4. «Ні, прогресу!».

Відділ інформаційного забезпечення великого промислового підприємства займається обробкою зовнішньої і внутрішньої інформації підприємства. Більшість співробітників працює багато років і звикли обробляти інформацію вручну. Проте, збільшення об'ємів диктує необхідність автоматизації обробки даних, тим паче, що для цього можна пристосувати вже існуючі комп'ютерні програми.

На підприємстві склалася конфліктна ситуація між молоддю та старшими працівниками. Співробітники, особливо ті, кому до пенсії залишилося декілька років, дружно виступають проти комп'ютеризації, доводячи перевагу ручної обробки і аргументуючи свою позицію тим, що на 100% автоматизувати процес все одно не можливо. Вони готові працювати більше зазначеного часу, але навіть при цьому необхідно буде збільшити штат відділу.

Молодь у відділі виступає за впровадження комп'ютерів, оскільки ручна обробка представляється їй неймовірно тривалою і суперечить вимогам сучасності. Проте, молоді співробітники недостатньо добре знають процес обробки і без допомоги досвідчених працівників не в змозі його комп’ютеризувати. Ті ж, в свою чергу, не прагнуть допомагати молоді, вбачаючи в них і в комп'ютерах загрозу звільнення у зв’язку із скороченням штатів, і перенавчатися також не мають потреби, говорячи між собою, що «мізки вже не ті».

Керівник відділу намагається прискорити процес комп'ютеризації, оскільки збільшити штат не має можливості (швидше вдасться до скорочення), роз'яснює перевагу і необхідність впровадження комп'ютерів, проводить наради, знову і знову встановлює терміни, які постійно зриваються. Щоразу досвідчені співробітники знаходять «переконливі» аргументи невиконання вимог керівництва, маючи завжди в запасі наступні пояснення: молоді «розпещені» і не вміють працювати.

Завдання:

1. Охарактеризуйте ситуацію, що склалася на підприємстві.

2. Які методи необхідно використати для вирішення даного конфлікту. Обґрунтуйте відповідь?

3. Надайте свої рекомендації та поради здійснення ПР серед робітників. Обґрунтуйте відповідь.

5. Конфлікт з приводу реклами «Гавана-клуб».

Залагоджуванням незвичайного міжнародного скандалу довелося займатися осінню 1997 р. ряду федеральних і столичних органів влади. У центрі його опинився образ кубинського лідера Фіделя Кастро. «Образ» - в самому прямому розумінні цього слова.

Посольство Куби в Москві направило на адресу російського Міністерства закордонних справ ноту протесту нетрадиційного змісту. Кубинці протестували проти рекламних щитів, що з'явилися на видних місцях центральних вулиць столиці. Щити ці рекламували модний московський гральний заклад під назвою «Гавана-клуб».

Крім видів ігрових столів і запаморочливих тропічних пейзажів, покликаних, за задумом рекламодавців, привертати в клуб все нових і нових відвідувачів, в оформленні присутня і впізнана бородата фігура кубинського керівника, що стоїть за трибуною і сидить за робочим столом з сигарою. Можливо, для когось подібний дизайн показався б цілком нешкідливим, але не для кубинського посольства, яке вважало неприпустимим використання образу свого державного лідера в цілях комерційної пропаганди.

За межами офіційного розгляду в розмові з представниками засобів масової інформації одним з московських чиновників була висловлена думка, що «певна провокація у всій цій історії могла мати місце». Річ у тому, що згідно письмовим поясненням керівництва ТОВ «Гавана-клуб» вся робота із створення реклами була доручена одному американському спеціалізованому агентству, якому сам клуб нібито повністю довірився. Чиновник припустив, що, використавши в такому сумнівному ключі образ вождя кубинського народу, американці зайвий раз виразили своє негативне відношення до нього.

Завдання:

1. Визначити основні цілі, функції, завдання і вид ПР, які необхідно використовувати в даній ситуації.

2. Які контраргументи можуть бути приведені зацікавленими сторонами?

3. Наведіть приклад оптимального варіанту вирішення конфлікту?