5. Розвиток друкарської справи.

Наскільки швидко відбувався процес розвитку друкарства в XVII сто-річчі на Західній Україні, говорить вказівка угоди Львівського братства з друкарем М. Сльозкою, що «майже кожний дяк і піп старається закласти свою друкарню».

Виробничий процес у друкарнях на початку XVII ст. розчленовується на ряд операцій, відбувається розподіл на основні і допоміжні операції. Робітники

закріплюються за окремими операціями, між ними утворюється кооперування. Друкарська справа отримала розвиток у всій Україні. Вже в першій половині XVII ст. тут нараховувалося близько 20 друкарень, найбільшою з яких була друкарня в Києво-Печерській лаврі. Друкарні створювалися за кошти меценатів, Війська Запорізького. Активно займалися організацією типографій братства.

Зростання книгодрукування в Україні ілюструється такими цифрами. Якщо за 30 років (1574-1605 рр.) друкована продукція всіх друкарень в Україні знаходилася в межах 460 друкарських аркушів (що приблизно еквівалентно 46 сучасним книгам на 150 сторінок), то тільки за 5 років (1636-1640 рр.) – вже понад 1927 друкованих аркушів.

Список використаної літератури

1. Антонович Д. Українська культура (лекції). - Київ, 1993.

2. Ісаєвич Я. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. - Львів, 2002.

3. Огієнко І.І. Історія українського друкарства. Т. 1: Історично-бібліографічний огляд українського друкарства ХV-ХVІІІ ст. - Львів, 1925.

4. Самойленко Г.В. Книгодрукування на Чернігівщині у ХVІІ-ХVІІІ ст. Література та культура Полісся. Вип. 35. Філологія, історія та культура Полісся на перетині думок / Ніжинський державний педагогічний університет ім. М. Гоголя. - Ніжин, 2007. - С. 231-237.