2.4. Вивчення літературних, статистичних та інших джерел, відбір матеріалу та його конспектування, уточнення плану

Після складання бібліографії необхідно починати поглиблене вивчення літератури.

Існують різні методи роботи з літературою: підкреслювання, складання плану, тез, виписок, конспекту.

Як свідчить досвід, найбільш ефективним методом роботи над літературою є складання тематичного конспекту, який повинен містити необхідний матеріал до кожного питання плану курсової роботи. Цей матеріал може бути поданий у вигляді цитат або статистичних даних. У процесі складання конспекту література вивчається глибше, докладніше, краще з'ясовується структура роботи, її головні положення. Бажано залишити місце (поля) для пізніших записів. У процесі подальшої роботи сюди заноситься додатковий матеріал, особисті коментарі.

Поряд з конспектуванням матеріалу при читанні книги або статті часто доводиться виписувати цитати. Цитати виписують у тому випадку, коли авторський текст є образним, яскравим або коли важко висловити думку автора іншими словами. Виписувати потрібно взагалі тільки найбільш цікаві місця, точні визначення, яскраві формулювання, що безпосередньо стосуються теми.

Одночасно з опрацюванням літератури доцільно уточнювати розгорнутий зміст курсової роботи, виділяючи додаткові підрозділи.

У розкритті теми курсової роботи значну роль відіграє докладний та проаналізований фактичний матеріал, дані статистики. Основними джерелами фактичних даних є довідники, щорічні статистичні збірники, періодичні видання, звітні та фактичні дані фінансових органів та обласного управління Державного казначейства України.

Головне призначення одержаного з цих джерел матеріалу полягає у тому, щоб на певних фактах розвитку бюджетних показників розкрити та аргументувати правильність теоретичних положень, що висвітлюються у роботі.

Цікаві цифрові дані після опрацювання доцільно навести у вигляді таблиць і діаграм.

2.5. Написання тексту роботи та вимоги до його оформлення

Після аналізу підібраної літератури і фактичного матеріалу можна починати написання тексту курсової роботи. При цьому слід пам’ятати, що загальна оцінка роботи залежить не тільки від її змісту, але й від оформлення.

Текст пояснювальної записки повинен бути написаний грамотно, чітко, без повторень. Не слід наводити довгих цитат з підручників та спеціальної літератури.

Обсяг курсової роботи не повинен перевищувати 40 сторінок друкованого або 40-50 сторінок рукописного тексту, включати таблиці, схеми, діаграми, графіки тощо.

Курсова робота набирається на комп’ютері чи охайно пишеться від руки без скорочень та пропусків (крім загальноприйнятих) на аркушах стандартного формату А4 (210х297 мм).

Курсова робота повинна містити:

• титульний лист;

• завдання на курсову роботу;

• зміст;

• вступ;

• розділи та підрозділи;

• висновки;

• список використаної літератури;

• додатки (в разі необхідності).

Зразок титульного листа курсової роботи наведено у додатку А.

Зразок завдання на курсову роботу подано у додатку Б.

Зміст являє собою перелік назв розділів і підрозділів курсової роботи і номер початкової сторінки тексту кожного розділу і підрозділу (зразок подано у додатку В).

Текстова частина.Текст курсової роботи може бути написаний або надрукованийна аркушах білого паперу формату А 4 (210297мм) з одного боку аркуша.

Текст повинен мати поля з 4-х боків аркуша: верхнє, ліве і нижнє не менш 20 мм, а праве – не менш 10 мм. Текст на комп’ютері набирається в редакторі Word, шрифт тексту Times New Roman, розмір шрифту 14, міжрядковий інтервал 1,5 або написаний від руки з висотою літер і цифр не менш ніж 2,5 мм.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання курсової роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагмента малюнка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці. У головному тексті не дозволяється скорочувати слова та використовувати абревіатури (крім загальноприйнятих).

Сторінки нумерують арабськими цифрами з титульною сторінкою, бланком індивідуального завдання та змістом включно, але на них номер не ставлять. Нумерація починається з 4-го аркуша. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці на відстані 10 мм від верхнього краю аркуша.

Рубрикація. Текст роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти, підпункти.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки структурних елементів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів роботи слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту і дорівнювати 1,25 см.

Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути:

- при машинописному способі - не менше, ніж три інтервали;

- при рукописному - не менше, ніж два рядки.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено менше двох рядків тексту.

Кожний розділ слід починати з нового аркуша. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах всієї роботи і вони позначаються арабськими цифрами без крапки в кінці. Зміст, вступ, висновки і розділ "Список використаної літератури" не нумерують.

Нумерація підрозділів, пунктів, підпунктів проставляється арабськими цифрами. Номер підпункту входить у номер пункту, номер пункту в номер підрозділу і номер підрозділу в номер розділу. Номери розділяються крапками. Наприклад:

Розділ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ БЮДЖЕТУ ТА СУТНІСТЬ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

1.1. Бюджет як економічна категорія та головний фінансовий план держави

Ілюстрації. Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми) слід розміщувати у курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у роботі.

Ілюстрація позначається словом "Рисунок…", яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, "Рисунок 1.1. Складові зведеного бюджету України". Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад "Рисунок 1.2" (другий рисунок першого розділу).

Таблиці. Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше або на наступній сторінці.

На всі таблиці мають бути посилання в тексті роботи.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 - перша таблиця другого розділу.

Таблиця може мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і розміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.

Приклад побудови таблиці:

Таблиця (номер) – Назва таблиці

Головка

Боковик (заголовки рядків)

Графи (колонки)

При перенесенні частини таблиці на наступну сторінку допускається заміна її головки або боковиків відповідними номерами арабськими цифрами (як у першій частині таблиці). Слово "Таблиця ___" вказують один раз над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: "Продовження таблиці ___" із зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині. Одиниці виміру в окрему графу не виносяться. Вихідні дані та результати розрахунків слід наводити в таблиці з однаковим ступенем точності.

Формули. Формули розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули треба залишити не менше одного вільного рядка.

Формули слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) - третя формула першого розділу.

Номер формули зазначають на рівні формули в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, слід наводити безпосередньо під нею у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Пояснення значення кожного символу слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом "де" без двокрапки.

Приклад.

“Відомо, що

, (1.1)

де - обсяг трансферту для окремого бюджету;

- коефіцієнт вирівнювання;

- розрахунковий обсяг видатків, що враховуються при визначенні трансфертів, для окремого бюджету;

- прогнозний обсяг доходів, що враховуються при визначенні трансфертів, для окремого бюджету.

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

Додатки. Додатки є важливим засобом збагачення змісту курсової роботи. У вигляді додатків доцільно давати різні матеріали, що доповнюють або ілюструють основний текст. Додатки за своїм характером та змістом повинні стосуватися теми курсової роботи або її окремих часткових питань.

Не допускається включати додатки, що не мають безпосереднього відношення до теми курсової роботи.

Додатки розміщуються після роботи на наступних її сторінках у порядку появи посилань у тексті роботи. Кожен додаток починається з нової сторінки із вказівками зверху посередині слова “Додаток”. Додатки слід позначати великими літерами українського алфавіту, за винятком літер Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.