Опис і кодування параметрів і показників.
На практиці програма комплексного моніторингу ділиться на підпрограми:
№ п.п. |
Код підпрограми |
Найменування підпрограми |
1 |
АМ |
Дослідження клімату |
2 |
АС |
Дослідження хімії атмосфери |
3 |
DC |
Дослідження хімії осаду |
4 |
SF |
Дослідження підкронового стоку |
5 |
TF |
Дослідження стовбурового стоку |
6 |
SC |
Дослідження хімії грунту |
7 |
SW |
Дослідження хімії земельних вод |
8 |
GW |
Дослідження хімії грунтових вод |
9 |
RW |
Дослідження хімії вод поверхневого стоку |
10 |
LC |
Дослідження хімії вод озер |
11 |
FC |
Дослідження хімії листя |
12 |
LF |
Дослідження хімії опаду |
13 |
RB |
Дослідження гідробіології струмків |
14 |
LB |
Дослідження гідробіології озер |
15 |
FD |
Дослідження пошкоджень лісів |
16 |
VG |
Дослідження рослинності |
17 |
MC |
Дослідження хімії моху |
18 |
EP |
Дослідження стволових епіфітів |
19 |
AL |
Дослідження надземних зелених водорослей |
20 |
MB |
Дослідження мікробного розкладу |
21 |
AR |
Облік лісних дерев |
22 |
PA |
Облік рослинного покрову |
23 |
BB |
Облік птахів та дрібних гризунів |
24 |
BV |
Облік рослинності |
Перелік DA (класифікатор аналітичних визначників) включає:
коди, назви, анотації використовуваних аналітичних методів і довідкові дані для хімічних, фізичних, біохімічних і мікробіологічних параметрів і показників, використовуваних у дослідженнях компонентів навколишнього середовища: атмосфери, води, грунту та органічних речовин.
Коди підпрограм в основному призначені для визначення даних фізико-хімічних властивостей НПС і надають можливість одержати за допомогою кодового позначення достатню довідкову інформацію, наприклад, про якість і стан даних, вказаних в коді.
Коди підпрограм мають максимальну довжину 8 знаків. Код (наприклад, AL_ASP) складається з таких частин: елемент (AL), роздільник (_), фракція (A) і метод (SP). Найбільше короткий із можливих кодів PARNCC складається з позначення елемента і роздільника, наприклад, AL_ (алюміній).
У тому випадку, коли аналітичний визначник не може бути знайдений у переліку DA, рекомендується в звіті вказувати тільки елемент, роздільник і фракцію.
Показники ознак даних:
При складанні вихідних даних використовується чотири типи ознак: ознака якості даних, ознака стану даних, ознака використаного польового методу і ознака чисельності виду.
Рекомендовані показники ознак наступні:
1. Ознаки якості (визначеності) даних:
E - визначені на основі заміряних значень;
L - визначені на основі умовних значень;
V - існує, але якісні значення не наводяться;
Ознака L встановлюється, якщо кількісне значення параметра нижче межі його виявлення будь яким методом і його величина визначається розрахунковим методом.
Ознака V встановлюється для фактів, виявлених при дослідженні, але якісно не визначених, наприклад, тільки по видам об’єктів спостереження / обліку.
2. Ознаки стану даних:
U - одиничне значення;
X - середньо арифметичне значення;
W - середньо зважене значення;
S - сумарна величина значень;
3. Ознаки використаного польового методу:
A - лінійний метод спостережень;
B - крапковий метод спостережень;
C - візуальна оцінка міста спостережень.
4. Ознаки (класи) чисельності видів;
1 - незначне число, охоплює менше одного відсотка;
2 - середнє число, охоплює 1-25 відсотка;
3 - переважаюче число, охоплює більше 25 відсотків замірів / спостережень.
Опис та кодування району і місця моніторингу.
Складання паспорту та формуляра станції моніторингу.
Місця спостережень або моніторингу можуть являти собою площадки, маршрути, групи дерев, точки відбору проб і т.д., обумовлені екологічному моніторинзі терміном "станція" (англ. station - місце, пункт).
Станції, із метою узагальнення й аналізу даних спостережень, повинні кодуватися таким чином, щоб той самий код (номер) станції використовувався для різноманітних підпрограм у тому випадку, коли обстеження проводяться на тих же площадках або коли станції розташовані близько.
Район еколоогічного моніторингу ідентифікується двохбуквенним кодом країни по стандарті МОС (Україна - UA) і порядковим номером із двох цифр (01...99).
Усередині району екологічного моніторингу станції однозначно визначаються кодовим позначенням, що складається з коду станції, коду організації і коду підпрограми:
- цифровий (буквено-цифровий) код станції з трьох знаків;
- двохбуквенний код організації, що здійснює спостереження/виміри в даному місці по конкретній підпрограмі;
- двохбуквенний код підпрограми екологічного моніторингу.
Тризначний код станції може бути незалежним або сполученим із кодом району екологічного моніторингу. При виборі структури коду станцій варто враховувати також їх можливу максимальну кількість у районі екологічного моніторингу (очевидно, що для ієрархічного тризначного цифрового коду число станцій не повинно перевищувати 99).
