2 курс. Ден. ФК, УП, ЕП 12 / Економіка природокористування Макарова Н.С. та ін. Навчальний посібник 2007 / 15

ГЛОСАРІЙ

Аварія

–

небажана подія, що виникає внаслідок господар-

ської діяльності: вихід з ладу або пошкодження

механізму, машини, агрегату, транспортного за-

собу або споруди, що супроводжується пору-

шенням виробничого процесу або функціону-

вання механічної системи та пов`язаний з небез-

пекою для життя людей, матеріальними збитка-

ми і зазвичай, завдає шкоди довкіллю.

Атмосфера

–

газоподібна зовнішня оболонка Землі, яка має

шарувату структуру.

Безвідхідна технологія

–

метод виробництва, у межах якого вирішується

двоєдине завдання: раціональне використання

сировини, зниження обсягів викидів забрудню-

ючих речовин чи викидів у навколишнє середо-

вище.

Безпека

–

це такий стан суспільства та держави, коли за-

безпечується захист кожної людини, яка прожи-

ває на території даної держави, її прав і грома-

дянських свобод, а також надійність існування та

стійкий розвиток держави, захист її основних

цінностей, матеріальних і духовних джерел жит-

тєдіяльності, конституційного ладу та державно-

го суверенітету, незалежності та територіальної

цілісності від внутрішніх і зовнішніх ворогів.

Безпека у

–

сукупність умов, що забезпечують мінімальний

природокористуванні

несприятливий вплив природи та технологічних

процесів її опанування на здоров’я людей.

Біосфера

–

це цілісна оболонка Землі, в межах якої існує

життя.

Вартість відкладеної

−

включає майбутні ліки, що можуть бути розроб-

альтернативи

лені на основі рослин, які раніше не використо-

вувалися; гени для рослинництва, біотехнології;

замінники ресурсів, що виснажуються.

Вартість існування

–

це приклад неспоживчої вартості, яка виникає в

результаті простого задоволення незалежно від

того, чи зможе дана людина коли-небудь одер-

жати від цього пряму чи непряму вигоду.

303

Державні кадастри

ведуться для обліку кількісних, якісних та інших

природних ресурсів

характеристик природних ресурсів, обсягу, хара-

ктеру й режиму їх використання.

Довкілля

–

це необхідний і доступний для існування людст-

(навколишнє середовище)

ва простір, що піддається впливу суспільства,

яке в ньому живе, частково його дає природа, а

частково створює сама людина.

Екологічна безпека

–

це сукупність певних властивостей навколиш-

нього середовища і умов, що створені цілеспря-

мованою діяльністю людини, за яких із ураху-

ванням економічних, соціальних чинників і нау-

ково обґрунтованих допустимих навантажень на

об'єкти біосфери утримуються на мінімально

можливому рівні ризику антропогенний вплив на

навколишнє середовище і негативні зміни, що

відбуваються в ньому, забезпечується збережен-

ня здоров'я життєдіяльності людей і вилучають-

ся віддалені наслідки цього впливу для ниніш-

нього і наступних поколінь.

Екологічна експертиза

–

процес, що є обов’язковим у ході законотворчої,

інвестиційної, управлінської, господарської та

іншої діяльності, який впливає на стан навколи-

шнього природного середовища.

Екологічна проблема

–

це невивчене чи погано вивчене питання взаємодії

населення і навколишнього середовища, яке має

потребу в дослідженні і вирішенні. Екологічна

проблема синтезує в собі екологічну небезпеку і

вимоги (формалізована, усвідомлена потреба).

Екологічна програма

являє собою розподіл фінансових ресурсів за

пріоритетними екологічними заходами, термінам

та суб'єктам, які їх запроваджують (на міжнаро-

дному, державному й регіональному рівні).

Екологічна ситуація

–

зафіксоване у визначений момент часу, сукупне

екологічне становище компонентів навколиш-

нього середовища щодо визначеного суб'єкта

оцінки (населення) на конкретній території.

