Ключові підходи до вибору дивідендної політики

Найменування підходу	Типи дивідендної політики
1. Агресивний	Дотримання постійної виплати дивідендів протягом тривалого періоду незалежно від динаміки курсу акцій
2. Помірний	Методика постійного процентного розподілу чистого прибутку на виплату дивідендів і розвиток виробництва
3. Консервативний	Методика гарантованого «мінімуму» і «екстра» –дивідендів. Видача акцій замість грошових виплат.

Обраний акціонерним товариством тип дивідендної політики характеризується динамікою показників, що розраховуються за формулами:

; (6.12)

(6.13)

де К_ВД – коефіцієнт виплати дивідендів (частка дивідендних виплат у чистому прибутку, що припадає на одну звичайну акцію);

Д_ЗА – дивіденд, що припадає на одну звичайну акцію;

ЧП_ЗА – чистий прибуток, що припадає на одну звичайну акцію;

К_ДП – коефіцієнт дивідендного покриття характеризує, скільки разів протягом року дивіденд потенційно може бути виплачений з чистого прибутку, що припадає на одну звичайну акцію.

Завершальним етапом формування й реалізації дивідендної політики служить вибір форми виплати дивідендів. Основними з цих форм є такі:

1. Виплата дивідендів готівкою.

2. Виплата дивідендів акціями.

3. Автоматичне реінвестування.

4. Викуп акціонерним товариством власних акцій.

Теорії дивідендної політики тим чи іншим чином торкаються проблеми залежності між сумою сплачених дивідендів та сумою прибутку, що може бути реінвестований.

При цьому інвестори можуть змінювати дивідендну політику компанії на іншу шляхом власної купівлі або продажу. В результаті інвестори можуть створювати саморобні дивіденди. Це означає, що незадоволені дивідендною політикою компанії акціонери можуть змінювати останню на свій розсуд. У наслідок цього, зникають будь-які переваги тієї чи іншої дивідендної політики, яку обере компанія.

Багато корпорацій надає допомогу своїм акціонерам у розробці саморобних дивідендних політик, пропонуючи акціонерам плани по автоматичному реінвестуванню дивідендів. Шляхом придбання подібних планів акціонери мають можливість автоматично реінвестувати власні дивіденди у формі готівки в акції. В деяких випадках вони одержують знижку при купівлі акцій, від чого план реінвестування стає більш привабливим для акціонерів.

Питання для самоконтролю

1. Які цілі переслідує політика формування власного капіталу?

2. Як розраховується коефіцієнт маневреності власного капіталу?

3. Які джерела власного капіталу належать до внутрішніх?

4. Які джерела власного капіталу належать до зовнішніх?

5. Назвіть основні етапи розробки політики формування власних фінансових ресурсів корпорації.

6. Як розраховують загальну потребу у власних фінансових ресурсах на прогнозований період?

7. Як розраховують коефіцієнт стійкого економічного зростання?

8. У чому полягають особливості оцінки власного капіталу?

9. Який існує порядок розрахунку вартості власного капіталу?

10. У чому полягають особливості розрахунку ціни власного капіталу, що залучається за допомогою емісії звичайних і привілейованих акцій?

11. Яка мета й завдання емісійної політики?

12. Які етапи передбачає стандартна процедура емісії акцій?

13. У якому порядку здійснюється розміщення акцій?

14. У чому різниця між розміщенням акцій ЗАТ і ВАТ?

15. Що являє собою емісійна політика?

16. Назвіть етапи розробки ефективної емісійної політики.

17. Які аспекти фондового ринку розглядаються при фундаментальному аналізі?

18. Розкрийте ключову мету дивідендної політики.

19. Який орган приймає рішення про виплату дивідендів в акціонерному товаристві?

20. За допомогою яких показників аналізують ефективність обраної дивідендної політики?