Код організації складається з букв англійського алфавіту, перша з який установлюється по системному довіднику позначень міністерств/відомств, що беруть участь у екологічному моніторинзі, а друга - по переліку організацій-виконавців екологічного моніторингу конкретного міністерства.
Наприклад: кодове позначення 003.BF.AM - ідентифіцирується як метеорологічна площадка обласного центру Держкомгідромету України, використовувана в підпрограмі КЛІМАТ, а 003.BF.AC - та ж метеорологічна площадка, використовувана в підпрограмі ХІМІЯ АТМОСФЕРИ.
Основні відомості про район екологічного моніторингу заносяться в паспорт району екологічного моніторингу (див. додаток) і повинні містить наступні дані:
- конституційне найменування і код країни (по стандарті МОС (ISO);
- адміністративно-територіальна приналежність (область, район);
- підвідомчість (державна або місцева);
- реєстраційний номер району екологічного моніторингу;
- найменування району екомоніторингу;
- призначення і кількість станцій екомоніторингу (для інтенсивного моніторингу; для біомоніторингу);
- географічні координати крайньої південно-західної точки відліку умовних координат району (північна широта, східна довгота з точністю до хвилин). Точкою відліку (початком умовних координат X, Y об'єктів у районі екомоніторингу) є лівий нижній кут найменшого прямокутника, що обмежує район екомоніторингу. Вісь X відповідає показанню стрілки компаса на північ, а вісь Y перпендикуляр на осі X;
- висота над рівнем моря (найвища інайнижча точки рельєфу місцевості, у метрах);
- загальна площа і площа контрольованих ділянок району (га, кв.км);
- водяна площа у відсотках від площі району, включаючи озера довжиною більш 50 м;
- середньорічний рівень осадків у мм за останні 10-30 років;
- середня температура в градусах Цельсія за останні 10-30 років;
- кількість снігу, у відсотках від загальної кількості осадків;
- тривалість гідрологічного періоду (днів у році);
- тривалість вегетаційного періоду (днів у році);
- антропогенне навантаження на регіон (найменування і розташування найближчих об'єктів промислової, сільськогосподарської або іншої діяльності);
- історія району екомоніторингу і рік узяття під охорону;
- дослідження, що проводилися раніше.
Відомості про станцію заносяться в формуляр станції (див. додаток) і повинні містити:
- найменування, кодове позначення і визначення станції відповідно до кодів оpганизаций і подпpогpамм екологічного моніторингу;
- дати організації і ліквідації станції;
- найменування ділянки території розташування станції (лісостеп, водозбір р.А, урочище У, озеро С і т.д.);
- призначення станції, включаючи конкретні вказівки, що визначають: використання місця робіт, наприклад, для урахування видів і чисельності птахів; для картографування грунтів, лісових деревостою; для обстежень по хімії деpевного стоку, грунти, рослинності і т.д.; характер (особливості) робіт;
- площа, що займає станція по земельному відводу і сумаpна площа де проводяться роботи по екологічному моніторингу;
- число точок спостережень/пробних дерев/колекторів;
- площа окремих спробних площадок по видах обстежень;
- переважні види рослинності/дерев і площа їхній поширення;
- клас розвитку дерев;
- вид і педотип грунту;
- координати точок спостереження/відбобору проб: по осі X (відстань від точки відліку в напрямку південь-північ) і по осі Y (у напрямку захід-схід), з точністю до 10 м;
- найбільша і найменша висота місцевості станції над рівнем моря, із точністю до 10 м.
Паспорт району екологічного моніторингу
№ п.п. |
Найменування показника |
Показник |
1 |
Назва району моніторингу |
|
2 |
Код району моніторингу |
|
3 |
Код підрайону інтенсивних досліджень |
|
4 |
Код підрайону біомоніторингу |
|
5 |
Юрисдикція |
|
6 |
Адміністративне положення |
|
7 |
Географічні координати |
|
8 |
Площа району моніторингу (га) |
|
9 |
Площа деревостою (%) |
|
10 |
Водна площа (%) |
|
11 |
Роза вітрів |
додається окремо |
12 |
Кількість осадків (мм) |
|
13 |
Кількість опаду снігу (%) |
|
14 |
Температура (град) |
|
15 |
Гідрологічний цикл (днів) |
|
16 |
Вегетаційний період (днів) |
|
17 |
Геологія |
|
18 |
Максимальна висота (м) |
|
19 |
Мінімальна висота (м) |
|
21 |
Фактори антропогенного навантаження |
|
Формуляр станції екологічного моніторингу
№п.п. |
Найменування показника |
Показник |
1 |
Назва району |
|
2 |
Код району моніторингу |
|
3 |
Код підрайону інтенсивних досліджень |
|
4 |
Код підрайону біомоніторингу |
|
5 |
Назва станції |
|
6 |
Код станції |
|
7 |
Дата заснування/ліквідації станції |
|
8 |
Призначення станції |
|
9 |
Площа яку займає станція |
|
10 |
Сумарна площа виконуваних робіт |
|
11 |
Число точок спостережень |
|
12 |
Площа окремих пробних площадок |
|
13 |
Переважні види рослинності |
|
15 |
Вид і педотип грунту |
|
16 |
Координати точок спостережень Х/Y |
|
17 |
Висота місцевості станції найбільша/найменша |
|