Модуль 2.

Змістовий модуль 2

Практичне заняття № 18

Тема 9:Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості

Мета заняття :набути вміння з обліку, систематизації та узагальнення інформації про розрахунки з дебіторами

Обладнання:

• Первинні документи з обліку розрахункових операцій.

• План рахунків бухгалтерського обліку і інструкція про його застосування.

• Журнал–ордер №3 і відомості до нього №№ 3.1, 3.2, 3.6

• Калькулятори СІТІZEN.

План проведення практичного заняття

1. Придбати навички з аналітичного і синтетичного обліку розрахунків з дебіторами шляхом розв’язання практичних завдань.

2. Засвоїти порядок розрахунку резерву сумнівних боргів.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Для виконання завдань з обліку розрахунків з дебіторами студенти повинні:

знати:

- основні нормативні документи з обліку розрахункових операцій;

- порядок заповнення первинних документів по розрахунках з дебіторами;

- порядок узагальнення даних з первинних документів у регістрах бухгалтерського обліку для складання фінансової звітності;

вміти:

- правильно застосовувати План бухгалтерських рахунків для обліку розрахунків з дебіторами ;

- складати первинні документи та регістри обліку, в яких фіксується інформація про розрахунки;

- узагальнювати інформацію про дебіторську заборгованість у фінансовій звітності.

Дебітораминазивають юридичні і фізичні особи, які в минулих періодах заборгували підприємству грошові кошти, їх еквіваленти або інші активи.

В результаті розрахунків з дебіторами на кінець звітного періоду (місяця, кварталу, року) можуть залишитись неоплачені платежі, які мають назву дебіторської заборгованості.

Дебіторська заборгованість- це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Для цілей бухгалтерського обліку дебіторска заборгованість поділяється на:

• довгострокову(яка не виникає у ході нормального операційного циклу та буде погашена після 12 місяців з дати балансу);

• поточну(яка виникає в ході нормального операційного циклу, або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу).

Поточна дебіторська заборгованість відображається у балансі за чистою реалізаційною вартістю, яка визначається як різниця між сумою усієї поточної заборгованості і сумою резерву сумнівного боргу, який формується по дебіторській заборгованості, по якій виникають сумніви у її погашенні.

Виділяють такі види поточної дебіторської заборгованості:

- дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги;

• дебіторська заборгованість за розрахунками;

• інша дебіторська заборгованість

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги виникає, коли підприємство реалізує продукцію (товари, роботи, послуги) з відстроченням платежу. Одночасно з дебіторською заборгованістю у підприємства виникає доход на суму вартості продукції (товарів, робіт, послуг) за договірними цінами. Для обліку розрахунків за продукцію (товари, роботи, послуги) застосовується синтетичний рахунок 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками", який має субрахунки. По дебету рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" і кредиту рахунку 70 "Доходи від реалізації" відображається вартість відвантаженої покупцям продукції, товарів (наданих послуг, виконаних робіт), яка включає суму податку на додану вартість (ПДВ), акцизи та інші податки, що підлягають перерахуванню до бюджету. Одночасно на ці суми складається бухгалтерський запис: Дт 70 "Доходи від реалізації" Кт 641 "Розрахунки за податками й платежами".

Приклад:

ПП “ Юта” відвантажило продукцію покупцю без попередньої оплати на суму 84000 грн. ( в. т. ч. ПДВ 20%) :

Дт 36 Кт 70 84000( на всю суму з ПДВ)

При наявності податкової накладної додатковий запис:

Дт 70 Кт 6411 14000 грн(на суму податкового зобов’язання з ПДВ)

Після оплати покупцем отриманої продукції, товарів (робіт, послуг) складається проводка :

Дт 31, 30 Кт 36 на суму оплати 84000 грн (24000 грн.).

Облік розрахунків за виданими авансами ведеться на субрахунку 371 "Розрахунки за виданими авансами". По дебету цього субрахунку наводяться суми виданих авансів постачальникам та підрядникам, іншим організаціям та установам у кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів : 30 "Каса", 31 "Рахунки у банку" включая суму ПДВ. Одночасно вона відображається бухгалтерським записом: Дт 641"Розрахунки за податками й платежами" Кт 643 "Податкове зобов'язання".

