Питання для самоконтролю

1. Що є інформаційною базою фінансового планування?

2. Які показники виробничо-господарської діяльності планового періоду є вихідною базою для фінансового планування?

3. У чому полягає призначення перевірочної таблиці (шахматки) до фінансового плану?

4. Як складається перевірочна таблиця?

Література

[16, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 33, 35, 36, 37]

Модуль І. Теоретико-практичні основи фінансів підприємств

Змістовий модуль 4. Діагностика і прогнозування фінансового стану підприємств

Тема 11. Фінансова санація підприємств

Мета роботи:

засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань про поняття санаційного аудиту і його значення в оцінці санаційної спроможності підприємства

Питання для самостійного вивчення

1. Санаційний аудит.

Методичні рекомендації

Вивчення питання доцільно розпочати з визначення поняття “аудит”.

Аудит – це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб‘єктів господарювання з метою визначення вірогідності їхньої звітності та обліку, повноти й відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Санаційний аудит є окремим напрямком діяльності аудиторських фірм. Він має свої особливості як щодо методів, так і щодо об‘єктів та цілей проведення. Характерною рисою санаційного аудиту є те, що він здійснюється на підприємствах, які перебувають у фінансовій кризі. Основна його мета полягає в оцінці санаційної спроможності підприємства.

Для досягнення цієї мети в процесі аудиту вирішуються такі завдання:

1. проводиться причинно-наслідковий аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства;

2. визначається глибина фінансової кризи та можливості її подолання;

3. робиться порівняльний аналіз сильних та слабких сторін підприємства;

4. здійснюється економіко-правова експертиза наявності в підприємства санаційної концепції;

5. робиться висновок про доцільність санації чи ліквідації суб‘єкта господарювання.

Санаційна спроможність – це наявність у підприємства, що перебуває в фінансовій кризі, фінансових, організаційно-технічних та правових можливостей, які визначають його здатність до успішного проведення фінансової санації.

Студентам слід звернути увагу на те, що санаційно спроможним підприємство буде в тому разі, якщо продисконтована очікувана вартість майбутніх активів (за умови успішної санації) буде більшою за вартість його ліквідаційної маси перед проведенням санації. Оцінюючи санаційну спроможність підприємства, виходять передовсім з його об‘єктивних економіко-правових характеристик та показників. Суб‘єктивна “моральна спроможність” та готовність власників підприємства й персоналу до кінця боротися за життя підприємства, як правило, відіграють незначну роль.

Порядок проведення санаційного аудиту:

• оцінка результатів господарської діяльності за попередній та поточний роки;

• визначення фази кризи;

• ідентифікація причин кризи;

• виявлення факторів, які позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показники діяльності підприємства;

• виявлення та систематизація “слабких місць” у діяльності підприємства;

• формулювання висновку про задовільну (чи незадовільну) структуру балансу та про платоспроможність (чи неплатоспроможність) даного суб‘єкта господарювання;

• виявлення резервів та факторів потенційної беззбиткової діяльності.

Завершується аудит загальною оцінкою санаційної придатності з наступним прийняттям рішення про доцільність санації чи ліквідації підприємства.

Тести

1. Модель проведення санацiї пiдприємств включає:

а) причинно-наслiдковий аналiз фiнансової кризи (санацiйний аудит);

б) оголошення пiдприємства банкрутом;

в) формування санацiйної стратегiї.

2. Система раннього попередження та реагування включає:

а) прогнозування можливих сценарiїв розвитку пiдприємства;

б) визначення iндикаторiв для системи раннього попередження та реагування;

в) бенчмаркiнґ.

3. Основнi функцiї контролiнґу - це:

а) залучення капiталу;

б) iнформацiйне забезпечення та планування;

в) контроль та координацiя.

4. Основнi iнструменти контролiнґу - це:

а) система раннього попередження та реагування;

б) iнвентаризацiя;

в) ревiзiя.

5. Показник Cash-Flow характеризує:

а) величину чистих грошових потокiв, якi залишаються в розпорядженнi пiдприємства;

б) величину чистого прибутку пiдприємства;

в) величину вхiдних грошових потокiв пiдприємства.

6. Пiдставою для порушення справи про банкрутство пiдприємства може бути:

а) письмова заява боржника за його фiнансової неспроможностi або загрози такої неспроможностi;

б) письмова заява потенцiйного санатора;

в) невизнання боржником претензiї про вiдшкодування заборгованостi.

7. Мирова угода в процесi провадження справи про банкрутство - це:

а) угода мiж боржником i санатором про переведення боргу;

б) угода мiж санатором та арбiтражним судом про проведення фiнансового оздоровлення боржника;

в) угода мiж боржником i кредиторами щодо вiдстрочки оплати належних кредиторам боргiв.

8. Призначена арбiтражним судом лiквiдацiйна комiсiя:

а) здiйснює пошук санаторiв;

б) вживає заходiв для стягнення дебiторської заборгованостi;

в) здiйснює iнвентаризацiю, оцiнку та реалiзацiю майна банкрута.

9. За банкрутства пiдприємства передовсiм вiдшкодовуються:

а) вимоги щодо платежiв до бюджету;

б) вимоги кредиторiв, забезпеченi заставою;

в) витрати, пов`язанi з провадженням справи про банкрутство в арбiтражному судi.

