2 курс ФК, ЕП, УП Денне / Фінанси Ден. (І частина) Фін. 2011

Структура фінансової науки:

–історико-теоретичні науки (історія фінансів, теорія фінансів

тощо);

–науки управлінського циклу (управління фінансами, фінансовий менеджмент тощо);

–прикладні науки (бюджетна система, податкова система, казначейська система, фінанси підприємств, фінансовий ринок, місцеві фінанси, фінансовий контроль тощо).

При вивченні другого питання, характеризуючи фінансову науку як діяльність, пов‘язану з продукуванням знань про фінанси, до

їїскладу відносять суб‘єкти (вчені-фінансисти, спеціалісти), цілі (дослідження теоретичних і практичних засад функціонування фінансів у суспільстві), функції (опис, пояснення, прогноз), засоби (інформація, обладнання, устаткування), методи (правила, прийоми, понятійний апарат, теорії, концепції тощо), форми (теоретизування, експериментування тощо), об‘єкти (грошові фонди, фінансові ресурси, грошові доходи і нагромадження, видатки, витрати), результати фінансової наукової діяльності (сукупність наукових знань і наукові прогнози).

Розглядаючи фінансову науку як сукупність колективів, інститутів і підрозділів, які забезпечують здійснення фінансової наукової діяльності, розуміють ті суб‘єкти, які безпосередньо виконують наукові дослідження. В Україні такими суб‘єктами є наукові підрозділи Національної академії України, Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України, науководослідні установи і підрозділи міністерств, відомств, вищих навчальних закладів тощо, фінансова наукова робота яких є функціональним завданням, а для їхніх працівників - професійною діяльністю.

Об‘єкт фінансової науки, як й інших економічних наук, - суспільство. Під час визначення об‘єкта пізнання необхідно враховувати те, що будь-яке фінансове явище, процес або відношення об‘єктивної фінансової реальності може бути об‘єктом дослідження. Отже, об‘єкт дослідження фінансової науки - це процес або явище фінансової теорії і практики, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення

Фінансова наука вивчає специфічні виробничі відносини щодо розподілу і перерозподілу ВВП за цільовим призначенням і суб‘єктам господарювання.

Розгляд фінансів як специфічної форми суспільних відносин треба пов‘язати, по-перше, з розвитком товарно-грошових відносин і, по-друге, з посиленням ролі держави, розширенням її функцій, що спричинило появу фінансів для покриття потреби суб‘єктів господарювання і держави у фінансових ресурсах, які забезпечують їх діяльність.

41

Висхідним положенням для розкриття сутності фінансів є розуміння того, що фінанси – це одна з конкретних історичних форм економічних відносин, функціонування яких пов‘язане з об‘єктивною необхідністю розподілу і перерозподілу вартості валового внутрішнього продукту. У процесі розподілу формуються та використовуються грошові фонди, призначені для задоволення суспільних інтересів та потреб.

У сучасній економічній і фінансовій літературі фінанси визначають як систему економічних відносин, що виникають з приводу розподілу і перерозподілу вартості валового внутрішнього продукту, а в певних умовах і національного багатства, з метою формування фінансових ресурсів у суб‘єктів господарювання і держави і використання їх на розширене відтворення та задоволення інших суспільних інтересів і потреб.

Оскільки використання фінансових ресурсів відбувається в основному через фонди цільового призначення, існує також визначення фінансів як економічної категорії, що відображає створення, розподіл і використання фондів фінансових ресурсів для задоволення потреб господарської діяльності, надання різноманітних послуг населенню з боку держави, забезпечення виконання державою її функцій [7, C.7]

Разом з тим існує думка, що «фінанси - сукупність грошових відносин, пов‘язаних з формуванням, мобілізацією і розміщенням фінансових ресурсів та з обміном, розподілом і перерозподілом вартості створеного на основі їх використання валового внутрішнього продукту, а за певних умов і національного багатства» [10, C.5]

Зарубіжна фінансова наука трактує фінанси досить розширено, не обмежуючись здебільшого будь-якими рамками. Де існують товар і гроші - там мають місце фінанси.

Четверте питання передбачає засвоєння того, що матеріальними носіями фінансових відносин виступають фінансові ресурси.

Фінансові ресурси самі по собі не визначають сутності фінансів, не розкривають їх внутрішнього змісту і суспільного призначення. Фінансова наука вивчає не фінансові ресурси як такі, а економічні відносини, що виникають у процесі їх формування, розподілу і використання.

Питання для обговорення

1.Що вивчає фінансова наука?

2.Що є загальною метою фінансової науки?

3.Яка структура фінансової науки?

4.Які грошові відносини виникають при розподілі і перерозподілі валового внутрішнього продукту?

5.На якій стадії суспільного відтворення виникають фінанси?

