	15	100	5
18	4М	80	35	7	90	10
19	5М	70	11	8	80	15
20	6М	60	9	13	70	20

5. Результати досліджень оформити у вигляді звіту; зробити висновок до роботи.