Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ФМ 09 / Управління корпоративними фінансами Навчальний посібник Маг. 2009.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
1.97 Mб
Скачать

Перелік рекомендованих джерел

[1, 2, 4, 5, 6, 8, 9, 17, 31, 33, 35]

Тема 3: Витрати, дохід і прибуток корпорації Програмна анотація

3.1. Склад витрат корпорації

3.2. Виручка (дохід) організації

3.3. Цінова політика корпорації та її вплив на виручку від реалізації продукції

3.4. Планування прибутку

Основні терміни і поняття

Явні витрати; неявні витрати; умовно-постійні витрати; умовно-змінні витрати; прямі витрати; непрямі витрати; поточні витрати; капітальні витрати; основні витрати; допоміжні витрати; одноелементні витрати; комплексні витрати; нормовані витрати; ненормовані витрати; виручка (дохід) корпорації; основні доходи; позареалізаційні доходи; цінова політика корпорації; принципи розробки цінової політики; етапи розробки цінової політики; фактори впливу на визначення цін на продукцію підприємства; методи встановлення цін; типові стратегії ціноутворення; прибуток; функції прибутку; методи планування прибутку; види прибутку; фактори впливу на прибуток; бухгалтерський прибуток; оподатковуваний прибуток.

3.1. Склад витрат корпорації

В процесі господарської діяльності підприємства виникає комплекс грошових та інших витрат, які можуть бути виражені у грошовій формі.

Витрати можуть бути явними (вираженими у кількісних показниках) і неявними (такі як витрати праці власника підприємства, які кількісно не визначені). Явні витрати підприємства є бухгалтерськими, неявні – економічними.

Виходячи з економічного складу й призначення, витрати об’єднуються у декілька груп:

  1. на відтворення основного і оборотного капіталу. Такі витрати пов’язані зі створення, реконструкцією, розширенням основного і оборотного капіталів, вони здійснюються за рахунок власних коштів підприємства і прибутку;

  2. на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг). Ці витрати пов’язані з використанням, основного, оборотного капіталу і трудових ресурсів на відповідні цілі. Вони відшкодовуються з виручки від реалізації продукції, робіт, послуг;

  3. на соціально-культурні програми. Вони включають в себе витрати на підвищення кваліфікації робітників, підготовку кадрів, битові послуги робітникам – відшкодовуються за рахунок власних коштів підприємства і прибутку.

Всі витрати підприємства розподіляються за елементами витрат, що входять до собівартості, на:

  • матеріальні витрати;

  • витрати на оплату праці;

  • відрахування на соціальні заходи;

  • амортизаційні відрахування;

  • інші витрати.

Вибір форми обліку витрат здійснюється підприємством самостійно.

За джерелами покриття витрати підрозділяються на витрати за рахунок:

  • власних і залучених джерел;

  • бюджетних коштів;

  • кредитних (позичених) ресурсів.

Витрати, що за економічним змістом та призначенням відносяться на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг), є собівартістю. Відповідно у планових розрахунках використовуються показники таких видів собівартості продукції:

  • цехової, яка складається з витрат за центрами відповідальності;

  • виробничої, яка включає сукупність усіх витрат, пов’язаних з виготовленням продукції (робіт, послуг);

  • торговельної, яка поєднує всі витрати на збут продукції (робіт, послуг);

  • повної, що включає витрати на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг).

Крім того, всі витрати підрозділяються на:

  • умовно-постійні (що не залежать від обсягів виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг) і умовно-змінні (що залежать від даних обсягів);

  • поточні і капітальні;

  • основні і допоміжні (накладні);

  • нормовані і ненормовані.

Витрати у бухгалтерському обліку визнаються у тому звітному періоді, в якому вони мали місце.