6.Які грошові відносини виражають фінанси?

42

7.Що є суб‘єктами фінансової науки?

8.Яка характеристика об‘єктів фінансової науки?

9. Як фінанси взаємодіють з іншими економічними категоріями? 10. З чим пов‘язане виникнення фінансів?

Тестові завдання

1. Фінанси — це:

а) усі види доходів держави і підприємств; б) еквівалент коштів;

в) економічні відносини, що складаються при утворенні, розподілі і використанні грошових фондів; г) формування і використання засобів державного бюджету.

2.Об’єктами фінансових відносин є:

а) прибуток, податки, цінні папери; б) валовий суспільний продукт і національний доход; в) грошові доходи; г) держава, підприємства, громадяни.

3.Суб’єктами фінансових відносин є:

а) національний доход і валовий суспільний продукт; б) держава, підприємства, громадяни; в) надходження від державних позик; г) податки, цінні папери, валюта.

4.Виділити ознаки фінансів:

а) грошові відносини між суб‘єктами; б) рівноправність держави й інших суб‘єктів фінансових відносин;

в) фінансові відносини носять фондовий характер; г) необхідність створення фіскального апарату;

д) матеріальною основою існування і функціонування фінансів є не тільки гроші.

5.Суспільне призначення фінансів:

а) формування і використання грошових фондів держави за допомогою особливих форм руху вартості; б) рух вартості без участі готівки перерахуванням коштів по рахунках кредитних установ;

в) грошові відносини по мобілізації фінансових ресурсів у розпорядження держави; г) грошові відносини, пов‘язані з використанням державних засобів на потреби держави.

43

6. Які ознаки фінансів вирізняються ….

а) грошові відносини між суб‘єктами; б) рівноправність держави й інших суб‘єктів фінансових відносин;

в) фондовий характер фінансових відносин; г) потреба створення фіскального апарату;

д) матеріальною основою існування і функціонування фінансів є не тільки гроші.

7.Термін finantia виник…..

а) у І ст. до н.е. у Греції; б) у 9-11 ст. у Франції; в) у 13-15 ст. в Італії;

г) у 5-4 ст. до н.е. в Китаї.

8.Виділити передумови виникнення фінансів...

а) глава держави став одноосібно розпоряджатися загальнодержавним фондом коштів; б) виникли системи державних доходів і витрат;

в) відторгнення монарха від керування скарбницею внаслідок революційних перетворень; г) усі відповіді правильні.

Ключові терміни і поняття

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1.Вплив фінансів на суспільне виробництво та їх роль у ринковій економіці.

2.Вклад українських науковців у світову скарбницю фінансової науки.

Бібліографічний список до теми

[2, 7, 9, 10, 24, 25, 26, 27, 29 ] [2, 4, 11, 13, 16, 21, 28 ]

44

Семінарське заняття №2

Тема 1. Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів

Мета заняття: засвоїти, закріпити, поглибити та систематизувати знання про фінанси через їх функції, методи пізнання фінансового життя.

План заняття

1.Функції фінансів як виявлення суттєвих ознак, властивостей і суспільного призначення фінансів.

2.Методи пізнання фінансового життя.

3.Метод індукції і дедукції: їх характеристика.

4.Використання математичних методів і моделей при проведенні досліджень.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

При розгляді першого питання слід врахувати, що функції економічної категорії є її внутрішніми властивостями, які виявляються у процесі практичної діяльності.

Переважна більшість вітчизняних науковців і практиків визнають, що фінансам притаманні дві основні функції: розподільна і контрольна.

При цьому об‘єктами розподілу за допомогою фінансів являються:

–валовий внутрішній продукт, тобто вартість кінцевих продуктів (благ), вироблених суспільством за певний період часу (переважно рік);

–національне багатство, тобто сукупність створених та нагромаджених благ, якими володіє суспільство, а також природні ресурси, залучені в економічний оборот. Національне багатство залучається у розподільні відносини лише у виняткових випадках (війни, катастрофи, стихійні лиха тощо);

–зовнішні надходження у вигляді фінансової допомоги, зовнішніх державних позик, іноземних інвестицій, а також інших міждержавних трансфертів від зарубіжних країн, міжнародних фінансових інституцій та іноземних юридичних і фізичних осіб.

Суб‘єктами розподілу виступають:

–держава;

–юридичні особи (суб‘єкти господарювання різних форм власності, рівня підпорядкування та місця знаходження);

–домогосподарства та фізичні особи;

–міжнародні організації;

45

– інші держави.

Контрольна функція фінансів зумовлюється об‘єктивно притаманною їм здатністю кількісно відображати рух фінансових ресурсів (який відбувається у фондовій та нефондовій формах) і забезпечувати контроль за дотриманням пропорцій у розподілі валового внутрішнього продукту, правильністю формування, розподілу та використання фінансових ресурсів держави і суб'єктів господарювання. Контрольна функція фінансів на практиці реалізується в діяльності осіб, які проводять фінансовий контроль.