Аналітичний облік розрахунків з дебіторами ведеться у відомостях аналітичного обліку в розрізі окремих дебіторів за кожним окремим первинним розрахунковим документом з метою прослідковування дати виникнення заборгованостей та строків їх погашення.

При застосуванні журнально-ордерної форми обліку затвердженої наказом МФУ № 356 облік розрахунків з дебіторами ведеться у відомостях 3.1, 3.2, 3.4, 3.6 до журналу ордеру № 3. Відомості відкриваються на кожний місяць та в них заносяться залишки по кожному аналітичному рахунку на початок місяця із відомостей минулого місяця. Протягом місяця суми на підставі первинних документів, по яких виникає дебіторська заборгованість, записуються в ліву частину відомості, а по яких вона погашається – у праву в кореспонденції з відповідними рахунками. В кінці місяця підсумовуються дебетові і кредитові обороти за кожним аналітичним рахунком та обчислюється залишок на кінець місяця. Залишок обчислений за підсумками усіх аналітичних рахунків відомості, становить залишок по синтетичному рахунку.

В кінці місяця підсумки оборотів по кожній відомості переносяться на першу сторінку Ж.о. № 3 у кореспонденції з відповідними рахунками обліку. Таким чином інформація узагальнюється на синтетичних бухгалтерських рахунках та використовується для складання оборотно-сальдової відомості.

Облік розрахунків з підзвітними особами

Підзвітна особа– це працівник підприємства, що оформлений на роботу за договором трудової угоди та якому за розпорядженням або наказом керівника підприємства із каси видається готівка на відрядження, або господарські потреби, чи на закупівлю вторсировини (у разі, коли підприємство займається її закупівлею та продажем).

В підзвіт готівка видається з каси на підставі наказу чи розпорядження керівника підприємства. Після закінчення операцій, на які видавались кошти, підзвітна особа повинна скласти звіт за типовою формою затвердженою наказом ДПАУ. Для засвоєння порядку обліку розрахунків з підзвітними особами необхідно ознайомитись з основними положеннями нормативних документів, що регулюють порядок видачі готівки під звіт, складання звітів про їх використання та дотримання розрахункової дисципліни , а саме: Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, Інструкцію про службові відрядження у межах України та за кордон , Постанову КМУ “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон”, Порядок складання звіту про використання коштів наданих на відрядження або під звіт тощо.

Звіт про використання коштів наданих на відрядження або під звіт, складається за типовою формою затвердженою наказом ДПА України від 19.09.03р. № 440 фізичними особами, що отримали такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм на вказані цілі.

Фізична особа, що отримала такі кошти, заповнює всі графи Звіту, крім:

• “Звіт перевірено”, “Залишок внесений (перевитрата видана) у сумі за касовим ордером”, бухгалтерських проводок, розрахунку штрафу та суми утриманого податку за несвоєчасно повернуті витрачені кошти на відрядження або під звіт, які заповнюються особою, що надала такі кошти;

• доцільності проведених витрат та “Звіт затверджено”, які підписуються керівником (податковим агентом).

На зворотній стороні Звіту перераховуються усі документи, що підтверджують витрати та здаються до бухгалтерії разом із Звітом.

Затверджена керівником сума витрат в залежності від напрямків її використання збільшує розмір витрат підприємства, або включається до вартості придбаних за ці кошти товарно-матеріальних цінностей (за виключенням податку на додану вартість - ПДВ). Сума ПДВ на підставі наданих виправдовуючих документів про витрати , якщо вони безпосередньо були пов’язані з господарською діяльністю, відноситься до податкового кредиту, тобто зменшує суму ПДВ належну в цьому звітному періоді до перерахування у бюджет.

Звіт про використання коштів повинен надаватись ( а невикористана готівка повинна бути повернута у касу) у встановлені нормативними документами, терміни:

- використану (невикористану) на господарські потреби– на наступний день після видачі готівки з каси в підзвіт, завершує виконання цивільно-правової дії для підприємства, на виконання якої було видано аванс;

- використану (невикористану) на відрядження– протягом трьох банківських днів наступних за днем, у якому підзвітна особа повернулась з відрядження.

