Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ФМ 09 / Управління корпоративними фінансами Навчальний посібник Маг. 2009.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
1.97 Mб
Скачать

3.3. Цінова політика корпорації та її вплив на виручку від реалізації продукції

Цінова політика є одним з ключових методів управління виручкою від реалізації, який забезпечує найбільш важливі пріоритети виробничого й науково-технічного розвитку підприємства (корпорації).

Цінова політикаявляє собою дієвий інструмент укріплення позицій підприємства на товарному ринку. Встановлюваний в процесі розробки цінової політики рівень цін на продукцію (роботи, послуги) має безпосередній вплив на величину виручки від реалізації і прибутку.

Процес безпосередньої розробки цінової політики включає такі етапи:

  1. вибір ключових цілей формування цінової політики;

  2. оцінка рівня цін на продукцію;

  3. оцінка потенціалу й особливостей товарного ринку;

  4. диференціація цінової політики в розрізі видів продукції і витрат виробництва;

  5. вибір моделі побудови цін на окремі види продукції;

  6. розробка конкретного рівня цін на товари (послуги);

  7. формування методики своєчасного корегування цін.

При визначенні цін на продукцію підприємству доцільно враховувати такі фактори:

  • рівень споживчого попиту на цю продукцію;

  • еластичність попиту, що склався на ринку на дану продукцію;

  • можливу реакцію ринку на зміну виробництва конкретних товарів;

  • заходи державного регулювання цін (наприклад, на продукцію монополістів).

Для встановлення цін на продукцію використовують такі методи:

  1. розрахунку цін виходячи із собівартості і прибутку (у процентному співвідношенні до собівартості і на вкладений капітал);

  2. орієнтація на споживчий попит на продукцію, що виготовляється підприємством (за більшого попиту вища ціна і навпаки). В результаті, при фіксованій собівартості продукція продається по різних цінах, що залежать від місця і часу продажу;

  3. застосування середньогалузевих цін;

  4. орієнтації на ціни продукції, що випускається підприємствами-конкурентами (цінового лідера).

Політику ціноутворення розробляють у відповідності з обраною маркетинговою стратегією, яка може передбачати:

  • вихід на новий ринок товарів;

  • розширення ринку продукції, що випускається підприємством;

  • сегментацію ринку продукції по групах пріоритетних покупців;

  • розробку принципово нових видів продукції або модифікацію вже існуючої для освоєння нових ринків.

Типові цінові стратегії розділяють на три типи:

  1. встановлення ціни трохи вищої, ніж у конкурентів (преміальне ціноутворення);

  2. встановлення цін приблизно на рівні конкурентів (нейтральне ціноутворення);

  3. встановлення цін трохи вищих за ціни конкурентів (стратегія цінового прориву).

Преміальне ціноутворенняможе бути обране у тому випадку, якщо присутній сегмент ринку, на якому покупці готові платити за особливі якості товару трохи більшу ціну, ніж основна маса потенційних споживачів. Стратегія преміального ціноутворення може застосовуватися і в тому випадку, якщо продукція має певні характеристики, які мають пріоритетне значення для покупців в даному сегменті ринку. Лише за дотримання цієї умови підприємство зможе одержати прийнятний прибуток за рахунок продажу своєї продукції в даному сегменті ринку за ціною, що включає „преміальний надлишок” у порівнянні з середньо ринковим рівнем ціни за найбільш повне задоволення потреб даної групи споживачів.

Нейтральна стратегія ціноутворення виражає не лише відмову від використання цін для розширення освоєного сегменту ринку, але й дозволяє ціні знижувати цей сегмент. Отже при виборі такої стратегії роль ціни як інструмента маркетингової політики зводиться до мінімуму. Таке рішення може бути виправданим в тому випадку, якщо:

  • дослідження товарного ринку підтверджує, що підприємство може досягти своїх комерційних цілей за допомогою інших маркетингових інструментів окрім ціни;

  • фінансовий аналіз використання інших інструментів маркетингу свідчить, що проведення цих заходів потребуватиме менших витрат, ніж використання заходів, пов’язаних із застосуванням цін в рамках нової стратегії ціноутворення.

Нейтральне ціноутворення може застосовуватися у тих випадках, якщо:

  1. покупці вельми чутливі до рівня цін на товар виробника, що перешкоджає преміальному ціноутворенню;

  2. підприємства-конкуренти жорстко реагують на будь-яку спробу зміни цін на даному сегменті товарного ринку;

  3. кожному продавцю на ринку необхідно підтримувати певні співвідношення цін в рамках цінового ряду на різні моделі (модифікації) однієї і тієї ж продукції виробника (або їхньої групи).

Стратегія цінового проривуспрямована на одержання максимального прибутку за рахунок збільшення обсягу продажу на освоєному сегменті товарного ринку. При цьому ціна продукції, що встановлюється в рамках даної стратегії, не обов’язково має бути низькою за величиною. Вона є невеликою тільки по відношенню до споживчих якостей товару, її необхідності для покупців і цін аналогічних конкуруючих видів товарів. Реалізація подібної цінової стратегії може бути успішною лише в тому випадку, коли підтвердиться, що потенційні конкуренти з певних причин не зможуть (або не захочуть) відповісти аналогічним зниженням цін.

В процесі реалізації готової продукції рівень цін визначає можливий обсяг продажу, і відповідно, виробництва. Так, при збільшенні обсягу продажу знижується доля умовно-постійних витрат, що припадають на одиницю продукції. Тому витратний метод ціноутворення при ринковій організації збуту продукції супроводжується серйозними фінансовими втратами підприємства. Такі втрати пов’язані з тим, що собівартість виробу відповідає лише певному обсягу його випуску і продажу. Відповідно фінансові розрахунки підприємства, засновані на витратному методі ціноутворення, можуть виявитися неправильними.

Більш правильний підхід полягає в тому, щоб спочатку спрогнозувати рівень ціни нового виробу, яку можна одержати на ринку, а потім встановити обсяг його випуску й можливі ринки збуту. В такому порядку доцільно оцінювати і враховувати витрати при обґрунтованій ціновій політиці підприємства. При аналізі витрат для обґрунтування цінової політики слід точно розрахувати не лише величину витрат на випуск продукції, але і їх можливі коливання при зміні обсягу продажу. При цьому рекомендують враховувати граничні витрати. Управління цінами в рамках активної політики ціноутворення дозволяє досягти такого рівня витрат на виробництво і збут продукції при якому підприємство одержить бажаний фінансовий результат.

Для вибору цінової стратегії застосовуються такі заходи:

  • оцінка витрат на виробництво і збут продукції;

  • уточнення фінансових цілей підприємства;

  • вибір потенційних покупців;

  • визначення маркетингової стратегії;

  • встановлення можливих конкурентів;

  • фінансовий аналіз діяльності підприємства;

  • сегментний аналіз ринку;

  • аналіз конкуренції на конкретних сегментах ринку;

  • оцінка державного регулювання у сфері ціноутворення.