1.Загальна кількість земельних і лісних ресурсів. У складі земельних ре-
сурсів світу загальна площа орнопридатних земель оцінюється від 25 до 32 млн.км2. На долю України припадає десь 0,33 млн.км2 (більше 1%). Майже вся ця територія знаходиться у придатних та сприятливих для землеробства приро- дно-кліматичних умовах.
На початок 2006 року Земельний Фонд України становив 60,4 млн. га, з них на сільськогосподарські угіддя припадало 71,3% [129], лісові та інші наса-
дження – 17,2% [124].
У Карпатах та на Поліссі зосереджено основний лісний фонд України. На
їх долю приходиться 70% усіх лісів України. Ліси створюють особливі умови на даних територіях. Так, висока ступінь випару вологи (у Карпатах – 40км3, на Поліссі – 60 км3 вологи) формує більш м’який клімат, захищає від катастрофічних засух, створює сприятливі умови для культивування лікарських і ягідних рослин, перетворює ці райони у крупні туристичні й оздоровчі комплекси.
На сьогоднішній день у зв’язку з неграмотним використанням лісного фонду скоротилась лісистість в Україні. Вона складає 14,35% усієї території (при нормі не менше 30%).
2.Розподіл земельних і лісних ресурсів по території. У Карпатах зосере-
джено більше 30% лісів, у Поліссі – біля 40% усієї площі лісів країни.
3.Питома забезпеченість земельними і лісними ресурсами на 1 особу і
1 км2. У середньому в Україні на 1 особу припадає 0,6 га ріллі, але цей показник знижується. Тенденція викликана ерозією ріллі, збільшенням кількості кислих земель, надзволоженням, засміченістю, заболочуванням, необґрунтованою меліорацією земель.
На 1 жителя України припадає 0,2 га лісу ( у світі цей показник досягає 1,4 га на 1 особу).
Збільшення антропогенних навантажень на земельні ресурси нашої планети, зумовлене зростанням населення та науково-технічним прогресом, призвело до того, що площа земельних ресурсів, яка припадає на душу населення, скорочується щорічно на 2%, а площа сільськогосподарських угідь – на 6-7%.
4.Кількість використаних земельних і лісних ресурсів. Розглядаючи цей показник, слід підкреслити необхідність розвитку та впровадження ресурсозбері-
гаючих технологій, що значно зменшить кількість використаних земельних і лісних ресурсів. Про це свідчать такі факти: вихід паперу з 1 м3 деревини в Україні
в5-7 разів нижче, ніж у високорозвинутих країнах і це при тому, що за рахунок власних ресурсів Україна задовольняє свої потреби у деревині лише на 1/3.
Земельні ресурси умовно поділяють на землі сільськогосподарського призначення та несільськогосподарські землі. Вони використовуються в сільському господарстві, промисловості та інших галузях народного господарства. Основними землевласниками та землекористувачами є:
- сільськогосподарські підприємства та господарства – вони володіють 38956,2 тис. га (у тому числі сільськогосподарських угідь – 33398,3 тис. га);
- громадяни, яким надана земля у власність та користування – вони є власниками 7440,9 тис. га (у тому числі сільськогосподарських угідь – 7020,9 тис.
га) [105].
77
Аналіз свідчить про екстенсивний та інтенсивний характер використання земельних ресурсів. В окремих степових і лісостепових районах розорані землі складають 80-90%, що є небажаним в економічному й екологічному плані, оскільки різко зменшується загальний природний потенціал території [124].
У цілому за останні роки площі орних земель у світі скоротились абсолютно, не кажучи вже про відносне скорочення (на душу населення), у зв’язку зі зростанням населення, особливо в країнах, що розвиваються.
Найвищу сільськогосподарську освоєність території мають землі Запорізької (88%), Миколаївської (87%), Кіровоградської (86%), Дніпропетровської і Одеської (по 83%) та Херсонської (82%) областей [124].
Мінагропром
27%
Мінтранс
1%
МНС 2% 
Держкомлісгосп
68%
Міноборони
2%
Рис. 3.2. Структура лісокористування України
Використання лісних ресурсів поділяється на загальне та спеціальне. Основними лісокористувачами є Державний комітет лісового господарства України, Міністерство аграрної політики України, Міністерство оборони України, Міністерство надзвичайних ситуацій України, Міністерство транспорту Украї-
ни (рис. 3.2.) [105].
5. Якість земельних і лісних ресурсів. В Україні площа сільськогосподар-
ських угідь, що забруднені радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, складає 8908,9 тисяч га, а пашні – 7338,6 тисяч га. За наявності сучасних способів і методів ведення землеробства виникає реальна загроза втрати родючості земельних угідь. Наприклад, за останні 25 років у ґрунтах України вміст гумусу зменшився на 25%, тобто на 1% щороку [105].
Статистика враховує заходи, із захисту та раціонального використання земельних і лісних ресурсів, які проводяться щорічно.
Безумовно, статистичні показники мають значно більше напрямів. Вони аналізують стан охорони у навколишньому середовищі, а також у тваринному,
78
рослинному світі; дають характеристику запасам мінеральних ресурсів; формують і ведуть облік природоохоронних витрат.
Для ощадливого використання, збереження та примноження природних ресурсів треба до статистичних показників додати екологічну освіту, правові екологічні закони, створення ефективної системи взаємозв’язку людини, її потреб, інтересів суспільства з можливостями природи.
Питання та завдання для обговорення
1.Що сприяло появі статистики навколишнього середовища?