Екологічне право

–

це узаконена суспільна потреба щодо збережен-

ня, раціонального використання та відтворення

природних ресурсів, охорони ландшафтів, еко-

систем і навколишнього природного середовища

загалом як умови подальшого існування людсь-

кої цивілізації.

306

Екологічне страхування

являє собою страхування відповідальності підп-

риємств за заподіяння збитків у зв’язку з аварі-

єю, технологічним збоєм або стихійним лихом,

що призводять до забруднення довкілля.

Екологічне управління

–

діяльність державних органів і економічних су-

б'єктів, головним чином, спрямована на дотри-

мання обов'язкових вимог природоохоронного

законодавства, а також на розробку та реалізацію

відповідних цілей, проектів і програм.

Екологічний аудит

–

комплекс заходів що включає, збір інформації,

аналіз економічних і екологічних показників дія-

льності суб’єктів господарювання, виявлення

причин і джерел відхилення реальних показників

від прийнятих стандартів і нормативів, розробка

альтернативних заходів щодо утилізації, порів-

няльний аналіз альтернатив і вибір найбільш

придатної для даного суб'єкта, передбачає пос-

тійний моніторинг екологічної ситуації, що до-

зволить своєчасно реагувати на погіршення ста-

ну навколишнього середовища та у пору вжива-

ти необхідних заходів.

Екологічний контроль

–

діяльність державних органів, підприємств і

громадян щодо дотримання екологічних норм і

правил.

Екологічний маркетинг

–

сукупність активних дій, що погоджені з прин-

ципами стійкого й урівноваженого суспільного

розвитку (екологічного розвитку), які полягають

у рентабельному задоволенні потреб за допомо-

гою композицій, що відповідають їх вимогам

маркетингу-мікс: за допомогою виробництва то-

варів, що безпечні для споживача і навколиш-

нього середовища, їхньої доставки разом з інфо-

рмацією і рекламою у відповідне місце і визна-

чений термін за розумними цінами.

Екологічний менедж-

добровільна ініціативна та результативна діяль-

мент –

ність економічних суб'єктів, спрямована на реа-

лізацію їх власних екологічних цілей, проектів і

програм, розроблених на основі принципів еко-

ефективності та екосправедливості, тобто це

управління екологічними характеристиками кон-

кретних суб’єктів екологічно небезпечної діяль-

ності, джерел екологічної небезпеки або окремих

природних комплексів.

307

Екологічні ліцензії

являють собою дозволи на ведення певного виду

діяльності з використання конкретних природ-

них ресурсів, ліцензії видаються за заявками

здобувачів або уповноваженим на те державним

органом (Великобританія), або адміністративни-

ми органами суб'єктів Федерації (США, Росія), у

ній обумовлюються:

а) вид і предмет діяльності;

б) термін дії ліцензії.

Екологічні нормативи

установлюють гранично допустимі викиди та

скиди в навколишнє природне середовище за-

бруднюючих хімічних речовин, рівні допустимо-

го шкідливого впливу на нього фізичних і біоло-

гічних факторів, розробляються і вводяться в дію

спеціально уповноваженим центральним орга-

ном виконавчої влади з питань екології та при-

родних ресурсів й іншими уповноваженими на те

державними органами відповідно до законодав-

ства України.

Екологічні прибутки

забезпечують збереження мінеральної сировини

(нафти, газу, чорних, кольорових і благородних

металів) і лісу, очищення та поновлення великих

земельних площ, зменшення локальних пору-

шень і забруднення земної поверхні внаслідок

діяльності гірничодобувної промисловості.

Екологічні стандарти

визначають поняття і терміни, режим викорис-

тання й охорони природних ресурсів, методи ко-

нтролю за станом навколишнього природного

середовища, вимоги щодо запобігання забруд-

нення навколишнього природного середовища,

інші питання, пов'язані з охороною навколиш-

нього природного середовища та використанням

природних ресурсів.

Еколого-економічні

– це поєднання економічних та екологічних збит-

збитки

ків; якщо мова йде про екологічні втрати, які

піддаються економічним оцінкам; які можна пі-

драхувати у грошовому вигляді.

