Питання для самоконтролю

1. Які досягнення мав процес розбудови національної української освіти у добу національно-визвольних змагань 1917 – 1920 років?

2. З якою метою у 20-их роках ХХ ст. була запроваджена ленінська політика “коренізації” та які реальні наслідки вона мала в Україні?

3. Назвіть перший політичний судовий процес, спрямований проти діячів української культури.

4. Схарактеризуйте явище „розстріляного відродження” в українській культурі та назвіть представників “розстріляного відродження”.

5. Поясніть термін „соціалістичний реалізм”.

6. Який фільм отримав “Оскара” і вважається найвищим досягненням українського кіномистецтва 1940-их років?

7. Хто такі “шістдесятники”? Який вплив справив рух “шістдесятників” на розвиток української радянської культури?

8. Поясність значення терміна “дисидент”. Назвіть центри дисидентського руху в Україні.

9. Коли був прийнятий “Закон про мови в Українській РСР”, який його зміст? Як здійснювалося його запровадження?

10. Поясніть сутність модернізації у сфері освіти (болонський процес) та проаналізуйте сучасний стан розвитку науки.

Тестові завдання

1. Хто став першим президентом Української Академії наук:

a) М.Грушевський;

б) В.Винниченко;

в) В.Вернадський;

г) Є.Патон?

2. Назвіть ім’я видатного українського театрального режисера першої третини ХХ ст., очільника Молодого театру в Києві та театру «Березіль» у Харкові, котрий плідно співпрацював із драматургом М. Кулішем.

a) А.Бучма;

б) Б.Кривецький;

в) П.Саксаганський;

г) Л.Курбас?

3. Якого року було проголошено курс на “коренізацію” (“українізацію”):

a) 1917;

б) 1921;

в) 1923;

г) 1925?

4. Який фільм О. Довженка на Всесвітній виставці в Брюсселі включено до почесного списку двадцяти найкращих фільмів усіх часів і народів:

a) “Звенигора”;

б) “Арсенал”;

в) “Земля”;

г) “Аероград”?.

5. „Розстріляне відродження” − умовна назва:

a) покоління українських політичних діячів часів Української революції, знищених під час Великого терору 1930-их років;

б) групи українських „буржуазних спеціалістів”, розстріляних у ході боротьби зі „шкідництвом” в 1920 – 1930-их років;

в) літературно-мистецької генерації України 1920 – 1930-их років, репресованої сталінським режимом;

г) плеяди видатних українських учених, засуджених у 1930-их роках у справі „Спілки визволення України”.

6. Будинок Державної промисловості (Держпром) у Харкові, споруджений упродовж 1926 − 1928 рр., представляє стиль:

a) кубізм;

б) конструктивізм;

в) модернізм;

г) класицизм?

7. Назвіть ім’я видатної української художниці родом із Полтавщини, представниці народного примітивізму, творами якої („Декоративні квіти”, „Привіт урожаю”, „Цар-колос” та ін.) захоплювався сам Пабло Пікасо:

a) К.Білокур;

б) М.Примаченко;

в) М.Башкірцева;

г) Т.Яблонська.

8. Виникнення в Україні руху „шістдесятників” зумовлено:

a) лібералізацією суспільно-політичного та духовного життя суспільства;

б) збільшенням фінансування культури та народної творчості у державі;

в) долученням українців до європейської та світової культурної спадщини;

г) поверненням в українську культуру забутих і репресованих імен.

