10.2. Практика фінансового планування в Україні та за кордоном

У сучасних умовах не можна просто порівнювати вітчизняний і зарубіжний досвід у розробці фінансових планів. Вітчизняний досвід перебуває на початковій стадії розвитку, тому відсутні статистичні ряди показників для проведення глибоких розробок у даній області фінансової науки.

Однак багато українських економістів все ж таки намагаються різними шляхами підійти до проблеми корпоративного фінансового планування. Тому розрив між вітчизняними й зарубіжними авторами буде поступово скорочуватися. Слід також відзначити, що механічне перенесення зарубіжного досвіду на практику підприємств України неприйнятне.

Основна відміна зарубіжного досвідуполягає у ширшій інтерпретації терміну „планування”. Під ним розуміють напрямок діяльності корпорації, пов’язаний з прогнозуванням і бюджетуванням капіталу, доходів і витрат (складання бюджетів-кошторисів). Причому прогнозування здійснюється на більш тривалий ніж в нашій країні період – 3-5 років.

Система фінансових планів (бюджетів) західних корпорацій включає:

1. прогноз балансу активів і пасивів;

2. прогноз звіту про прибутки і збитки;

3. прогноз звіту про рух грошових коштів;

4. прогноз ключових фінансових показників (обсягу продажу, витрат виробництва і обігу, прибутку, рентабельності активів і власного капіталу, курсу акцій і т.і.);

5. довгостроковий бюджет капітальних вкладень і оцінку інвестиційних проектів;

6. довгострокову стратегію фінансування корпорації.

Процес фінансового планування включає ряд етапів:

1. аналіз фінансових показників за попередній період на базі бухгалтерського балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів та ін.;

2. довгострокове фінансове планування (на період більше 1 року);

3. короткострокове фінансове планування (на період менше 1 року);

4. практичне впровадження планів і контроль за їх виконанням.

Найважливішим елементом забезпечення виробничої стійкості корпорації є система фінансового планування, яка складається з:

1. системи бюджетного планування структурних підрозділів;

2. системи наскрізного (комплексного) бюджетного планування діяльності корпорації в цілому.

Основними перевагами бюджетного планування є:

1. щомісячне планування бюджетів структурних підрозділів дає більш реальні показники обсягу і структури доходів і витрат, ніж у нині діючій звітності;

2. у рамках затверджених бюджетів структурним підрозділам надається більша самостійність у витрачанні коштів на оплату праці;

3. мінімізація числа показників бюджетів дозволяє знизити витрати робочого часу персоналу економічних служб підприємства;

4. бюджетне планування дозволяє зекономити грошові кошти, що є особливо важливим при виході підприємства з боргової кризи.

Для визначення фінансового потенціалу на поточний і довгостроковий періоди корпорації можуть розробляти декілька видів фінансових планів (бюджетів).

Першим етапом розробки фінансового плану(оперативного чи річного) є здійснення аналізу фінансових показників, взятих з фінансових звітів корпорації за період, що передує плановому (квартал, півріччя, рік).

Другий етап– складання спеціальних розрахунків і таблиць до фінансового плану (розрахунки бухгалтерського і чистого прибутку і його розподіл за напрямками, джерел фінансування капітальних вкладень, потреби в оборотних коштах тощо). Рекомендують складати декілька варіантів фінансових звітів для вибору оптимального рішення.

Третій етап: розробка звітів про виконання фінансових планів (бюджетів). Вони використовуються для фінансового аналізу і розробки планів за попередній період.

Розглянемо зміст та призначення окремих фінансових планів.

Складовою частиною бізнес-плану на діючому підприємстві є графік беззбитковості. Він необхідний також при створенні нової компанії, розробці інвестиційного проекту та ін. Графік показує вплив на прибуток обсягу виробництва і собівартості продукції (при розподілі на умовно змінні і умовно постійні витрати). За допомогою даного графіка можна визначити точку беззбитковості – такий обсяг виробництва, за якого підприємство може покрити свої постійні витрати, а перевищивши його почати отримувати прибуток.

Наступним необхідним документом є баланс доходів і витрат або план притоку й відтоку фінансових ресурсів. Склад показників балансу визначається джерелами надходження коштів і запланованими витратами на здійснення господарської діяльності. До балансу прикладають розрахунки кінцевих фінансових показників: прибутку, амортизаційних відрахувань, засобів на споживання і накопичення. Перелік показників балансу дозволяє визначити склад видатків та джерел їх покриття в рамках планового кварталу (року). Так, чистий пруток, що залишається в розпорядженні підприємства, спрямовується на виплату дивідендів власникам цінних паперів, фінансування капітальних вкладень, поповнення резервного капіталу і т.і.

В інвестиційному плані (бюджеті)відображається загальний обсяг реальних інвестицій (капіталовкладень), напрямки їх витрачання та джерела фінансування.

Кредитний план– це план одержання і погашення позик банків (включаючи сплату відсотків за кредит). До кредитного плану включають такі види позик:

1. на виробничі цілі (на формування основних і оборотних засобів);

2. інвестиційні кредити (на фінансування нового будівництва або придбання нерухомості);

3. кредити на сезонні витрати виробництва;

4. сільськогосподарський кредит.