2.Що є методичною основою та предметом досліджень нової галузі стати-
стики?
3.Які є відмінності між поняттями “природа” і “навколишнє природне середовище?
4.Перелічіть основні функції статистики навколишнього природного середовища.
5.Назвіть розділи, які сформовані в системі показників статистики навколишнього природного середовища.
6.Які статистичні показники відображають стан, охорону і використання водних ресурсів?
7.Наведіть приклади використання води промисловими підприємствами назвіть наслідки цього процесу для природи.
8.Яка різниця між “обсягом оборотної води” і обсягом “послідовновикористаним”?
9.Розкрийте зміст статистичного показника “скидання використаних стічних вод”.
10.Які особливості існують у статистиці з охорони атмосферного повітря?
11.Що таке природні та антропогенні джерела забруднення атмосфери?
12.Дайте характеристику стаціонарним джерелам забруднення атмосфери.
13.Яка ситуація складається відносно пересувних джерел забруднення атмосфери?
14.Які статистичні показники оцінюють стан охорони атмосферного повітря?
15.Проаналізуйте рис. 3.1. “Динаміка викидів в Україні за 1990 - 2015 роки”.
16.Як класифікуються природоохоронні заходи?
17.Які основні статистичні показники дають уявлення про стан земельних і лісних ресурсів?
Рекомендовані теми рефератів
1.Аналіз реалізації основних функцій статистики навколишнього природного середовища.
2.Сучасний стан корисних копалин в Україні та ефективність їх використання (за допомогою статистичних показників).
3.Види та характеристика кадастрів природних ресурсів України.
4.Шляхи покращання використання лісових ресурсів України.
79
Тестові завдання
1. Під навколишнім природним середовищем розуміють:
а) все, що оточує нас навкруги; б) навколишнє середовище, що зазнало впливу від діяльності людини;
в) усі елементи природного середовища; г) природне оточення, яке використовується людиною у господарчій дія-
льності.
2. Об’єктом статистики навколишнього середовища є:
а) процеси впливу діяльності людини на природу, негативний результат цього впливу, а також спеціальні природоохоронні заходи, необхідність яких обумовлена наявними негативними наслідками;
б) навколишнє середовище, що зазнало впливу від діяльності людини; в) усі елементи природного середовища;
г) природне оточення, яке використовується людиною в господарчій діяльності.
3. Статистика навколишнього середовища не враховує і не вивчає:
а) процеси і результати впливу діяльності людини на природу; б) спеціальні природоохоронні заходи для ліквідації негативних наслідків
від діяльності людини; в) інформацію та результати досягнень науково-технічного прогресу;
г) витрати на охорону природи та раціональне використання природних ресурсів.
4. До основних функцій статистики навколишнього середовища не входить:
а) контроль держзавдань та забезпечення суспільства інформацією про стан природи;
б) розробка законодавчої бази в природоохоронних напрямах; в) створення кадастрів природних ресурсів, аналіз і оцінка наслідків втру-
чання людини у природу; г) виконання природоохоронних дій на міжнародному рівні.
5. Споживання свіжої води – це:
а) використання для задоволення потреб у воді всіх видів вод (поверхневих, підземних, пластових, шахтних, морських та ін.), забраних або одержаних із водозаборів, що належать підприємствам, а також комунальних водопроводів та інших водогосподарчих систем;
б) обсяг економії забору свіжої води за рахунок застосування системи оборотного та послідовного (повторного) водоспоживання, включаючи використання зворотних та колекторно-дренажних вод;
в) процес використання води, яка забруднена різними шкідливими речовинами так, що їх скид викликає порушення якості води в природі;
80
г) процес використання води, вміст шкідливих речовин в якій не перевищує встановлених нормативів і скид їх не призводить до погіршення якості природного водного середовища.
6. Послідовно-використаний обсяг або повторно-послідовний обсяг води – це:
а) обсяг економії забору свіжої води за рахунок застосування системи оборотного та послідовного (повторного) водоспоживання, включаючи використання зворотних та колекторно-дренажних вод;
б) використання для задоволення потреб у воді всіх видів вод (поверхневих, підземних, пластових, шахтних, морських та ін.), забраних або одержаних із водозаборів, що належать підприємствам, а також комунальних водопроводів та інших водогосподарчих систем;
в) у процесі використання води, яка забруднена різними шкідливими речовинами так, що їх скид викликає порушення якості води в природі;
г) вòди, зміст шкідливих речовин в яких не перевищує встановлені нормативи і їх скид не приводить до погіршення якості природного водного середовища.
7. Величина (розмір) витрат води – це:
а) різниця між кількістю води, що забрана з водоймищ і кількістю, що використана;
б) середній розмір втрат води при споживані; в) обсяг води, який маємо від нераціонального водокористування; г) обсяг води, що не було використано.
8.Основним споживачем свіжої води є:
а) комунальне господарство; б) сільське господарство; в) хімічна промисловість; г) водні спортивні споруди.
9.Забруднення атмосфери - це:
а) присутність у ній одного чи більше інгредієнтів або їх комбінацій упродовж такого часу та в такій кількості, що вони можуть вплинути на життя людини та її здоров’я;
б) навколишнє середовище, що зазнало впливу діяльності людини; в) усі елементи природного середовища;
г) об’єкт (відвали породи, що горять; терикони шахт), який у процесі експлуатації виділяє шкідливі речовини.
10. Динаміка викидів у атмосферне повітря в Україні має тенденцію до:
а) зростання; б) стабілізації; в) зменшення;
г) хаотичного руху.
81