Показники оцінки рівня ефективності господарської діяльності підприємства

Показник	Формула розрахунку	Норматив	На поч. року	На кін. року	Зміна за рік
1	2	3	4	5	6
1. Валова рентабельність (прибутковість) витрат	Ф. 2 (р. 050 або 055) : (р. 040) х 100	Збільш.
1	2	3	4	5	6
2. Коефіцієнт окупності виробничих витрат	Ф. 2 (р. 040) : (р. 050 або 055)	Зменш.
3. Рентабельність (прибутковість) основної діяльності	Ф. 2 (р. 100 або 105) : (р. 040, 070, 080) х 100	Збільш.
4. Рентабельність (прибутковість) підприємства	Ф. 2 (р. 220 або 225) : (р. 040, 070, 080, 090) х 100	Збільш.
5. Рентабельність активів	Ф.2 (р. 220 або 225) : Ф.1 (р. 280 гр.3 + 4) х 0,5 х 100	Збільш.
6. Загальна економічна рентабельність	Ф. 2 (р. 170 або 175 + р. 200 або 205 + р. 140) х 100 : Ф. 2 (р. 035)	За планом

Відношення чистого доходу до собівартості реалізованої продукції характеризують відповідно окупність виробничих витрат.

Рентабельність активів характеризує величину одержаного прибутку в розрахунку на одну гривню активів підприємства, які постійно знаходяться на його балансі.

Загальна економічна рентабельність характеризує ефективність господарської діяльності підприємства створеним прибутком і активами, які брали участь у формуванні фінансового результату.

Завдання

За вищезазначеною методикою проведення фінансового аналізу на підставі даних додатків А-В дати оцінку фінансового стану підприємства і розробити заходи щодо його оптимізації.

Література

[7, 8, 13, 24, 25]

Модуль 1

Змістовий модуль 3. Антикризовий фінансовий менеджмент на підприємстві

Практичне заняття № 8,9

Тема 12.	Антикризове фінансове управління на підприємстві
Мета заняття:	Закріпити теоретичні знання і сформувати практичні навики з розрахунку балансової вартості основних виробничих фондів, амортизаційних відрахувань, а також показників стану та ефективності використання основних фондів

План заняття

1.Експрес-аналіз фінансового стану підприємства - потенційного банкрута. 2.Застосування моделі Альтмана для прогнозування ймовірності банкрутства даного підприємства.

3.Аналіз ймовірності банкрутства за вітчизняними методиками.

Обладнання:

Методичні вказівки до виконання практичної роботи. Мікрокалькулятори. Контрольні завдання.

Методичні рекомендації до практичного заняття

При визначення ймовірності банкрутства досліджуваного підприємства слід перш за все провести аналіз його активів і пасивів, а також фінансових результатів, звертаючи увагу на такі аспекти:

• зміна валюти балансу;

• зміна виручки від реалізації і прибутку підприємства;

• приріст дебіторської заборгованості у порівнянні з кредиторською;

• наявність грошових коштів на поточному рахунку;

• величина робочого капіталу;

• питома вага власного капіталу у його загальній сумі;

• наявність непокритого збитку;

• зростання кредиторської заборгованості, а саме у частині поточних зобов’язань.

Існує ряд моделей для оцінки ймовірності банкрутства підприємства (модель Альтмана, модель Спрінгейта), але вони не можуть застосовуватися для аналізу фінансової звітності сучасних українських підприємств.

Для оцінки ймовірності банкрутства використовуються наступні показники.

Коефіцієнт Бівера використовується для виявлення незадовільної структури балансу. Розраховується як відношення різниці між чистим прибутком і нарахованою амортизацією до суми довгострокових і поточних зобов’язань за формулою:

(91)

К_Б = (ф 2 ₂₂₀ – Ф 2₂₆₀) : (Ф 1 ₄₈₀ + Ф 1 ₆₂₀),

де К_Б – коефіцієнт Бівера;

Ф₂₂₀, Ф₂₆₀ – чистий прибуток і амортизація, наведені у рядку 220 і 260 форми № 2 “Звіт про фінансові результати” відповідно;

П₄₈₀, П₆₂₀ – довгострокові і поточні зобов’язання (підсумки розділів ІІІ і IV), наведені у рядках 480 і 620 ф. 1 “Баланс”.

Ознакою формування незадовільної структури балансу є таке фінансове становище підприємства, у якого протягом тривалого часу (1,5-2 роки) коефіцієнт Бівера не перевищує 0,2, що відображає небажане скорочення частки прибутку, який спрямовується на розвиток виробництва.

В такій ситуації створюється незадовільна структура балансу, підприємство починає працювати в борг і його коефіцієнт забезпечення власними засобами стає меншим 0,1.

Cash-Flow використовується для визначення чистих грошових потоків, які залишаються в розпорядженні підприємства. Cash-Flow – прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства у визначеному періоді та амортизаційні відрахування у цьому самому періоді.

Відношення Cash-Flow до заборгованості (нетто):

(92) КCash-Flow =	Cash-Flow (Ф.2 220 або 225 - Ф.2. 260)
	Сума заборгованості – грошові кошти – короткострокові фінансові вкладення (ф. 1 480 +620-230,240-220)

вказує на здатність підприємства розрахуватись за своїми боргами за рахунок результатів своєї господарської діяльності.

Темп зростання власного капіталу визначається за формулою:

(93)

ТР = (РіпП/ЧП) (ЧП/ОП)+(ОП/ВО) (ВО/ОЗ) (ОЗ/НЗ)+(КЗ/ВК)

де ТР – темп зростання власного капіталу;

РіnП – реінвестований прибуток; ф.2 (к. 220 - ф. 4 ряд 140)

ЧП – чистий прибуток (ф.2 ряд.220);

ОП – обсяг продажу (ф.2 ряд. 035);

ВО – власні оборотні засоби (ф.1 ряд. 260 – ряд. 620) ;

ОЗ – оборотні засоби (ф.1 ряд. 260);

КЗ – короткострокова заборгованість ф.1 ряд. 620;

ВК – власний капітал ф. 1 (ряд. 380).

Співвідносячи показники звітного року з показниками року реструктуризації визначають рівень їх зміни та необхідність фінансової санації чи здійснення ліквідації підприємства.