Розглядаючи друге питання, треба усвідомити, що фінансова наука зможе успішно виконати свою роль тільки при використанні певних методів пізнання фінансового життя, основними з яких, як і в кожній науці, є методи індукції і дедукції.

Метод індукції передбачає проведення досліджень шляхом вивчення окремих фактів, аналізу статистичних даних, даних опитувань, спостережень та інших способів пізнання, на основі яких вчений-фінансист доходить певних висновків щодо наявності закономірностей та залежностей між фінансовими явищами й процесами, а також їх впливу на економічне життя.

При використанні методу дедукції спочатку висувається певна гіпотеза, а потім здійснюється її перевірка на фактичному матеріалі. Гіпотеза, як правило, народжується на основі спостережень або логічних висновків. При дослідженні із застосуванням будь-якого методу фінансова наука як економічна може використовувати спосіб абстрагування. Абстрагування — це навмисне спрощення ситуації шляхом виключення із дослідження нетипових явищ або другорядних фактів.

Фінансове життя як держави в цілому, так і окремих юридичних чи фізичних осіб дуже складне, тому при проведенні досліджень треба використовувати математичні методи й моделі, що дасть змогу зробити наукові висновки і пропозиції обґрунтованішими.

При вивченні четвертого питання семінару треба засвоїти, що Економіко-математичні методи і моделі дають такі можливості:

●точно і компактно викласти положення економічної теорії;

●формально описати зв‘язки між економічними змінними;

●розв‘язати задачі оптимізації планування та управління, відображаючи специфіку виробничих процесів;

●своєчасно реагувати на зміни цілей, обмежень на ресурси, залежностей між параметрами та адекватно коректувати плани й управлінські рішення;

●отримати інформацію про об‘єкт, його функціонування;

●спрогнозувати об‘єкт і його поведінку в майбутньому.

46

Стосовно застосування математичних засобів у вирішенні практичних проблем, то можна виділити принаймні чотири аспекти:

1.Удосконалення системи економічної інформації. Математичні засоби дають змогу упорядкувати систему економічної інформації, виявити недоліки наявної інформації і виробити вимоги для підготовки нової інформації або її коригування. Розроблення і застосування економіко-математичних моделей вказують шляхи вдосконалення економічної інформації, що орієнтується на розв‘язок певної системи задач планування й управління.

2.Інтенсифікація і підвищення точності економічних розрахунків. Формалізація економічних задач і застосування ЕОМ у багато разів прискорюють типові, масові розрахунки, підвищують їх точність і скорочують трудомісткість, дають змогу проводити багатопланові економічні обґрунтування складних заходів.

3.Поглиблення аналізу економічних проблем. Застосування методики моделювання значно підвищує якість конкретного кількісного аналізу зв‘язків між елементами економічної системи, створює умови для вивчення багатьох чинників, що впливають на економічні процеси, дає змогу провести якісну оцінку наслідків зміни умов розвитку економічних об‘єктів.

4.Розв‘язок принципово нових економічних задач. Шляхом математичного моделювання вдається розв‘язати економічні задачі, які іншими засобами розв‘язати практично неможливо.

Питання для обговорення

1.Які функції виконують фінанси?

2.Які об‘єкти і суб‘єкти розподілу вартості суспільного продукту дозволяють розкрити сутність фінансів?

3.Яку роль відіграє фінансова інформації у реалізації контрольної функції?

4.Які особливості індукції як методу пізнання фінансового життя?

5.Які особливості дедукції як методу пізнання фінансового життя?

6.Які можливості дає використання математичних методів і моделей при проведенні досліджень?

7.Які переваги має використання математичних методів і моделей при пізнанні фінансового життя?

Тестові завдання

1. Розподільна функція фінансів проявляється через:

а) заходи фінансового впливу; б) керуючі рішення фінансової служби;

в) розподіл і перерозподіл усіх грошових надходжень; г) концентрацію фінансових ресурсів.

47

2.Функція утворення доходів виявляється через:

а) своєчасну і повну концентрацію фінансових ресурсів у фондах коштів

б) розподіл і перерозподіл усіх грошових надходжень; в) заходи фінансового впливу; г) стимулювання росту фінансових ресурсів.

3. Перший етап розвитку фінансів характеризується нерозвиненістю фінансів. Для нього властиві такі риси:

а) основна маса коштів витрачалася на військові цілі; б) обмежена кількість фінансових відносин; в) високий ступінь впливу фінансів на економіку; г) вузькість фінансової системи; д) багатоланковість фінансової системи.

