- •Методичні рекомендації до Самостійної роботи
- •Модуль 1. Теорія статистики
- •Тема 1. Методологічні засади статистики
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •I етап - Статистичне спостереження
- •II етап - Первинна обробка, зведення, класифікація та групування статистичних даних.
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •1. Предметом статистики є вивчення:
- •3. Однорідною називається така сукупність, де:
- •Бібліографічний список до теми: [1 - 4; 5; 6; 9; 16 - 20]
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Тема 3. Зведення і групування статистичних даних
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Тема 4. Подання статистичних даних:таблиці та графіки
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Змістовий модуль 2. Агрегування інформації та аналіз закономірностей розподілу
- •Тема 5. Узагальнюючі статистичні показники
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •16.Вкажіть відносні величини структури:
- •22.Вкажіть відносні величини координації:
- •23.Середня величина:
- •25. Середня гармонічна проста – використовується:
- •26. Середня хронологічна обчислюється якщо:
- •Тема 6. Методи аналізу рядів розподілу
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
Тестові завдання
1. Предметом статистики є вивчення:
а) розмірів масових явищ та процесів соціально-економічного життя у нерозривному зв’язку з їх якісним змістом за певних умов місця та часу;
б) кількісних співвідношень масових явищ та процесів незалежно від їх якісного змісту, місця та часу;
в) кількісних співвідношень поодиноких випадків у нерозривному зв’язку з їх якісним змістом.
2. Статистична закономірність – це закономірність, за якої:
а) кожній конкретній одиниці однієї сукупності відповідає конкретна одиниця іншої сукупності;
б) в кожному окремому явищі необхідність пов’язана з випадковістю, і лише в сукупності явищ виявляє себе як закон;
в) кожній окремій одиниці сукупності відповідає певна множина елементів іншої сукупності.
3. Однорідною називається така сукупність, де:
а) одна чи декілька суттєвих ознак її елементів є загальними для усіх одиниць;
б) усі одиниці мають однакову кількісну визначеність;
в) усі одиниці мають лише одну суттєву ознаку.
4. За характером відображення властивостей одиниць сукупності ознаки поділяються на:
а) дискретні та неперервні;
б) альтернативні та атрибутивні;
в) інтегральні та аналітичні.
5. Метрична шкала – це звичайна числова шкала:
а) яка використовується для вимірювання фізичних величин;
б) яка використовується для атрибутивних ознак і для якої можуть використовуватися всі арифметичні дії;
в) в основу якої покладено результати безпосереднього вимірювання.
6. Номінальна шкала – це шкала найменувань, яка встановлює:
а) відношення подібності елементів;
б) порядок розташування ознак;
в) величину фізичних ознак.
7. Порядок розташування ознак має значення для:
а) метричної шкали;
б) номінальної шкали;
в) рангової шкали.
8. Відстань між ознаками визначає:
а) рангова шкала;
б) метрична шкала;
в) номінальна шкала.
9. За способом обчислення показники можуть бути:
а) первинними і похідними;
б) похідними і неперервними;
в) інтервальними.
10. Система статистичних показників:
а) відображає взаємозв’язки, що об’єктивно існують між явищами;
б) пов’язана логікою дослідження;
в) охоплює усі боки життя суспільства.
11. Рівень значення ознаки окремих елементів вимірюється за допомогою шкали, яка являє собою:
а) набір властивостей явища і відповідних їм значень;
б) послідовність неперервних величин;
в) перелік найменувань у суворо визначеному порядку.
12. Для метричної шкали можуть використовуватись:
а) обмежена кількість арифметичних дій;
б) всі арифметичні дії;
в) арифметичні дії не мають сенсу.
13. Для номінальної шкали можуть використовуватися:
а) всі арифметичні дії;
б) обмежене коло арифметичних дій;
в) арифметичні дії не мають сенсу.
14. За характером відображення властивостей одиниць сукупності ознаки поділяються на:
а) кількісні і якісні;
б) атрибутивні і дискретні;
в) номінальні та неперервні.
15. За ознакою часу показники поділяються на:
а) неперервні та номінальні;
б) інтервальні та моментні;
в) моментні та інтегральні.
16. Одиницею статистичної сукупності називають
а) первинний елемент статистичної сукупності, що є носієм ознак та основою обліку;
б) первинний елемент статистичної сукупності, що є джерелом статистичної інформації;
в) первинні елементи статистичної сукупності, з яких складаються явища різного типу.
17. Різнорідною називають сукупність,
а) що складається з елементів, які мають однакові значення;
б) де одна чи декілька суттєвих ознак її об’єктів, що вивчаються, є загальними для всіх одиниць;
в) яку складають явища різного типу.
18. Якісні ознаки – це ознаки, що
а) мають різницю в кількісному вираженні у окремих одиниць сукупності;
б) не мають безпосереднього кількісного вираження;
в) можуть набувати будь-якого значення в певних межах варіації.
19. Неперервні ознаки – це ознаки, що
а) мають різницю в кількісному вираженні у окремих одиниць сукупності;
б) не мають безпосереднього кількісного вираження;
в) можуть набувати будь-якого значення в певних межах варіації.
20. Альтернативними називають ознаки,
а) які відображають сутність елемента сукупності, його характер;
б) під час визначення яких існують протилежні за значенням варіанти;
в) які можуть набувати будь-якого значення в певних межах варіації.
21. Статистика — це:
а) природнича наука, яка вивчає кількісну сторону якісно визначених масових соціально-економічних явищ та процесів, їх структуру та розподіл, розміщення в просторі, рух у часі, досліджує діючі кількісні залежності, тенденції та закономірності в конкретних умовах місця та часу;
б) природнича наука, яка вивчає кількісну сторону якісно визначених масових соціально-економічних явищ та процесів в конкретних умовах простору та часу для встановлення закономірностей, їм притаманних;
в) суспільна наука, яка вивчає кількісну сторону якісно визначених масових соціально-економічних явищ та процесів в конкретних умовах простору та часу для встановлення закономірностей, їм притаманних.