2 курс. Ден. ФК / Економіка природокористування Макарова Н.С. та ін. Навчальний посібник 2007 / 15

Критерії оцінки природоохоронних заходів

−показники залучення ресурсів до господарчого обігу з цільовим призначенням, нормативи якості середовища та ресурсів, показники нормальної і фактичної продуктивності ресурсів, розміри збитку господарства країни, стан здоров’я населення.

Курортними і лікувальнооздоровчими зонами

Ліміти використання природних ресурсів

визнаються території, які мають виражені природні лікувальні фактори: мінеральні джерела, кліматичні та інші умови, сприятливі для лікування й оздоровлення людей.

установлюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими (міста загальнодержавного значення) Радами, окрім випадків, коли природні ресурси мають загальнодержавне значення.

Літосфера

Мета управління у сфері охорони навколишнього природного середовища

−верхня тверда оболонка земної кулі.

–реалізація законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Метою створення механізму захисту навколишнього середовища

є оздоровлення екологічної ситуації у країні з мінімальними витратами матеріальних, фінансових і трудових ресурсів на основі забезпечення максимально сприятливих умов для природоохоронної діяльності підприємств і галузей.

Міри адміністративної та кримінальної відповідальності

використовуються федеральними і місцевими органами у випадках порушення порядку використання природних ресурсів і завдання шкоди навколишньому середовищу.

Незабруднені (чисті) стічні води

–води, зміст шкідливих речовин в яких не перевищує встановлених нормативів, а їх скид не призводить до погіршення якості природного

водного середовища.

Ноосфера (мисляча оболонка)

–нова стадія розвитку біосфери, стадія розумного контролю відношень між суспільством і приро-

дою, коли діяльність людини стає силою, що направляє розвиток і природу.

Нормативи збору за використання природних ресурсів

визначаються з урахуванням їх розповсюдженості, якості, можливості відтворення, доступності, комплексності, продуктивності, місцезнаходження, можливості переробки знешкодження й утилізації відходів та інших факторів. Нормативи збору за використання природних ресурсів, а також порядок її стягнення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Об'єкт екологічної безпеки

−це все, що має життєво важливе значення для суб'єктів безпеки: права, матеріальні та духовні

потреби особистості, природні ресурси та довкілля як матеріальні основи державного та суспільного розвитку.

Об'єкти екологічного страхування

Об'єкти екологічної експертизи

−ризики майнової відповідальності за забруднення атмосферного повітря, вод, земель.

−проекти схем розвитку й розміщення продуктивних сил, розвитку галузей народного господарства, генеральних планів населених пунктів, схем районного планування та інша передпланова і передпроектна документація; техніко-економічні обґрунтування й розрахунки, проекти на будівництво і реконструкцію (розширення, технічне переозброєння) підприємств та інших об'єктів, що можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, незалежно від форм власності та підпорядкування, у тому числі військового призначення; проекти інструк- тивно-методичних і нормативно-технічних актів і документів, які регламентують господарську діяльність, що негативно впливає на навколишнє природне середовище; документація зі створення нової техніки, технології, матеріалів і речовин, у тому числі та, що закуповується за кордоном; матеріали, речовини, продукція, господарські рішення, системи й об'єкти, впровадження або реалізація яких може призвести до порушення норм екологічної безпеки та негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Об'єкти правової охорони – навколишнього природного середовища

навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов і процесів, природні ресурси як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси, об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території, здоров'я і життя людей.

Об’єкт статистики навколишнього середовища

Обмеження (ліміти на природокористування)

−це не природне середовище, а процеси впливу діяльності людини на природу, негативний результат цього впливу, а також спеціальні природоохоронні заходи, необхідність яких обумовлена наявними негативними наслідками.

являють собою встановлені підприємствамиприродокористувачами на певний строк обсяги граничного використання (вилучення) природних ресурсів, викидів і скидів у навколишнє середовище забруднюючих речовин і розміщення відходів виробництва.

Органи управління у сфері охорони навколишнього природного середовища

здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, спеціально уповноважені на те державні органи з охорони навколишнього природного середовища й використання природних ресурсів, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, громадські об'єднання й організації, якщо така діяльність передбачена їх статутами, зареєстрованими відповідно до законодавства України та інші державні органи згідно з законодавством України.

Основні нормативи екологічної безпеки

−це гранично припустимі концентрації шкідливих речовин, гранично припустимі рівні різного шкідливого фізичного впливу на навколишнє середовище (радіоактивного, електромагнітного, акустичного), гранично припустимий вміст шкідливих речовин у продуктах харчування.

Плата за користування природними ресурсами

застосовується відносно до господарюючих су- б'єктів, у вигляді плати за право користування, за наднормативне користування природними ресурсами і плати на відтворення й охорону природних ресурсів.

