Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ФК 09-2з 8с / Фінансовий ринок Ден. 2012 .doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
1.15 Mб
Скачать

Ключові терміни і поняття:

    • грошовий ринок

    • суб’єкти грошового ринку

    • функції грошового ринку

    • кредитні гроші

    • депозити

    • безстрокові і термінові депозити

    • ощадні вклади

    • депозити до запитання.

    • інструменти грошового ринку

    • векселі

    • комерційні векселі

    • вексельний обіг

    • індосамент.

    • емісія грошей

    • емісійний банк

    • казначейство.

Питання для обговорення

  1. Що є грошовий ринок?

  2. Суб’єкти грошового ринку.

  3. У чому полягають функції грошового ринку?

  4. Безстрокові, термінові, ощадні вклади, їх сутність.

  5. Операції з комерційними та казначейськими векселями.

  6. Діяльність емісійного банку.

  7. Діяльність Державного казначейства.

  8. У чому полягає взаємозв’язок грошово-кредитної та бюджетної політики держави?

Тести

1. Грошово-кредитна політика – це:

а) економічне регулювання через механізм зміни пропозиції грошей та їх ціни (процента) на грошовому ринку;

б) регулювання економіки через механізм оподаткування та державних витрат;

в) зростання бюджетних витрат за стабільності оподаткування сприяє зростанню попиту на грошовому ринку і підвищенню ставки процента;

г) зниження облікової ставки.

2. Експансіоністська грошово-кредитна політика – це:

а) неконтрольоване, довільне зростання пропозиції грошей;

б) контрольоване зростання пропозиції грошей;

в) різке, не досить зважене, обвальне скорочення пропозиції грошей;

г) зростання попиту на гроші.

3. Основні типи грошово-кредитної політики держави:

а) політика «дорогих грошей»;

б) політика «дешевих грошей»;

в) стратегічна;

г) тактична.

4. Фіскально-бюджетна політика – це:

а) сукупність заходів держави у сфері оподаткування та державних витрат;

б) сукупність заходів у сфері обігу і кредитних відносин, які проводить держава;

в) визначення сфер готівкових та безготівкових розрахунків і режиму використання грошей на рахунках, форми розрахунків, порядок платежів тощо;

г) регулювання грошового обороту.

5. Заощадження – це:

а) сума податкових платежів семейних господарств за винятком безплатних надходжень з бюджету;

б) частина доходів, не використана на споживання та сплату податків;

в) вкладення грошей у розвиток виробництва, в цінні папери тощо для одержання додаткових доходів.

6. В залежності від строку і порядку вилучення депозити поділяються на:

а) депозити юридичних і фізичних осіб;

б) депозити до запитання та термінові вклади;

в) ощадні вклади;

г) усі відповіді правильні.

7. Комерційний вексель – це гарантія оплати товарів і свідоцтво надання комерційного кредиту:

а) так;

б) ні.

8. Предметом вексельного обігу є:

а) векселі;

б) гроші;

в) депозитні сертифікати.

9. Державне казначейство в Україні створено з метою:

а) забезпечення ефективного управління коштами Державного бюджету України;

б) акумуляції коштів Державного бюджету України;

в) прийому, збереження і видачі готівки.

Бібліографічний опис:

5, 14, 15, 18, 27 –31, 34 – 37, 46- 51.

Змістовий модуль 3. Класифікація фінансових ринків

Семінарське заняття № 3

Тема 4..Ринок капіталів

Мета заняття

  • поглибити, узагальнити та систематизувати знання студентів про види і форми кредитів та роль ринку позичкового капіталу в процесі трансформації заощаджень в інвестиційні ресурси.

План заняття

1.Функції ринку позичкового капіталу і його роль у процесі трансформації заощаджень в інвестиційні ресурси.

2.Види і форми кредитів.

3.Кредитний ризик.

4.Управління кредитним ризиком.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

При підготовці до обговорення першого питання студенти повинні з'ясувати, що таке позичковий капітал, функції ринку позичкового капіталу і його роль у процесі трансформації накопичень в інвестиційні ресурси. Щоб краще зрозуміти ці поняття та їх суть, студентам необхідно звернутись до курсу "Інвестування" (тема "Методологічні основи інвестування"), де вже розглядалися питання трансформації заощаджень в інвестиції. З'ясувавши і зрозумівши ці поняття і питання, необхідно засвоїти основні напрямки діяльності ринку позичкового капіталу, які полягають у:

  • об’єднанні розрізнених індивідуальних грошових капіталів і заощаджень усіх класів суспільства через кредитну систему і ринок цінних паперів;

  • економії суспільних витрат обігу;

  • вирівнюванні норми прибутку і утворенні акціонерних товариств та інших форм колективної і приватної власності.

