Приклади розв’язання типових задач

Приклад 1

Чисельність населення області на 01.01.2010 р. складала 2719,3 тис. осіб, в тому числі (тис. осіб):

• зайняте населення у суспільному виробництві – 1214,6;

• населення у працездатному віці () – 1498,2 ;

• населення, молодше працездатного віку – 732,7 ;

• населення, старше працездатного віку – 488,4 ;

• безробітні – 47,7 ;

• утриманці – 1035,8 .

Визначити показники статистики ринку праці:

1. економічно активне населення;

2. коефіцієнт загальної економічної активності населення;

3. коефіцієнт економічної активності населення працездатного віку;

4. коефіцієнт загальної працездатності населення;

5. коефіцієнт економічного навантаження;

6. коефіцієнти загального, пенсійного навантаження та заміщення населення працездатного віку;

7. коефіцієнт сімейного навантаження;

8. коефіцієнти зайнятості та безробіття.

Розв’язання:

Робимо розрахунки за відповідними формулами:

1. Економічно активне населення = зайняте населення + безробітні:

ЕАН=1214,6 + 47,7 = 1262,3тис. осіб.

2. Коефіцієнт загальної економічної активності населення:

К_ЕАН = 0,4642 (46,4% або 464,2‰-464,2 особи економічно активного населення на кожну 1000 населення).

3. Коефіцієнт економічної активності населення працездатного віку

К_{ЕАНпрац} = (84,25%або 842,5‰ - 842,5 особи економічно активного населення на кожну 1000 населення працездатного віку).

4. Коефіцієнт загальної працездатності населення

К_прац = або 55,1%.

5. Коефіцієнт економічного навантаження

Для визначення даного коефіцієнта необхідно спочатку розрахувати чисельність економічно неактивного населення

ЕНАН = 2719,3 - (1214,6 + 47,7) = 1457,0 тис. осіб,

тоді

К_е.а. = - на кожні 100 осіб економічно активного населення приходиться 115,4 особи економічно неактивного населення.

6. Коефіцієнти загального, пенсійного навантаження та заміщення населення працездатного віку

К_з.н = ‰ -на кожні 1000 осіб населення у працездатному віці приходиться 815 осіб за межами працездатного віку;

К_пн = ‰ -на кожні 1000 осіб населення у працездатному віці приходиться 326 осіб, старших працездатного віку;

К_зам..н = ‰ -на кожні 1000 осіб населення у працездатному віці приходиться 489 осіб, молодших працездатного віку;

7. Коефіцієнт сімейного навантаження

К_{сім. нав.} =‰- на кожні 1000 осіб економічно активного населення приходиться 820,6 осіб утриманців.

8. Коефіцієнт зайнятості

К_зан. =або 96,2%;

Коефіцієнт безробіття

К_безр. =або3,8%.

Рівень зайнятості населення області на 01.01.2010 р. становив 96,2%, відповідно рівень безробіття – 3,8%.

Приклад 2

Населення області на початок року складало 1800 тис. осіб, 60% якого було працездатного віку, з них 2%- непрацездатне і незайняте. В економіці області (в межах виробництва) було зайнято 900 тис. осіб, в тому числі підлітків до 16 років, а також осіб старіших пенсійного віку та пенсіонерів працездатного віку - 80 тис. осіб. Службою зайнятості в області було зареєстровано 75 тис безробітних. В загальній чисельності осіб непрацездатного віку підлітки до 16 років складали 65%, решта - особи старші пенсійного віку. Необхідно зробити аналіз ринку праці.

Розв’язання:

Розраховуємо за цими даними наступні показники ринку праці:

1. Чисельність населення працездатного віку:

НПВ = 1800 • 0,6 = 1080 тис. осіб;

2. Чисельність працездатного населення працездатного віку:

ПНПВ= 1080 - 21,6= 1058,4 тис. осіб,

де 21,6 - це 2% непрацездатного і незайнятого населення працездатного віку.

3. Коефіцієнт працездатності всього населення:

К_пн = ПНПВ : ВН = 1058,4 : 1800,0 = 0,588,

тобто 58,8 % або 588 працездатних осіб на 1000 мешканців області.

1. Коефіцієнт працездатності населення працездатного віку

К_пнпв = 1058,4 : 1080,0 = 0,98 або 98%;

5. Чисельність економічно активного населення:

ЕАН = 900 + 75 = 975 тис. осіб.

6. Коефіцієнт економічної активності всього населення області:

К_ек.ак. =975 : 1800 = 0,542, тобто 542 економічно активні особи на 1000 мешканців або 54,2%.

7. Коефіцієнт економічної активності населення працездатного віку:

К_{ек.ак.нпв} = 975 : 1080 = 0,903, тобто 903 економічно активні особи на 1000 осіб населення працездатного віку або 90,3%.

8. Коефіцієнт зайнятості всього населення:

К_з = 900 : 1800 = 0,50 або 50%.

9. Коефіцієнт зайнятості населення працездатного віку:

К_зпв = 900 : 1080 = 0,8333 (83,3% або 833‰).

10. Коефіцієнт зайнятості працездатного населення працездатного віку:

К_з.ппв = (900 - 80) : 1058,4 = 0,7748, тобто 77,5% або 774,8‰.

11. Коефіцієнт безробіття:

К _безр. = Б : ЕАН = 75 : 975 = 0,077 або 7,7% .

12. Коефіцієнт навантаження населення працездатного віку:

К_{заг. нав} = (1800 • 0,4) : 1080 = 720 : 1080 = 0,6667,

тобто на кожну 1000 осіб працездатного віку припадає 666,7 особи непрацездатного віку.

13. Коефіцієнт пенсійного навантаження:

К_{нав пенс} = (720 · 0,35) : 1080 = 0,2333.

