Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1-30_bilet.doc
Скачиваний:
167
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
268.8 Кб
Скачать

2. Творчий характер наукового пізнання. Роль інтуїції в пізнанні.

Взагалі, торкаючись цієї теми, слід сказати , люди повинні навчатися керувати своїми здібностями. Це дуже складна річ. Тут треба зрозуміти, людина має чуттєву здібність і раціональну. Дуже глибинно розробив цю тему німецький філософ І.Кант. Хоча він і був прибічником ідей про неможливість суттєвого пізнання речей та процесів ( об’єктивно , але його обґрунтування цієї думки має величезний вплив на процес людського пізнання. Формула пізнання . Пізнання починається від „ живого почуття к абстрактному мисленню , а від нього к практиці” − такий діалектичний процес пізнання.” Таке розуміння пізнання ніким не відмінювалося. Тут треба ретельно вивчити складові процесу пізнання, а саме − форми чуттєвого та раціонального в пізнанні.

Відносно інтуїтивного пізнання, скажу, що треба відокремлювати чуттєву та раціональну інтуїцію.

Інтуїтивне пізнання − це шлях пізнання, який відкидає саму систему послідовного механізму процесу пізнання, а користується логічною схемою, відокремлюючи випадкові її форми. Інтерес к інтуїтивному пізнанню особливо виріс наприкінці 20 століття, також залишається для нас багато в чому незрозумілим.

Білет № 8.

1. Філософія в новітній період європейської історії. Основні течії і їх провідні ідеї.

Філософія Нового часу розвивається у діалозі з експериментальною наукою і стає більш диференційованою тому і більш систематичною. Формуються нові філософські знання, такі як гносеологія, антропологія, методологія, історія філософії. Історично− це кінець 15− початок 17 століття. За соціальним змістом це був період формування у Європі буржуазних суспільних відносин. Буржуазія формує машинне виробництво, що змінило всю людську діяльність взагалі.

Методологічні пошуки Ф. Бекона і Р. Декарта були орієнтовані на пошук ефективних методів пізнання. Перший розробив індуктивний метод, другий− дедуктивний. В цю епоху діють такі філософи як : Ф. Бекон, Р. Декарт, Т. Гоббс, Дж. Локк, Д. Юм, Спіноза, Лейбніц та філософи просвітництва. Всі вони розробляли проблеми гносеології, методології та етики пізнання.

Ф. Бекон зауважує, що формуванню істинного знання заважають, так звані, „ідоли”. Їх треба усунути, давши шлях новому пізнанню.

Р. Декарт− був раціоналістом. Вважав, що емпіричний досвід має мінливий характер, нестійкий. Він стверджував− „пізнання речей залежить від інтелекту, а не навпаки”. Він сформулював 4 правила методу, що сприяють правильній роботі інтелекту.

Методологічні принципи Нового часу були і цікавими, і продуктивними. Вони орієнтували науку на факти та на незаперечну з логічної точки зору розумну очевидність. Інші філософи розробляли загальнотеоретичні принципи гносеології. Наприклад, Дж. Локк, скептик Д. Юм та сенсуалістичний максималіст Дж. Берклі. Вивчення їх філософських ідей дає приріст знання. Особисто− їх треба вивчати та розуміти. Позиція радикального сенсуалізму Дж. Берклі вперше підкреслює, на мій погляд, ідею активності людського пізнання.

Отже, філософія Нового часу приділяла значну увагу дослідженням методу істинного пізнання. Ця філософія досягла нового рівня у розробленні проблем гносеології, у дослідженні людини та суспільних явищ. Вона підносила людський розум, або піддавала його випробуванням. Філософія Нового часу донині залишається школою європейської філософської культури.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]