9. Установіть відповідність між митцями та сферами їхньої творчості:

1. С.Параджанов, Л.Биков, Ю.Ілльєнко	a) живопис
2. К.Білокур, Т.Яблонська, М.Примаченко	б) література
3. А.Coлов’яненко, Б.Лятошинський, В.Івасюк	в) кіномистецтво
4. Б.Олійник, І.Драч, П.Загребельний, Л.Костенко	г) музичне мистецтво

10. Установіть відповідність між назвами періодів в історії України та поняттями й термінами, які потрібно використовувати, характеризуючи їх:

1. Велика Вітчизняна війна (1941 – 1945 рр.)	a) “відлига”, лібералізація, науково-технічна революція, реабілітація, “шістдесятники”;
2. Післявоєнна відбудова (1945 – початок 1950-их рр.)	б) “розвинений соціалізм”, русифікація, “застій”, неосталінізм, Українська Гельсинська група, дисидент;
3. Десталінізація (1953 – 1964 рр.)	в) голод, індустріалізація, колективізація, “ждановщина”, “лисенківщина”;
4. Загострення кризи радянської системи (середина 1960 – початок 1980-их рр.)	г) мобілізація, евакуація, Голокост, “новий порядок”, рух Опору;

ДОДАТКИ

Додаток 1.

Казимир Малевич „Супрематична композиція” (1916 р.)

Додаток 2.

Скульптура „Боксери”, О.Архипенко

Скульптура „Танок”, О.Архипенко

Додаток 3.

Золоті ворота − визначна пам’ятка фортифікаційної архітектури Київської Русі (Київ, середина ХІ ст.)

Додаток 4.

Собор святої Софії − визначна пам'ятка культової архітектури та монументального живопису Київської Русі (Київ, 1037 р.)

Північно-східний фасад Софії Київської (первинна архітектура собору)

макет-реконструкція Ю. Асєєва, В. Волкова, М. Кресального

Сучасний вигляд Собору святої Софії

Додаток 5.

Храм святого Пантелеймона (Галич, 1194 р.)

Романський стиль мистецтва

Додаток 6.

Латинський кафедральний собор у Львові – пам’ятка архітектури ХІV – ХVІІІ ст.

Готичний стиль мистецтва з елементами ренесансу

Додаток 7.

Чорна кам’яниця у Львові

(1577р., архітекторП. Красовський)

стиль мистецтва Ренесанс (Відродження)

Додаток 8.

Спасо-Преображенський Мгарський монастир поблизу Лубен – пам’ятка архітектури ХVІІІ ст у стилі українського (козацького) бароко.

Додаток 9.

Андріївська церква у Києві − пам’ятка культової архітектури

середини ХVІІІ ст.

Архітектор Б.Растреллі, стиль мистецтва рококо

Додаток 10.

Головний ("Червоний") корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка

(Київський Імператорський університет святого Володимира)

Збудований у 1837 − 1842 рр. у стилі класицизму за проектом архітектора В.Беретті

Додаток 11.

Архітектурний ансамбль Круглої площі у Полтаві – один із найвизначніших містобудівних ансамблів доби класицизму

Кругла площа з адміністративними будинками споруджена за проектами-зразками російського архітектора А.Захарова та архітектора Полтавської й Чернігівської губерній М.Амвросимова у першій половині ХІХ ст.

Додаток 12.

Центральний корпус Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка (Інститут шляхетних дівчат) – пам’ятка архітектури першої половини ХІХ ст.

збудований у 1828 − 1832 роках у стилі ампір за проектом архітектора петербурзького архітектора Л.Шарлеманя

Додаток 13.

Будинок Полтавського губернського земства (тепер – Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського) —

пам'ятка історії та архітектури початку ХХ ст.

Збудований у 1903 – 1908 рр. за проектом архітектора В.Кричевського з використанням первісних проектів Є.Ширшова, М.Ніколаєва

у стилі українського модерну

Додаток 14.

Гончарне виробництво (мальована кераміка) − “візитна картка” трипільської культури

Додаток 15.

Житло трипільців (сучасна реконструкція)

Додаток 16.

Розселення скіфських племен на території України у VІІ – ІІІ ст. до н.е.

Додаток 17.

Скіфський цар Атей (правив до 339 р. до н.е.)

один із найвідоміших скіфських царів

Додаток 18.