Засвоївши суть першого питання, студенти повинні знати сутність і зміст таких термінів і понять:

  • позичковий капітал

  • ринок позичкового капіталу

  • трансформація заощаджень в інвестиційні ресурси.

Готуючись до обговорення другого питання, необхідно з’ясувати, що основними формами кредитних відносин є система державного кредиту, банківського кредитування, кредити, що надаються іншими фінансово-кредитними інститутами та комерційне кредитування.

Студенти повинні засвоїти, що банківський кредит – це позичковий капітал банку у грошовій формі, який надається у тимчасове користування на умовах платності, строковості, цільового характеру і забезпеченості. Дотримання цих умов є обов’язковим для позичальника.

Далі необхідно звернути увагу на класифікацію банківських кредитів за різними ознаками.

Розглядаючи питання щодо позик фізичним особам, необхідно зрозуміти, що вид кредиту, тобто форма, у якій його буде надано, визначається в залежності від потреб ринку і клієнта, законодавства, масштабу операцій і доступності досвідченого персоналу. Найбільш розповсюдженими є позички, пов’язані з купівлею товарів тривалого користування – споживчий кредит.

Розглядаючи форми кредитного фінансування через фінансових посередників, треба зосередити увагу на таких формах кредиту, як: споживчий, іпотечний, інвестиційний кредит, позики на будівництво та придбання житла, з'ясувати умови його видачі, принципи банківського кредитування та цілі, на які ці позички видаються.

Студентам корисно було б спробувати з'ясувати, які форми кредитного фінансування фізичних осіб та виробничих компаній мають місце в Україні, які чинники впливають на стан кредитного фінансування в Україні.

При висвітленні суті і особливостей комерційного кредиту слід пам’ятати, що комерційне кредитування є необхідним результатом розвитку конкуренції на ринку товарів і послуг. На відміну від банківських комерційні кредити надаються підприємствами не з метою отримання прибутку від надання кредитних послуг, а з метою збільшення прибутковості та ефективності основного виду діяльності.

Комерційні кредити надаються фірмами – виробниками товарів чи послуг своїм клієнтам і полягають у продажу товару або наданні послуг на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений термін і під процент.

Комерційне кредитування, як і банківське, пов’язане з умінням правильно оцінювати й ефективно управляти кредитним ризиком.

Розглядаючи питання щодо кредитного ризику та управління кредитним ризиком треба звернути увагу на те, що поняття ризику характеризує невизначеність настання певних подій у майбутньому, а ступінь ризику відображає міру цієї невизначеності. Одним із видів фінансових ризиків є кредитний ризик.

Студенти повинні зрозуміти, що банки виступають у ролі посередників при переміщені коштів або проводять грошові операції.

За грошовими операціями банків стоїть не менш важливий процес: посередництво при перейманні ризиків. Ризик може бути просто визначений, як нестабільність доходів, як неспроможність досягти фінансових цілей, або виправдати очікування. Посередництво між вкладниками і позичальниками не може виникати без посередництва при перейманні ризику.

Кредитний ризик представляє собою існуючий для кредитора ризик несплати позичальником основного боргу і відсотків по ньому, тобто ризик невиконання позичальником своїх обов’язків перед банком. Ризик неповернення боргу може бути визначений і як невпевненість кредитора у тому, що боржник буде в змозі (або буде мати намір) виконати свої обов’язки згідно з термінами і умовами кредитної угоди.

Для того, щоб вибрати альтернативу, необхідно вимірити, або якимсь чином кількісно визначити ступінь ризику.

На сьогодні методи аналізу та оцінювання ризику базуються на поняттях і методах теорії ймовірності.

Студенти повинні знати, що проаналізувавши причини виникнення ризику, можна розробити запобіжні заходи щодо ризиків, тобто ризиком можна управляти.

Управління кредитними ризиками є основним у банківській справі. Структура банківської операції – не єдиний засіб, за допомогою якого банкіри управляють ризиками.

Існує декілька способів захисту від кредитного ризику.

Студентам необхідно з’ясувати способи, за допомогою яких можна зменшити міру ризику; знати у чому вони полягають.