Питання для обговорення

1. Що називається захисними спорудами?

2. На які типи поділяють захисні споруди?

3. Які ПРУ відносять до сховищ?

4. Як визначають місткість сховищ?

5. Які типи сховищ Ви знаєте?

6. Із яких приміщень складається сховище?

7. У яких режимах може працювати повітропостачання сховищ?

8. Які типи фільтровентиляційного обладнання використовуються у сховищах?

9. Як обчислюється продуктивність фільтровентиляційних комплектів?

10. Що є джерелом електропостачання у сховищах?

11. Виходячи з яких критеріїв обчислюється мінімальний запас води у сховищах із розрахунку на одну людину?

12. Які захисні споруди називаються швидкозбудованими?

13. Які споруди називають протирадіаційними укриттями (ПРУ)?

14. За якою формулою розраховують коефіцієнт послаблення радіації в ПРУ?

15. У яких місцях обладнують ПРУ?

16. Який вид сховищ називають щілиною?

17. Розкажіть про основні заходи, спрямовані на приведення захисних споруд до прийому людей.

18. Які етапи включає в себе інженерний захист робітників і службовців?

19. Які вихідні дані необхідні для розрахунку захисних функцій захисних споруд?

20. Назвіть послідовність виконання експертних оцінок захисних функцій захисних споруд?

Ситуаційні завдання

Виберіть номера правильних відповідей (або установіть правильну послідовність).

1. Найбільшу небезпеку при аварії на АЕС представляє:

а) проникаюча радіація;

б) зовнішнє опромінення;

в) радіоактивне зараження атмосфери;

г) внутрішнє опромінення;

д) радіоактивне зараження продуктів харчування.

2. Однократна доза опромінення – це доза, отримана за:

а) одну доба;

б) одну годину;

в) перші три доби;

г) перші чьотири доби;

д) за місяць.

3. Ббагаторазова доза опромінення – це доза, отримана за:

а) місяць;

б) тиждень;

в) час більше трьох діб;

г) час більше десяти діб;

д) час більше чьотирьох діб.

4. Дозиметр ДП-70МП призначений для:

а) виміру рівня гамма-радіації на місцевості;

б) індивідуального контролю населенням радіаційної обстановки;

в) вимір дози гама й нейтронне опромінення в межах від 50 до 800 Р;

г) оцінки радіоактивного тіла в межах від 10 до 120 мкр/ч і більше;

д) вимір рівнів гамма-радиаций і радіоактивної зараженості різних об'єктів.

5. Назвіть заходи захисту населення при ранній фазі аварії тривалістю від декількох годин до декількох діб:

а) оповіщення;

б) медичний контроль;

в) укриття;

г) захист органів подиху й шкірних покривів;

д) евакуація;

є) переселення;

ж) йодна профілактика;

з) індивідуальна дезактивація;

і) контроль продуктів харчування й води;

к) дезактивація території.

6. 100-процентний захисний ефект йодної профілактики забезпечується при прийомі препаратів стабільного йоду:

а) через 6 годин після разового надходження радіоактивного йоду;

б) під час інгаляції;

в) через 2 години після разового надходження радіоактивного йоду;

г) відразу ж після інгаляції;

д) за 6 годин до інгаляції.

7. Захист від двоокису азоту, мітила хлористого, окису вуглецю, окису етилена забезпечує:

а) протигаз ЦП-7;

б) ДПГ-3 у комплекті із протигазом ЦП-5;

в) ДПГ-1 у комплекті із протигазом ЦП-7;

г) протигаз ПДФ-7;

д) респіратор В-2.

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Способи захисту населення при радіактивному і хімічному зараженні місцевості.

2. Комплексний захист населення. Способи інженерного та хімічного захисту в надзвичайних ситуаціях.

3. Класифікація колективних засобів захисту та правила поведінки людей у сховищах.

Бібліографічний список до семінарського заняття

Основна література:

[6]

Додаткова література:

[6]