Золота скіфська пектораль – пам’ятка образотворчого мистецтва

скіфської доби

Нагрудна прикраса скіфського царя IV ст. до н.е.

презентує скіфський „звіриний стиль”

Додаток 19.

Грецькі міста-колонії, засновані у Північному Причорномор’ї

у VII − V ст. до н.е.

Додаток 20.

Руїни грецького поселення Херсонес поблизу м.Севастополь

Стародавнє місто-держава Херсонес Таврійський був заснований

у 422 – 421 рр. до н.е. грецькими вихідцями з Гераклеї Понтійської як грецька колонія на північному узбережжі Чорного моря

Додаток 21.

Розселення слов’янських племен напередодні утворення держави

Київська Русь (VІІІ – ІХ ст. )

Додаток 22.

Глаголиця

Кирилиця

Додаток 23.

Ярослав Мудрий (1016 – 1018 рр., роки правління 1019 – 1054 рр.) – великий князь Київський, будівничий культури Київської Русі

Додаток 24.

Остромирове Євангеліє (1056 − 1057 рр.) − пам’ятка образотворчого мистецтва і давньоруської літератури часів Київської Русі

Книжкові мініатюри – ілюстрації до рукописних книг

Додаток 25.

Місто Володимира – центральна частина Києва часів князювання Володимира Великого (кінець Х ст.).

У центрі– Десятинна церква (989 – 996 рр.)

(Фрегмент макету з музею Інституту археології НАН України)

Додаток 26.

Успенський собор Києво-Печерської лаври (Київ, 1078 р.)

Додаток 27.

Христос-Пантократор. Купольна мозаїка собору Святої Софії у Києві

(1037 − 1050 рр.)

Богоматір Оранта, мозаїка собору Святої Софії

Додаток 28.

“Ангел, що звиває небо”. Фреска Кирилівської церкви (Київ, ХІІ ст.)

Додаток 29.

Галицько-Волинське князівство у ХІІІ – ХІV ст.

Додаток 30.

Луцький замок − визначна пам’ятка фортифікаційної архітектури України ХІ – ХІV ст.

Зразок романської архітектури

Додаток 31.

Ікона “Волинської Богоматері” – визначна пам’ятка іконопису України ХІІІ − ХІV ст.

Додаток 32.

Василь (Костянтин) Острозькій (1526 – 1608 рр.) − український князь, один із найзаможніших та найвпливовіших магнатів і найвидатніших меценатів Великого Князівства Литовського у Речі Посполитій

Додаток 33.

Петро Могила (1596 – 1647 рр.) − український політичний, церковний і освітній діяч Речі Посполитої, архімандрит Києво-Печерського монастиря з 1627 р., Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі з 1633 р., екзарх Константинопольського патріарха

Додаток 34.

„Пересопницьке євангеліє” – визначна рукописна пам’ятка староукраїнської мови та книжкового мистецтва середини XVI ст.

(1556 − 1561 рр.)

У сучасній українській державно-політичній традиції використовується під час інавгурації Президентів України

Додаток 35.

Іван Федоров (бл.1520 − 1583) − діяч східнослов'янської культури, один із перших східнослов'янських книгодрукарів, гравер, інженер, ливарник

Пам’ятник Івану Федорову у Львові

Додаток 36.

Український пересувний ляльковий театр Вертеп

(друга половина ХVІ – ХVІІІ ст.)

Додаток 37.

Кам’янець-Подільський замок

Меджибізький замок

Додаток 38.

Григорій Савич Сковорода (1722 – 1794 рр.) − видатний діяч української культури, просвітитель-гуманіст, мандрівний філософ, перший український байкар-прозаїк, поет-лірик, педагог

Додаток 39.

Полтавський Свято-Успенський собор та Полтавський Хрестовоздвиженський монастир − визначні пам’ятки культової архітектури стилю українського бароко

Додаток 40.

Богородчанський іконостас Манявського монастиря у Карпатах