4. Виділити передумови виникнення фінансів:

а) глава держави (монарх) став одноосібно розпоряджатися загальнодержавним фондом коштів;

б) відторгнення монарха від керування скарбницею внаслідок революційних перетворень;

в) виникли системи державних доходів і витрат; г) збори в бюджет здійснювалися у вигляді натуральних податей.

5.Спочатку термін «finansia» означав:

а) систему грошових відносин між державою і населенням; б) грошовий платіж; в) фонд коштів;

г) податкові надходження в бюджет.

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1.Антропологічний підхід дослідження предмета фінансової

науки.

2.Використання математичних методів і моделей при проведенні досліджень.

48

Бібліографічний список до теми

[2, 10, 26, 27, 29] [4, 13, 29, 39]

Семінарське заняття №3

Тема 2. Генезис і еволюція фінансів

Мета заняття: засвоїти, закріпити, поглибити та систематизувати знання про передумови виникнення фінансів, етапи їх розвитку, сутність фінансових відносин і фінансової діяльності, види і ознаки моделей фінансових відносин у суспільстві.

План заняття

1.Історичні та економічні передумови виникнення фінансів.

2.Етапи та форми розвитку фінансів.

3.Організаційні засади функціонування фінансів.

4.Фінансові відносини і фінансова діяльність.

5.Моделі фінансових відносин у суспільстві

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Розкриваючи зміст першого питання, насамперед треба зрозуміти, що фінанси – це специфічна форма руху виробничих відносин, підсистема економічного базису з певною регулюючою основою. Далі необхідно звернути увагу на об‘єктивні передумови виникнення фінансів. Фінанси треба розглянути як економічну, вартісну, розподільчу та історичну категорії. Особливу увагу слід звернути на необхідність фінансів в умовах переходу до ринкових відносин.

З розвитком держави і товарно-грошового господарства формувались групи складніших категорій - державні доходи і державні видатки, які, у свою чергу, утворюють категорію державного бюджету, а всі разом вони складають найбільш загальну абстракцію фінансової науки - категорію фінансів.

Друге питання акцентує увагу студентів на тому, що система фінансових категорій характеризується чіткою ієрархічністю і супідрядністю елементів, що забезпечує її цілісність. При цьому, поява нових фінансових категорій, зокрема, таких як фінанси підприємств, фінансовий ринок, страхування тощо, їх функціонування і еволюція обумовлені розвитком усієї системи фінансових категорій.

49

Розгляд третього питання про організаційні засади функціонування фінансів передбачає знання того, що фінансова система розглядається з двох сторін: за внутрішньою (змістовою) структурою й організаційною будовою.

Внутрішня структура фінансової системи відображає об‘єктивну сукупність фінансових відносин і є загальною для всіх країн. Вона складається зі сфер і ланок. Сфера характеризує узагальнену за певною ознакою сукупність фінансових відносин, а ланка - їх відособлену частину.

Сфера фінансів суб‘єктів господарювання відображає рух грошових потоків підприємств. Оскільки вони мають загальні принципи організації і методи здійснення фінансової діяльності, то ця сфера не поділяється на окремі ланки. Існують певні особливості, пов‘язані з формою власності та галузевою специфікою. Однак вони не настільки суттєві, щоб на їх підставі виділяти окремі ланки. Ці особливості впливають на організацію фінансових відносин, але не змінюють їх сутності.

Сфера державних фінансів, що характеризує фінансову діяльність держави, поділяється на такі ланки: бюджет держави, державний кредит, фонди цільового призначення, фінанси державних підприємств.

Сфера міжнародних фінансів відображає перерозподільнообмінні відносини та централізацію ресурсів на світовому рівні. Вона складається з двох частин - міжнародних фінансових відносин та безпосередньо міжнародних фінансів. Міжнародні фінансові відносини опосередковуються через міжнародні розрахунки, які, у свою чергу, ґрунтуються на використанні двох валют і встановленні валютного курсу. Нині процеси курсоутворення, купівлі та продажу необхідних валют пов‘язані з функціонуванням валютного ринку, який формує специфічну ланку міжнародних фінансів. Безпосередньо міжнародні фінанси включають дві ланки - фінанси міжнародних організацій та міжнародні фінансові інституції.

Розгляд четвертого питання починається із осмислення того, що фінанси є об‘єктом фінансової діяльності.

Фінансова діяльність – це діяльність, яка проявляється у формуванні доходів та здійсненні витрат суб‘єктами фінансових правовідносин.

Фінансові відносини – це відносини, що відображають рух вартості від одного суб‘єкта до іншого і характеризують розподільчі, перерозподільчі та обмінні процеси і матеріально проявляються у грошових потоках.

Фінансова діяльність - це:

• процес збирання, розподілу (перерозподілу) та використання коштів, що забезпечують виконання завдань і функцій держави;

50