10. Альтернативна санацiя передбачає:

а) альтернативний вибiр фiнансових джерел санацiї мiж власними та залученими;

б) комбiнацiю зменшення та збiльшення статутного фонду пiдприємства;

в) випуск облiгацiй конверсiйного займу.

10. Альтернативна санацiя передбачає:

а) альтернативний вибiр фiнансових джерел санацiї мiж власними та залученими;

б) комбiнацiю зменшення та збiльшення статутного фонду пiдприємства;

в) випуск облiгацiй конверсiйного займу.

11. При здійсненні ліквідаційної процедури в першу чергу задовольняються:

а) вимоги, забезпечені заставою;

б) вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства;

в) задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів;

г) витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії;

д) вимоги кредиторів, що не забезпечені заставою;

е) вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства банкрута.

12. Рішення про досудову санацію боржника підприємства припиняється:

а) власником (органом, уповноваженим розпорядником майна) підприємства;

б) керуючим санацією;

в) власником (органом, уповноваженим розпорядником майна) підприємства при погодженні з комітетом кредиторів;

г) комітетом кредиторів.

13. Коефіцієнт втрати платоспроможності визначається за період, що дорівнює:

а) 1 місяцю;

б) 3 місяцям;

в) 4 місяцям;

г) 6 місяцям;

д) 1 року.

14. Мораторій на задоволення вимог кредиторів не поширюється на:

а) виплату заробітної плати працівникам боржника;

б)виплату дивідендів акціонерам боржника;

в) виплату за вимогами кредиторів, що забезпечені заставою;

г) задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку з зобов'язаннями боржника в процедурах розпорядження майном боржника та санації.

15. Ліквідаційна процедура розпочинається після:

а) порушення справи про банкрутство;

б) оголошення боржника банкрутом;

в) введення мораторію на виконання вимог кредиторів;

г) призначення розпорядника майном;

д) затвердження реєстру вимог кредиторів.

16. Санація підприємства — це:

а) комплекс заходів фінансового характеру;

б) реструктуризація підприємства;

в) форма розрахунків;

г) сукупність всіх заходів, реалізація яких спрямована на фінансове оздоровлення;

д) задоволення вимог кредиторів та виконання зобов'язань перед бюджетом.

17. Фінансова санація — це:

а) технічне переоснащення виробництва ;

б) втілення в життя плану соціального розвитку колективу;

в) рефінансування дебіторської заборгованості;

г) реструктуризацію заборгованості.

18. Мирова угода в процесі проведення справи про банкрутство — це:

а) угода між боржником та господарським судом про відстрочку початку проведення справи про банкрутство;

б) угода між санаторами щодо розподілу їхніх прав і обов'язків у процесі санації фінансово неспроможного підприємства;

в) угода між боржником і кредитором щодо відстрочки сплати належних кредиторам боргів.

19. Мирова угода, укладена в ході проведення справи про банкрутство, може бути розірвана у таких випадках:

а) за відсутності осіб, які мають намір взяти участь у санації боржника;

б) невиконання мирової угоди боржника;

в) якщо боржнику відмовлено в одержанні нових кредитів;

г) проведення боржником дій, які завдають збитків правам та законним інтересам кредиторів.

20. Ліквідаційний баланс підприємства затверджується:

а) зборами засновників підприємства;

б) ліквідаційною комісією;

в) господарським судом;

г) державним органом із питань банкрутства.

21. Основні функції Агентства з питань запобігання банкрутства підприємств — це:

а) введення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство;

б) затвердження річних результатів діяльності підприємства;

в) забезпечення реалізації процедури щодо відсутнього боржника;

г) методичне керівництво бухгалтерським обліком і звітністю.

22. Примусова ліквідація підприємства здійснюється у випадках:

а) якщо його занесено до реєстру неплатоспроможних підприємств;

б) якщо його борги перевищують вартість активів;

в) якщо на ухвалу суду будуть визнані недійсними установчі документи й рішення про створення підприємства.

23. Підставою про порушення справи про банкрутство підприємства може бути:

а) письмова заява будь-кого з кредиторів боржника;

б) якщо надані кредити не забезпечені заставою;

в) письмова заява потенційного санатора;

г) невизнання боржником претензії про відшкодування заборгованості;

д) неповернення банківського кредиту в обумовлений термін.

24. З моменту визнання боржника банкрутом:

а) припиняється підприємницька діяльність підприємства;

б) припиняється нарахування пені та відсотків на всі види боргових зобов'язань;

в) вважаються такими, що минули, строки всіх боргових зобов'язань банкрута;

г) ухвалюється постанова про реорганізацію (ліквідацію) юридичної особи (банкрута);

д) приймається ухвала про санацію підприємства.

25. За банкрутства підприємства під час задоволення претензій кредиторів передусім відшкодовуються:

а) вимоги, забезпечені заставою;

б) виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута;

в) витрати, пов'язані з провадженням справи про банкрутство.

26. Модель проведення санації підприємства включає:

а) причинно-наслідковий аналіз фінансової кризи (санаційний аудит);

б) оголошення підприємства банкрутом;

в) формування санаційної стратегії;

г) рішення господарського суду про проведення санації;

д) внесення до реєстру неплатоспроможних підприємств.