14. Коефіцієнт заміщення населення працездатного віку:

К_зам= (720 · 0,65) : 1080 = 0,4333.

15. Коефіцієнт економічного навантаження населення:

К_{ек.нав.нас.}= ЕНАН : ЕАН = (1800 - 975) : 975 = 0,846.

Приклад 3

Підприємство працює з 25 червня. Чисельність працівників облікового складу була така:

25 червня — 200 осіб; 26 червня — 200 осіб;

27 червня — 203 особи; 28 червня — 209 осіб.

Останні дні місяця (29 та 30 червня) були вихідні.

Визначте середньооблікову чисельність працівників за червень.

Розв’язання:

Середньооблікова чисельність працівників підприємства за місяць визначається діленням суми чисельності працівників облікового складу за всі календарні дні місяця на кількість календарних днів у червні. При цьому облікова чисельність працівників за вихідні дні (29 та 30 червня) прирівнюється до облікової чисельності персоналу попереднього робочого дня.

Т_обл = особа,

де Т_о6л — середньооблікова чисельність працівників за червень.

Приклад 4

Маємо дані за квітень (у людино-днях): працівниками підприємства було відпрацьовано 2834; цілодобові простої — 100; невиходи на роботу — 1516, у тому числі у зв'язку з черговими відпустками — 240, вихідними днями — 1200. Середньооблікова чисельність становить 150 осіб.

Визначте календарний, табельний та максимально можливий фонди робочого часу на підприємстві.

Розв'язання:

Календарний фонд – кількість календарних днів, які припадають на всіх працівників підприємства. Його розраховують як суму людино-днів виходів та невиходів на роботу за період, що розглядається.

Кількість людино-днів виходів на роботу дорівнює сумі відпрацьованих людино-днів плюс цілодобові простої:

2884 + 100 = 2984 людино-днів.

Календарний фонд робочого часу:

2984 + 1516 = 4500 людино-днів.

Табельний фонд визначають відніманням від календарного фонду робочого часу кількості людино-днів невиходу у зв'язку з вихідними днями:

2984 - 1200 = 3300 людино-днів.

Максимально можливий фонд дорівнює календарному фонду робочого часу за відкиданням кількості людино-днів невиходів на роботу у зв'язку зі святковими, вихідними днями та черговими відпустками:

3300 - 240 = 3060 людино-днів.

Приклад 5

Маємо дані річного звіту агрофірми.

Категорії робітників	Середньооблікова чисельність робітників, осіб		Річний фонд заробітної плати, тис. грн.		Середня заробітна плата, тис. грн. (за рік)
	То	Т1	30Т0	З1Т1	З0= ;	З1 =
	2009 р.	2010 р.	2009 р.	2010 р.	2009 р.	2010 р.
Робітники постійні	320	340	6080	7310	19,0	21,5
Робітники сезонні	180	150	2880	2790	16,0	18,6
Разом	500	490	8960	10100	?	?

Визначте:

1)загальний індекс фонду заробітної плати всіх робітників;

2) індекси середньої заробітної плати змінного та фіксованого складу; через їх взаємозв’язок – індекс структурних зрушень;

3) абсолютний приріст фонду заробітної плати у 2010 році порівняно із 2009 роком;

4) абсолютний приріст середньої заробітної плати у цілому та у результаті:

а) зміни середньої заробітної плати;

б) змін у структурі середньооблікової чисельності робітників.

Розв'язання:

1) Обчислимо індекс фонду заробітної плати всіх робітників:

.

Значення цього показника свідчить про те, що річний фонд заробітної плати у 2010 році порівняно з 2009 роком збільшився у 1,127 рази (на 12,7 %), або на 5400 грн.

2) Обчислимо індекси середньої заробітної плати змінного та фіксованого складу

або 115,0% (+15,0%).

Середня заробітна плата всіх категорій робітників у 2010 році порівняно з 2009 роком збільшилась на 15,0 % як за рахунок зміни середньооблікової чисельності робітників, так і за рахунок зміни середньої заробітної плати окремих категорій робітників.

Індекс фіксованого складу

Середня заробітна плата всіх категорій робітників у 2010 році порівняно з 2009 роком збільшилась на 14,0 %, тільки за рахунок зміни середньої заробітної плати окремих категорій робітників.

Через взаємозв’язок індексів визначаємо індекс структурних зрушень

Середня заробітна плата всіх категорій робітників у 2010 році порівняно з 2009 роком збільшилась на 0,9 %, тільки за рахунок змін у структурі середньооблікової чисельності робітників.

3) Абсолютний приріст фонду заробітної плати становить

ΔФЗП = ФЗП₁ - ФЗП₀= 3₁Т₁ -3₀Т₀=10100 - 8960 =1140 тис.грн.

4) Абсолютний приріст середньої заробітної плати одного робітника за рік у цілому становить

ΔЗ= ( 3₁ – 3₀) = (20,61 – 17,92) = 2,69 тис. грн.

а) за рахунок зміни середньої заробітної плати за окремими категоріями робітників:

ΔЗ_(З) = = (20,61 – 18,08) ∙ 490 = 2,53 тис. грн.

б) за рахунок змін у структурі середньооблікової чисельності робітників:

ΔЗ_(Т) = ΔЗ - ∆= 2,69 – 2,53= 0,16тис. грн.

Таким чином, фонд заробітної плати в цілому зріс на1140 тис. грн, при цьому середня заробітна плата одного робітника за рік у цілому зростала на 2,69 тис.грн., а за рахунок зміни середньої заробітної плати за окремими категоріями робітників – на 2,53 тис. грн., за рахунок змін у структурі середньооблікової чисельності робітників - на 0,16 тис. грн.