Метод індексу прибутковості

Цей метод є по суті наслідком методу чистої теперішньої вартості. Індекс рентабельності (PI) розраховується за формулою

або, якщо передбачаються не одноразові вкладення,

(20)

Очевидно, що якщо: Р1 > 1, то проект слід прийняти;

Р1 < 1, то проект слід відкинути;

Р1 = 1, то проект ні прибутковий, ні збитковий.

На відміну від чистого приведеного ефекту індекс рентабельності є відносним показником. Завдяки цьому він дуже зручний при виборі одного проекту з ряду альтернативних, якщо вони мають зразково однакові значення NPV, або при комплектуванні портфеля інвестицій із максимальним сумарним значенням NPV.

Метод періоду окупності

Цей метод – один із найпростіших і широко поширений у світовій обліково-аналітичній практиці, не припускає впорядкованості грошових надходжень. Алгоритм розрахунку терміну окупності (PP) залежить від рівномірності розподілу прогнозованих доходів від інвестиції. Якщо дохід розподілений за роками рівномірно, то термін окупності розраховується розподілом одноразових витрат на величину річного доходу, обумовленого ними. При отриманні дробового числа воно округляється у бік збільшення до найближчого цілого. Якщо прибуток розподілений нерівномірно, то термін окупності розраховується прямим підрахунком кількості років, протягом яких інвестиція буде погашена кумулятивним доходом. Загальна формула розрахунку показника PP має вигляд

PP=n, при якому. (21)

Деякі фахівці при розрахунку показника PP все ж таки рекомендують ураховувати часовий аспект. У цьому випадку враховуються грошові потоки, дисконтовані за показником “ціна” авансованого капіталу, тоді наближено значення періоду окупності можна обчислювати за такою формулою

. (22)

Показник терміну окупності інвестиції дуже простий у розрахунках. Разом із тим він має низку недоліків, які необхідно враховувати в аналізі.

По-перше, він не враховує вплив доходів останніх періодів. По-друге, оскільки цей метод заснований на недисконтованих оцінках, він не робить відмінності між проектами з однаковою сумою кумулятивних доходів, за різними розподілами їх по роках. По-третє, даний метод не має властивості адитивності.

Метод розрахунку коефіцієнта ефективності інвестиції

Цей метод має дві характерні риси: по-перше, він не припускає дисконтування показників доходу; по-друге, дохід характеризується показником чистого прибутку PN (балансовий прибуток за мінусом відрахувань до бюджету). Алгоритм розрахунку надзвичайно простий, що і зумовлює широке використовування цього показника на практиці: коефіцієнт ефективності інвестиції (ARR) розраховується розподілом середньорічного прибутку PN на середню величину інвестиції (коефіцієнт береться у відсотках). Середня величина інвестиції знаходиться діленням початкової суми капітальних вкладень на два, якщо передбачається, що після закінчення терміну реалізації аналізованого проекту всі капітальні витрати будуть списані; якщо допускається наявність залишкової або ліквідаційної вартості (RV), то її оцінка повинна бути виключена

. (23)

Обчислений показник порівнюється з коефіцієнтом рентабельності авансованого капіталу, що розраховується розподілом загального чистого прибутку підприємства на загальну суму коштів, авансованих у його діяльність (підсумок середнього балансу-нетто).

Кожний із перерахованих методів оцінювання ефективності має свої переваги та недоліки, а також межі застосування. Висновок: жодна із зазначених методик не може бути прийнята як універсальна.