Витратами за звичайними видами діяльності визнають витрати, пов’язані з виготовленням та продажем продукції, придбанням та продажем товарів. Такими витратами також є витрати, здійснення яких пов’язано з виконанням робіт, наданням послуг. Витрати за звичайними видами діяльності формуються з:

  • витрат, пов’язаних з придбанням сировини, матеріалів, товарів та інших матеріально-виробничих запасів;

  • витрат, що виникають безпосередньо в процесі переробки (доробки) матеріально-виробничих запасів для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та їх продажу;

  • витрат, що виникають в процесі продажу (перепродажу) товарів (витрати на утримання та експлуатацію основних засобів та інших необоротних активів, по утриманню їх в належному стані);

  • комерційних витрат;

  • управлінських витрат.

При формуванні витрат із звичайних видів діяльності повинно бути проведено їх групування з наступних елементів витрат:

  • матеріальні витрати;

  • витрати на оплату праці;

  • відрахування на соціальні потреби;

  • амортизація;

  • інші витрати.

Перелік витрат встановлюється організацією самостійно.

Операційними витратами є:

  • витрати, пов’язані з наданням за плату у тимчасове користування (тимчасове володіння і користування) активів організації;

  • витрати, пов’язані з наданням за плату прав, що виникають з патентів на винаходи, промислові зразки, та інших видів інтелектуальної власності;

  • витрати, пов’язані з участю у статутних капіталах інших організацій;

  • витрати, пов’язані з продажем, вибуттям та іншим списанням основних засобів та інших активів, відмінних від грошових коштів (крім іноземної валюти), товарів, продукції;

  • відсотки, що сплачуються організацією за надання їй кредитів, позик;

  • витрати, пов’язані з оплатою послуг, що надаються кредитними організаціями;

  • інші операційні витрати.

Інші позареалізаційні витрати. До інших позареалізаційних витрат належать:

  • штрафи, пені, неустойки за порушення договорів;

  • відшкодування збитків; збитки минулих років;

  • списання заборгованості; курсові різниці;

  • уцінка і інші витрати;

  • активи, отримані безкоштовно;

  • надходження у відшкодування збитків, завданих організації;

  • прибуток минулих років, виявлений у звітному році;

  • курсові різниці;

  • інші позареалізаційні витрати.

Інші надзвичайні витрати. Надзвичайними витратами вважають втрати, що виникають як наслідок надзвичайних обставин господарської діяльності (стихійного лиха, пожежі, аварії, націоналізації і т.і.).

При плануванні витрат у фінансових розрахунках застосовується така формула:

ВЗ = ВПП + ВП – ВКП, (3.1)

де ВЗ – загальні витрати на виробництво і реалізацію продукції;

ВПП – витрати на виробництво і збут продукції на початок розрахункового періоду;

ВП – витрати на виробництво і збут продукції;

ВКП – витрати на виробництво і збут продукції на кінець розрахункового періоду.

При розрахунку витрат по нарахуванню (відвантаженню) до складу витрат на початок і кінець планового періоду входять витрати у готовій продукції на складі і у відвантажених товарах, строк сплати яких не настав. При розрахунку витрат (при касовому методі) по оплаті до складу залишків на початок року додатково включаються:

  • витрати в товарах на відповідному зберіганні;

  • витрати у відвантажених товарах, строк сплати яких вийшов.

Витрати у залишках на початок планового року обов’язково перераховуються у планові умови з урахуванням рівня інфляції, зміни цін на сировину, рівень заробітної плати і т.і. Сукупність витрат підприємства являє собою:

  • зменшення економічних вигід в результаті вибуття активів та (або) виникнення зобов’язань, що призводять до зменшення капіталу організації;

  • склад витрат на виробництво й реалізацію продукції (робіт, послуг), що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), що враховуються при оподаткуванні прибутку;

  • обґрунтування й документальне підтвердження витрат, здійснюваних підприємством відповідно до чинного податкового законодавства.

Вказана сукупність витрат у бухгалтерському обліку відображається у повному обсязі і для цілей оподаткування корегується у відповідності зі встановленими законодавчими лімітами, нормами і нормативами, а також іншими обмеженнями.