316

Послідовно

використаний обсяг або повторно-

послідовний обсяг води

Поресурсні нормативи природокористування

Природні ресурси

−це обсяг економії забору свіжої води за рахунок застосування системи оборотного та послідовного (повторного) водоспоживання, включаючи використання зворотних та колекторнодренажних вод.

мають гарантувати раціональніше використання усіх видів природних ресурсів і забезпечити розширене відтворення відповідних природних ресурсів, комплексне, а в перспективі замкнуте на основі вторинної переробки використання невідновлюваних мінерально-сировинних ресурсів.

–тіла і сили природи, що на даному етапі розвитку продуктивних сил і вивчення можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства у формі особистої участі в матеріальній діяльності.

Природокористування − (раціональне, оптимальне)

це економне, бережливе спрямування суспільних заходів, що призначені для планомірного збереження та розширеного відтворення природоресурсного потенціалу, поліпшення виробничих умов родючості ґрунтів, продуктивності водних ресурсів, лісу, атмосферного повітря, інших факторів та чинників виробництва.

Прокурорський нагляд – за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища

нагляд за дотриманням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури. При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, уключаючи звернення до судів або арбітражних судів із позовами щодо відшкодування завданих збитків заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності. На раз необхідності у складі органів Прокуратури України можуть створюватися спеціалізовані екологічніпідрозділи.

Результатний метод оцінювання природних ресурсів

передбачає облік споживчих властивостей природних ресурсів, тобто їх здатність задовольняти певні потреби.

Результатний підхід до оцінювання природних ресурсів

ресурси оцінюються за вартістю валової продукції або за вартістю за винятком фактичних витрат на освоєння й експлуатацію ресурсів.

це ділянки суші й водного простору, призначені для організованого масового відпочинку населення та туризму.

Рентний підхід до оцінювання природних ресурсів

Рециклінг

Ризик

Ризик у природокористуванні

оцінюється максимально можливий народногосподарський економічний ефект від експлуатації оцінюваного ресурсу.

–повторне використання відходів у якості сировини.

–величина векторна і є кількісною мірою загрози, що включає такі кількісні показники, як величину збитку від небезпечного чинника; імовірність появи (частоту появи) даного небезпечного чинника.

–імовірність несприятливих для екологічних ресурсів наслідків будь-яких (навмисних або випадкових, поступових і катастрофічних) антропогенних змін природних об’єктів і факторів.

Система державного моніторингу навколишнього природного середовища створена

Система економічного стимулювання природоохоронної діяльності

з метою забезпечення збору, обробки, збереження та аналізу інформації щодо стану навколишнього природного середовища, прогнозування його змін та розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень в Україні.

містить у собі фінансові інструменти, що використовуються з метою зниження антропогенного навантаження на природне середовище: оподатковування, субсидування, пільгове кредитування, прискорена амортизація тощо.

Система природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні

включає природні території й об'єкти, що мають велику екологічну цінність як унікальні та типові природні комплекси для збереження сприятливої екологічної обстановки, попередження та стабілізації негативних природних процесів і явищ, тобто території та об'єкти природнозаповідного фонду, курортні та лікувальнооздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні й інші типи територій та об'єктів, що визначаються законодавством України.

Склад природнозаповідного фонду України:

Соціальні збитки

державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, паркипам'ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища.

передбачають паралогічні зміни в організмі людей; коли з певною точністю у вартісних одиницях можна вимірювати соціальні збитки, вони називаються соціально-економічними.

Стимулювання в системі охорони навколишнього природного середовища

здійснюється шляхом надання пільг при оподаткуванні підприємств, установ, організацій і громадян в разі реалізації ними заходів щодо раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища, за умови переходу на маловідхідні і ресурсо- і енергозберігаючі технології, організації виробництва і впровадженні очисного обладнання й

Територіальні нормативи питомих навантажень (розраховуються на одиницю площі або об'єму)

передусім спрямовані на забезпечення екологічної стійкості економіки в умовах комбінованої дії на них кількох антропогенних факторів, з урахуванням природного й антропогенного районування.

Територіально-виробничий– комплекс

це економічне (взаємообумовлене) поєднання підприємств в окремій промисловій точці або в цілому районі, за умов функціонування якого досягається певний економічний ефект за рахунок вдалого (планового) підбору підприємств з відповідними природними й економічними умовами району та з його транспортним і економіч- но-географічним положенням.

Управління у сфері охорони навколишнього природного середовища

Функція екологічних фондів

полягає у здійсненні функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності.

–формування фінансових ресурсів цільового призначення, як фінансової системи природокористування, з метою фінансування суспільних екологічних потреб.