За порушення цих термінівпередбачені штрафні і фінансові санкції з підприємства та підзвітної особи

Аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами ведеться окремо по кожній фізичній особі (за прізвищами) у відомостях аналітичного обліку.

На початок місяця у відомості відображаються суми, по яких підзвітна особа ще не відзвітувала, або які не повернула до каси, або заборгованість підприємства підзвітній особі у разі, якщо затверджена у звіті сума не повністю виплачена підзвітній особі на кінець місяця.

Синтетичний облік розрахунків з підзвітними особами ведеться на субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами». Рахунок активно-пасивний. По дебету відображаються суми видані з каси в підзвіт, по кредиту - погашення заборгованості на підставі затвердженого звіту або повернення до каси невикористаної суми авансу. Залишок на рахунку може бути дебетовим, кредитовим, або і дебетовим і кредитовим одночасно.

Якщо у сумі затвердженого звіту є податок на додану вартість, відносити його до витрат, або до вартості придбаних цінностей при постановці їх на облік, не можна.

Відшкодування витрат на відрядження:

Витрати на проїзд під час відрядження у межах України відшкодовують в розмірі:

• вартості проїзду до місця відрядження і назад повітряним, залізничим, водним, автомобільним транспортом загального користування (крім таксі);

• вартості постільних речей у поїздах;

• вартості послуг за придбання проїзних документів;

• страхових платежів на транспорт;

• вартості проїзду місцевим транспортом за місцем відрядження (маршрут руху погоджують із керівником).

Приклад 1.

Директор підприємства Бойко П.С. знаходився у відрядженні в м. Києві по загальногосподарських питаннях. До Звіту про використання коштів він додав проїзні квитки до м. Києва вартістю 95, 60 грн. (в т.ч. ПДВ 12,15 грн.) і обратно з м. Києва до м. Дніпропетровська вартістю 100,18 грн. (в т.ч. ПДВ 13,54 грн.).

Згідно Постанови КМУ № 663 “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон” (із змінами та доповненнями), до затвердження буде прийнята уся сума вартості проїзду залізничим транспортом . Однак до витрат підприємства включають суму без ПДВ. Сума ПДВ повинна відноситись у податковий кредит.

Витрати на проживання відшкодовують у сумі:

• фактичної вартості проживання;

• оплати за бронювання місць у готелі, але не більше 50% його вартості за один день;

• оплати побутових послуг: прання, чищення, прасування одягу, ремонт і чищення взуття, користування холодильником, телевізором (крім каналів, за користування яких справляють окрему плату).

Приклад 2.

Директор підприємства Бойко П.С. проживав під час відрядження у готелі. До Звіту він надав квитанцію про проживання з 09.07.2007р. по 12.07.2007р. (4 доби). Під час проживання він користувався додатковими послугами готелю: одноразовим щоденним харчуванням, телевізором, прасуванням одягу. Вартість проживання за 4 доби склала 660,00 грн. (в т.ч. ПДВ 110,00 грн.). Згідно норм витрат на відрядженя до затвердженої суми у Звіті має включитись уся сума в розмірі 660,00 грн. Однак до витрат включають суму без ПДВ. Сума ПДВ повинна відноситись у податковий кредит.

Добові

Окрему категорію витрат на відрядження становлять добові (компенсація). Оплату добових проводять за всі дні відрядження, включаючи вихідні, святкові, неробочі дні, дні вимушеної зупинки. При цьому день виїзду та день приїзду вважають двома днями відрядження. Якщо у посвідченні про відрядження немає відміток про відрядження, добові не виплачують. Якщо працівник відряджений у населений пункт, звідки він має можливість щодня повертатися до місця постійного проживання, або тривалість відрядження становить один день, добові виплачуються за цілий день. Розмір добових залежить від того, чи харчувався відряджений у готелі, де він проживав і чи включена вартість харчування до вартості проживання у готелі.

За одну добу приймається день від’їзду та за одну добу приймається день повернення.

Таблиця 18.1