Економіка

– це наука про ефективне використання природних

природокористування

ресурсів суспільством з метою задоволення своїх

потреб.

Завдання державної

визначення екологічної безпеки господарської та

екологічної експертизи:

іншої діяльності, яка може нині або в майбут-

ньому прямо або посередньо негативно вплину-

ти на стан навколишнього природного середо-

вища; установлення відповідності передпроект-

них, передпланових, проектних та інших рішень

згідно з законодавством про охорону навколиш-

нього природного середовища; оцінка повноти й

обґрунтованості передбачуваних заходів щодо

охорони навколишнього природного середовища

та здоров'я населення, яка здійснюється спеціа-

льно уповноваженим центральним органом ви-

конавчої влади з питань екології та природних

ресурсів разом зі спеціально уповноваженим

центральним органом виконавчої влади з питань

охорони здоров'я.

Загроза

–

це природне чи техногенне явище з прогнозова-

ними, але неконтрольованими небажаними поді-

ями, що можуть у певний момент часу в межах

даної території завдати шкоди здоров’ю людей,

спричинити матеріальні збитки, руйнувати

довкілля.

Заказник

–

ділянка, у межах якої під особливою охороною

знаходяться лише елементи природного компле-

ксу: рослинність, усі чи деякі види тварин, а та-

кож окремі екологічні компоненти

Заповідник

–

територія, що особливо охороняється, природ-

ничий комплекс якої безстроково вилучений зі

сфери традиційного господарського використан-

ня і переорієнтований на виконання природоо-

хоронних завдань з метою збереження та ви-

вчення природи і процесів, що в ній відбувають-

ся.

Збір за спеціальне

установлюється на основі нормативів зборів і лі-

використання природних

мітів їх використання. Збори за використання

ресурсів

природних ресурсів у межах установлених лімі-

тів відносяться на витрати виробництва, а за по-

надлімітне використання та зниження їх якості

стягуються з прибутку, що залишається в розпо-

рядженні підприємств, установ, організацій чи

громадян.

311

Зовнішні загрози

безпосередньо пов’язані з транскордонною міг-

рацією забруднюючих речовин, поширенням

особливо небезпечних хімічних сполук та інфек-

ційних хвороб, а також з глобальними природно-

техногенними катастрофами транскордонного

характеру на території іноземних держав. Зовні-

шні загрози можуть виникати під час воєнних

дій, збройних конфліктів, пов’язаних з міжнаро-

дним техногенним тероризмом. Вони постають з

протиріч між національними інтересами держав,

при спробах вирішити їх за допомогою диктату

воєнної сили, дискримінації стосунків і отри-

мання односторонніх вигод.

Зонами екологічної

оголошуються території, де внаслідок діяльності

катастрофи

людини чи руйнівного впливу стихійних сил

природи виникли стійкі або необоротні негатив-

ні зміни в навколишньому природному середо-

вищі, що призвели до неможливості проживання

на них населення і ведення господарської діяль-

ності.

Зонами підвищеної

оголошуються території, де внаслідок діяльності

екологічної небезпеки

людини або руйнівного впливу стихійних сил

природи в навколишньому природному середо-

вищі на тривалий час виникли негативні зміни,

що ставлять під загрозу здоров'я людини, збере-

ження природних об'єктів і обмежують ведення

господарської діяльності.

Кадастр

включає якісний і кількісний опис об'єктів та

явищ ресурсного характеру з їх економічною та

соціально-економічною оцінкою, тобто це звід

економічних, екологічних, організаційних і тех-

нічних показників, що характеризують кількість

і якість тих або інших природних ресурсів, склад

і категорії природокористувачів.

Катастрофа

– велика аварія, що виникає внаслідок господарсь-

кої діяльності і завдає значної шкоди як насе-

ленню, так і навколишньому середовищу: люд-

ські жертви, каліцтва або погіршення стану здо-

ров`я населення, забруднення природного сере-

довища тощо.

312